Ухвала суду № 38231234, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/97/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005041501 від 20.08.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.08.2013 року Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації Позивача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної власності) за травень - червень 2013 року, за результатами якої складено акт від 05.08.2013 року №889/15-4/24926794.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого останнім в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 05.07.2013 року №9039915907 допущено арифметичну помилку при визначенні суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за звітний період травень - червень 2013 року та невірно вказав нормативно грошову оцінку одиниці площі, що спричинило заниження суми податкового зобов»язання.

20.08.2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0005041501 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 45 939,39 грн: за основним платежем - 30 626,26 грн та за штрафними санкціями - 15 313,13 грн.

Так, 27.06.2004 року між Ірпінською міською радою (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендна плата за землю складала 23 664,91 грн, в т.ч.ПДВ - 3 944,15 грн за рік та вноситься рівними частками по 1 972,08 грн, в т.ч. ПДВ - 328,68 грн до 15 числа наступного за звітним місяця. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати розглядаються один раз у два роки.

01.01.2007 року між вказаними сторонами укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.06.2004 року, відповідно якої річна орендна плата за земельну ділянку встановлювалася у розмірі 4% від грошової оцінки землі, яка за даними Ірпінського міського відділу земельних ресурсів становила 2 041 185,00 грн, що у грошовій формі становить 81 647,40 грн. Розмір орендної плати переглядався один раз на два роки та у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнта індексації визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

26.06.2009 року між Ірпінською міською радою (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.06.2004 року, якою продовжено термін дії угоди до 27.06.2034 року.

Згідно ст.9 Кодексу орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) у вигляді плати за землю.

Відповідно визначення п.п.14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст.14 Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п.286.2 ст.286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктами 288.1-288.5 статті 288 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Згідно ст.286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст.15 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також може проводитися на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 20 Закону визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно ч.3 ст.23 Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Указом Президента України від 08.04.2011 року №445/2011 визначено, що правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів є Державне агентство земельних ресурсів України.

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 21468,00 га, що перебуває у користуванні Позивача, становить 2 552 206,35 грн, а середня вартість земельної ділянки - 118,88 грн.

Згідно податкової декларації з плати за землю (орендна плата за землі державної або комунальної власності) за 2013 рік в користуванні Позивача перебувають дві земельні ділянки:

- площею 600, 00 кв.м, нормативна грошова оцінка одиниці площі землі (р.2.1 гр.4) - 541,17 грн, річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності, яка підлягає сплаті за даними декларації платника, становить (р.2,1 гр.9) 25 976,28 грн (щомісячний платіж становить 2 164,68 грн);

- площею 21 468,00 кв.м, нормативна грошова оцінка одиниці площі землі (р.2.1 гр. 4) 118,89 грн, річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності, яка підлягає сплаті за даними декларації платника, становить (р.2,1 гр.9) 153 139,83 грн (щомісячний платіж становить - 12 761,65 грн).

На звернення Відповідача від 18.04.2013 року Управлінням Держземагенства у м.Ірпені Київської області надано відповідь щодо нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що знаходяться у користуванні Позивача, яка становить: земельної ділянки, площею 2,1468 га - 5614 883,91 грн; земельної ділянки. площею 0,0600 га - 282 351,52 грн.

Водночас, в матеріалах справі відсутні відомості про те, що саме такі розміри нормативно-грошових оцінок земельних ділянок, що знаходиться у користуванні Позивача, містяться у відповідних відомостях, наявних у земельному кадастрі.

Також, не містить інформацію щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, зазначених у листі Управління Держземагенства у м.Ірпені від 18.04.2013 року №01-06/259 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що Відповідачем в ході перевірки відповідні документи не досліджувалися.

Відповідачем не доведено факту порушення Позивачем вимог п.286.2 ст.286 Кодексу.

Зміна розміру земельного податку (орендної плати) є підставою для перегляду розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, проте, не тягне автоматичної зміни орендної плати та, відповідно, донарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідач фактично самостійно збільшив розмір орендної плати, незважаючи на цивільно-правовий договір, який укладено між Позивачем (орендарем) та Ірпінською міською радою (орендодавцем), без дотримання процедури зміни умов вже укладеного договору.

Отже, збільшення суми грошового зобов'язання Відповідачем з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 45 939,39 грн є необгрунтованим та безпідставним.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.