Постанова № 38231145, 13.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року , о 16-45 годині,Справа № 808/7054/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ПП «ТДС-ТЕХНІКА» до державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування акту та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що в період з 21.03.2013 по 27.03.2013 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ) проводила позапланову невиїзну перевірку з питань документального підтвердження його господарських відносин з ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" за жовтень 2011 року, їх реальності й повного відображення в обліку за вказаний період, за результатами якої складено акт.

Всупереч вимог податкового законодавства відповідач не повідомив про місце і час проведення розгляду заперечень на акт перевірки, розглянувши заперечення за відсутності платника податків. У відповіді на вказані заперечення від 24.04.2013 зазначено, що висновки, викладені у акті, відповідають вимогам законодавства. При цьому інших міркувань, окрім тих, що зазначені в акті перевірки, не вказано.

Незважаючи на те, що при проведенні перевірки позивач надав пояснення щодо подальшого використання придбаних товарів - датчиків - в роботі підприємства, що підтверджується відповідними доказами (актами списання), проте перевіряючі не витребували, не дослідили і не перевірили вказані акти, проігнорувавши аргументи щодо невідповідності акту перевірки фактичним обставинам справи, а також не надали можливості позивачу при розгляді заперечень надати копії документів, що мають значення для справи.

Факт незабезпечення ДПІ участі представника ПП "ТДС-ТЕХНІКА" в розгляді заперечень вказує на упередженість і необ'єктивність як проведеної перевірки, так і прийнятого рішення, і є неспростованою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392214/4088 від 25.04.2013.

В акті перевірки вказано, що ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ", яке поставило позивачу датчики списання, не знаходиться за вказаною в податкових документах за 2011 рік адресою. Тобто, порушення податкового законодавства встановлені на підставі неможливості проведення зустрічної звірки з ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ". Така позиція не є правовою й суперечить вимогам Податкового кодексу України. Крім того, покупцеві неважливо, де постачальник придбав (виготовив) товар. Тому питання щодо господарських відносин ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" з іншими платниками податків, а також питання щодо того, хто представляв інтереси ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" при доставці товару 11.10.2011 в офіс ПП "ТДС-ТЕХНІКА", мають ставитися безпосередньо керівництву ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ". Відповідно, вищевказані обставини не можуть бути підставою для звинувачення ПП "ТДС-ТЕХНІКА" в порушенні податкового законодавства за придбання товару і його використання в роботі підприємства.

Крім того, в п.3 акту "Результати перевірки..." зазначено: "ПП "ТДС-ТЕХНІКА" (покупець) з ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" (постачальник) укладено договір поставки № 177 від 02.07.2012" - в той час, коли такого договору не укладалось. На сторінці 8 акту зазначені відомості про те, що "складено акт № 93/22-14/30771445 від 03.04.2013 неможливості вручення та підписання акту невиїзної перевірки у зв'язку з неявкою суб'єкта господарювання" - в той час, коли позивачу не було повідомлено про те, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт № 67/22-1421/30771443 від 03.04.2013, а також не було надане відповідне повідомлення з запрошенням з'явитися до ДПІ.

ДПІ безпідставно зазначає про завищення ПП "ТДС-ТЕХНІКА" податкового кредиту, оскільки дії щодо формування податкового кредиту за дійсною господарською операцією з ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" є правомірними.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000392214/4088 від 25.04.2013 та акт перевірки № 67/22-1421/30771445 від 03.04.2013.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримують і просять його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, зазначивши в запереченнях, що під час перевірки встановлено, що ПП "ТДС-ТЕХНІКА" отримало від ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" видаткову накладну № 7 від 11.10.2011 та податкову накладну № 7 від 11.10.2011, згідно з якими загальна вартість придбаних у перевіряємому періоді товарів становить 48872,21 гривні, в т.ч. 8145,37 гривень податку на додану вартість. Зазначені первинні документи підписані Пак К.Л.

ПДВ у розмірі 8145 гривень включено позивачем до податкового кредиту у податковій декларації за жовтень 2011 року. Проте, до перевірки не було надано жодного документу, що підтверджує перевезення, отримання, оприбуткування та подальше використання зазначених у податковій накладній товарів. Не надано жодного сертифікату якості, товарно-транспортної накладної, подорожнього листа, довіреності на отримання товару.

Крім того у податковій накладній № 7 від 11.02.2011 зазначено, що підставою взаємовідносин між ПП "ТДС-ТЕХНІКА" та ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" є договір поставки від 11.02.2011.

Від ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя отримано інформацію, згідно з якою ПП "ТДС-ТЕХНІКА" сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ". Проведеним аналізом податкової звітності було встановлено, що на підприємстві ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності. Підприємство за податковою адресою не знаходиться.

Виходячи з відсутності у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у т. ч. транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів, а також з відсутності документів, що дають змогу визначити фактичний обсяг виконаних робіт, податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно, відсутність права позивача на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Ні протягом перевірки, ні в установлений законодавством термін після неї, ні до судового розгляду справи позивачем не було надано документів, що підтверджують отримання, перевезення, встановлення, використання у власній діяльності придбаного товару. Не надано пояснень, яким чином вони встановлювались, не надано жодного документа в підтвердження проведення слюсарних робіт. Крім того, позивачем не надано контракту (договору), пов'язаного з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів; акту прийому-передачі товару; документів, що підтверджують транспортування товару; актів списання запасних частин; технічних паспортів на транспортні засоби, на яких здійснювалась господарська діяльність й на які були використані запчастини; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; документів, що підтверджують повноваження осіб підписувати вищевказані документи на момент їх укладення; штатного розпису позивача, інформації щодо працівників.

Товарно-транспортні накладні - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 п. 44. 6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Для посадових осіб органів ДПС під час проведення перевірок підставою для висновків є податкова інформація.

Відповідач просить відмовити у позові.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке:

судом встановлено, що з 21.03.2013 по 27.03.2013 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, правонаступником якої є ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "ТДС-ТЕХНІКА" з питань документального підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків - ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" за жовтень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої викладено в акті № 67/22-1421/30771445 від 03.04.2013.

Перевіркою встановлено порушення пп.пп. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14; п.п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44; п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту за жовтень 2011 року на загальну суму 3165 гривень, який сформований від контрагента ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ", що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18 податкової декларації з ПДВ) за жовтень 2011 року на загальну суму у розмірі 8145 гривень; суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 податкової декларації з ПДВ) за жовтень 2011 року на загальну суму 8145 гривень.

25.04.2013, на підставі вказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392214/4088 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 10 181,25 гривень, в т.ч. на 8145 гривень за основним платежем, на 2036,35 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судом встановлено, що позивач отримав від ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" рахунок-фактуру №7 від 11.10.2011, видаткову та податкову накладні № 7 від 11.10.2011, згідно з якими загальна вартість придбаних товарів становить 48872,21 гривень, в тому числі 8145,37 гривень ПДВ. Зазначені первинні документи підписані директором ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" Пак К.Л. (а.с. 123-125). Позивач сплатив за товари вказану суму, що підтверджується реєстром відправлених документів системи Клієнт-банк через АРМ-НБУ від 17.11.2011 (а.с. 126).

В акті перевірки зроблено висновок про те, що сума ПДВ за зазначеними податковими накладними включена позивачем до податкового кредиту відповідного періоду. Дані податкові накладні відображені у реєстрі виданих податкових накладних та відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (а.с. 135).

Проте, до перевірки не було надано документів, що підтверджують факт перевезення, отримання, оприбуткування та подальшого використання зазначених у податковій накладній товарів. Також не надано сертифікату якості, товарно-транспортної накладної, подорожнього листа, довіреності на отримання товару.

Крім того, у податковій накладній № 7 від 11.10.2011 зазначено, що підставою взаємовідносин між позивачем та ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" є договір поставки від 11.10.2011.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 (у редакції Закону № 3614-VI від 07.07.2011, який набрав чинності 07.08.2011 та діяв на час здійснення вказаної господарської операції, далі - Закон №996), "первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства".

Отже, будь-які документи, у т. ч. договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до розд. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (у редакції Наказу N 493 від 22.05.2006, який набрав чинності 10.06.2006 та діяв на час здійснення вказаної господарської операції, далі - Правила), "товарно-транспортна накладна (ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи".

Згідно з п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (у редакції Наказу N 1327 від 08.11.2010, який набрав чинності 06.12.2010 та діяв на час здійснення вказаної господарської операції), "первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм".

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" № 488/346 від 29.12.1995 (у редакції Наказу N 58 від 04.03.1997, який набрав чинності 04.03.1997 та діяв на час здійснення вказаної господарської операції) затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та введено їх у дію з 1 січня 1996 року: "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. N 2; "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", ф. N 1 (міжнародна); "Товарно-транспортна накладна", ф. N 1-ТН; "Талон замовника", ф. N 1-ТЗ.

Також вказано, що необхідно вважати обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №996, "бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку". Тобто, документи первинного обліку є основою і для податкового обліку.

Тому для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання обов'язково використовувати ТТН.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 (у редакції Постанови N 620 від 09.06.2011, яка набрала чинності 18.06.2011 та діяла на час здійснення вказаної господарської операції), для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах необхідною є, зокрема, товарно-транспортна накладна.

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим.

Відповідно до п.п. 11.1-11.5 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно з розд. 1 Правил, "подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство".

Застосування подорожнього листа обов'язкове всіма суб'єктами підприємницької діяльності, установами і організаціями незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують вантажні та службові легкові автомобілі або для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування такими автомобілями. Перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі, як власні, так і орендовані (без водія), а також підприємства і установи при експлуатації службового легкового автомобіля зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водієві оформлений подорожній лист відповідної типової форми.

Експлуатація вантажного або службового автомобіля без подорожнього листа затвердженої типової форми забороняється.

Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розписку.

Заповнення подорожнього листа стосується не тільки перевезення вантажів на комерційній основі, але й поїздок для власних потреб підприємства чи фізичної особи- суб'єкта підприємницької діяльності. Підставою для здійснення транспортної операції є належним чином оформлені ТТН типових форм, що додаються до подорожнього листа.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції Закону N 3741-VI від 20.09.2011, який набрав чинності 11.10.2011 та діяв на час здійснення вказаної господарської операції), "витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу".

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст 139 Податкового кодексу України, "не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення".

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку па додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до абз.абз. 1,2 п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, "з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків".

Відповідачем було зазначено в акті перевірки, що неможливо провести зустрічну звірку з ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ПЕЙ НЕТ", ТОВ "Варта-СК" за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року (а.с. 136).

В акті перевірки також вказано, що від ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя отримано інформацію, згідно з якою ПП "ТДС-ТЕХНІКА" сформувало податковий кредит в рахунок підприємства ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ". Проведеним під час перевірки аналізом податкової звітності було встановлено, що на вказаному підприємстві відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності. Підприємство за податковою адресою не знаходиться (а.с. 139).

Оскільки у контрагентів ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у т. ч. транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів; а також відсутні документи, що дають змогу визначити фактичний обсяг виконаних робіт, податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно, відсутності права ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" й позивача на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, "контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби".

Встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом вказаного пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Згідно з абз. 1 п. 44.3, п.п. 44.5 - 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про інформацію" № 2657-XII від 02.10.1992 (у редакції Закону N 2938-VI від 13.01.2011, який набрав чинності 09.05.2011 та діяв на час здійснення вказаної господарської операції), "податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами".

Згідно зі ст. 74 Податкового кодексу України, "податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань".

Згідно зі ст. 83 Податкового кодексу України, "для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби".

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що позивач не надав всіх первинних документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ "УКРАЇНА ОЙЛ" ані під час перевірки, ані після неї.

Оскільки проведення зустрічної звірки з вказаним підприємством було неможливе, тому під час та після проведення перевірки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно, висновки акту перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі даного акту, є правомірними. Тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш