Постанова № 38231202, 08.04.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р.м. Херсон Справа № 821/564/1415 год. 36 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Гороха М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2014 року -

- №0001141702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, всього на загальну суму 45128,61 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36102,89 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9025,72 грн.;

- №0001151702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну суму 63711,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 42474,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 21237,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу щодо нереальності господарської операції з поставки автозапчастин контрагентом ТОВ "Клім-АС" ґрунтується виключно на обставинах, викладених в акті перевірки вказаного контрагента, та за своїм змістом є припущенням ревізора-інспектора. При цьому, відповідач не спростував належними доказами наявність у позивача первинних документів, які відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для формування податкового кредиту підприємця та підтверджують товарність вчинення господарської операції. Крім цього, позивач зазначає, що до складу валових витрат не було включено витрати по контрагенту ТОВ "Клім-АС", оскільки оплата за цими поставками не здійснювалась, а тому зменшення витрат податковим органом на суму вищевказаної господарської операції є необґрунтованим. Таким чином, позивач стверджує, що вищевказані обставини підтверджують протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що матеріалами перевірки ФОП ОСОБА_3 не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "Клім-АС" у зв'язку з встановленням факту здійснення господарських операцій з метою мінімізації сплати податків, що підтверджує неправомірність включення до складу валових витрат вартості товару у сумі 212369,93 грн. та до складу податкового кредиту суму ПДВ 42474,00 грн. Вищевказані обставини стали підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 36102,89 грн. та донарахування податку на додану вартість в сумі 42474,00 грн., про що були прийняті оскаржувані податкові-повідомлення рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 06.04.2006 року та перебуває на обліку платників податків в Каховській ОДПІ, а також зареєстрований в якості платника податку на додану вартість.

Як зазначається в акті перевірки, ФОП ОСОБА_3 здійснює наступні види діяльності: вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду вантажних автомобілів.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Клім-АС" за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 24.01.2014 року №22/14-2/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є встановлені порушення:

1) п. 177.2 ст. 177, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено заниження по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2012 рік на суму 36102,89 грн. (за серпень 2012 року на суму 36102,89 грн.);

2) п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а також ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) СГД ОСОБА_3 за перевіряємий період вчинено правочини які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та завищено податковий кредит за перевіряємий період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року на 42474 грн. (у т. ч. за серпень 2012 року на суму 42474,00 грн.).

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.02.2014 року №0001141702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, всього на загальну суму 45128,61 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36102,89 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9025,72 грн.; №0001151702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну суму 63711,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 42474,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 21237,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями законодавства.

Зі змісту адміністративного позову, акту перевірки та письмових заперечень, судом встановлено, що на визначення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями вплинули наступні обставини, а саме: віднесення до складу валових витрат в 2012 році витрати у сумі 212369,93 грн. та до складу податкового кредиту у серпні 2012 року ПДВ у сумі 42474,00 грн. по безтоварним господарським операціям з ТОВ "Клім-АС", що призвело до встановлення факту заниження податку на додану вартість у сумі 42474,00 грн. та заниження податку на доходи фізичних осіб на 36102,89 грн.

Щодо правомірності зменшення позивачу валових витрат в 2012 році на суму 212369,93 грн. по господарським операціям з ТОВ "Клім - АС", що призвело до встановлення факту заниження податку на доходи фізичних осіб на 36102,89 грн., то суд зазначає наступне.

Особливості оподаткування фізичної особи - підприємця, що перебуває на звичайній системі оподаткування, встановлено ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI ( далі - ПК України).

За змістом пункту 177.2. ст. 177 ПК України об'єкт оподаткування підприємця, тобто чистий дохід визначається як різниця між оподатковуваним доходом ( виручка у грошовій та негрошовій формах) та витратами (документально підтвердженими, пов'язаними з господарською діяльністю підприємця та які безпосередньо стосуються отриманого доходу), тобто за касовим методом.

При цьому, до витрат підприємця включаються витрати у разі отримання доходу, якого дані витрати стосуються, та при умові, що витрати є як понесені, так і оплачені, тобто товари/ послуги слід не тільки отримати у постачальника, а й оплатити їх, а також передати покупцю.

Для забезпечення правильного визначення оподатковуваного доходу фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару, як це передбачено п. 177.10 ст. 177 ПК України. Дані Книги обліку доходів і витрат за квартал (рік) є підставою для заповнення Декларації про доходи, що підлягають оподаткуванню.

Представником позивача в судовому засіданні були надані пояснення з відповідними підтверджуючими документами, що ФОП ОСОБА_3 не було включено до складу валових витрат 212369,93 грн. по господарській операції з ТОВ "Клім-АС", оскільки сплата коштів за автозапчастини позивачем не здійснювалась, тобто витрати фактично не були понесені.

Дослідивши надану представником книгу обліку доходів та витрат, а також розшифровку витрат №8 від 02.04.2014 року за серпень 2012 року, суд встановив, що витрати ФОП ОСОБА_3 за 2012 рік не містять витрати по господарським операціям з ТОВ "Клім-АС", а тому безпідставним є зменшення податковим органом задекларованих валових витрат на суму витрат, які взагалі не були включені до їх складу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірне зменшення позивачу валових витрат на суму 212369,93 грн., та, як наслідок, визначення позивачу грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 36102,89 грн. згідно податкового повідомлення - рішення від 05.02.2014 року №0001141702.

Щодо правомірності зменшення позивачу суми податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 42474,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "Клім - АС", що призвело до встановлення факту заниження податку на додану вартість на 42474,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Так, перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі договірних відносин із ТОВ "Клім-АС", суд встановив наступне.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, на підставі відповідних первинних документів.

Судом встановлено, що 03 серпня 2012 року між ФОП ОСОБА_3 (за договором - покупець) та ТОВ "Клім-АС" (за договором - постачальник) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії договору поставляти покупцеві окремими партіями, за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості узгодженими сторонами в накладних, які є специфікаціями в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та невід'ємню частиною даного договору, а покупець зобов'язаний приймати товар для цілей його використання у своїй господарській діяльності, в т.ч. для його подальшого продажу, і оплачувати його на встановлених договором умовах, розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування суми вартості партії товару на рахунок постачальника тощо.

На виконання умов даного договору ТОВ "Клім-АС" було поставлено ФОП ОСОБА_3 товар, а саме: шланг, акумулятор, муфта, педаль, супорт, буфер, шарніри, штанги, стяжки, втулки, циліндри, клапани, гайки тощо, на загальну суму 254843,90 грн., в тому числі ПДВ 42473,98 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, копії яких надано до матеріалів справи, та які описані на стор. 5 акту перевірки.

На підтвердження реальності отримання позивачем від спірного контрагента товару ФОП ОСОБА_3 були надані до суду підтверджуючі документи щодо перевезення товару та використання у господарській діяльності, зокрема, акт списання запчастин №СпТ-000042 від 31.10.2012 року та акт списання ГСМ від 31.08.2012 року №СпТ-000052, подорожні листи, товарно - транспортні накладні, оборотно сальдова відомість, посвідчення про відрядження тощо.

Згідно наданих позивачем документів та пояснень судом встановлено, що відповідно до реєстраційних та установчих документів, основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД є діяльність вантажного автомобільного транспорту, надання в оренду вантажних автомобілів, при цьому господарська діяльність здійснюється позивачем за допомогою власного автопарку, який у серпні 2012 року нараховував 10 КАМАЗів. Для здійснення ремонту власних транспортних засобів ФОП ОСОБА_3 придбавалися автозапчастини у ТОВ "Клім-АС". При цьому приймання товару у постачальника здійснювалось особисто позивачем, що підтверджується підписами на видаткових накладних. Перевезення товару здійснювалось водієм ОСОБА_5, який працює у ФОП ОСОБА_3, про що зазначається у подорожному листі.

Таким чином, внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, підтверджені відповідними розрахунками, а тому не вбачається підстав вважати безтоварними угоди, укладені між позивачем та його контрагентом.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність у позивача вищевикладених первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних тощо. Проте, спір полягає у не підтвердженні на думку податкового органу реальності здійснення господарської діяльності за договором з вищевказаним контрагентом внаслідок обставин, встановлених згідно акту перевірки контрагента позивача.

Зокрема, актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Клім-АС" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за червень, серпень, вересень, жовтень 2012 року від 30.11.2012 року №2104/22-00/38085337 встановлено, що внаслідок відсутності підприємства за місцезнаходженням, відсутності у ТОВ "Клім-АС" необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, господарські операції з постачальниками та покупцями є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Отже, з посиланням на вказаний акт перевірки, відповідач вважає, що первинні документи, надані до перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо взаємовідносин з постачальником ТОВ "Клім-АС" не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки, а як йдеться з його правового статусу, є актом про неможливість проведення зустрічної перевірки, тому юридичне значення у цьому акті має лише встановлений факт неможливості перевірки.

Саме тому вказаний документ не містить та не може містити інформацію по наявність або відсутність певних господарських операцій у платника податку, в даному випадку - у ТОВ "Клім-АС".

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів позивачем, предмету правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів, відповідачем в акті перевірки позивача не наведено.

Щодо доводу податкового органу про відсутність підприємства - постачальника за податковою адресою, то суд зауважує, що в даному випадку належним доказом місцезнаходження підприємства за юридичною адресою в розумінні положень ст.70 КАС України, можливо вважати данні єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, частиною 12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Частиною 14 тієї ж статті визначено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Однак, податковий орган обмежився даними висновку ВПМ ДПІ про незнаходження підприємства за юридичною адресою.

За таких обставин висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій не надано. Доказів наявності узгодженого умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача, податковим органом не наведено.

Суд зазначає, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (податкові та видаткові накладні тощо), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту по операціям з придбання товару у постачальника, зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної або на підставі податкової накладної, яка складена особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарської операції між позивачем і його контрагентом ТОВ "Клім-АС" не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість зменшення позивачу податкового кредиту у серпні 2012 року на суму ПДВ 42747,00 грн. по безтоварним господарським операціям з ТОВ "Клім-АС", що призвело до встановлення факту заниження податку на додану вартість у сумі 42747,00 грн.

Таким чином, судом встановлено необґрунтованість визначення податковим органом в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб за основним платежем, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3 щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 05.02.2014 року №0001141702 та №0001151702.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення- рішення від 05.02.2014 року №0001141702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, всього на загальну суму 45128,61 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36102,89 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9025,72 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.02.2014 року №0001151702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну суму 63711,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 42474,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 21237,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2176,80 грн. (дві тисячі сто сімдесят шість гривень 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 квітня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.3