Постанова № 38231108, 25.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 804/1841/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Щербак А.Ю.,

за участю:

представника відповідача Карпової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромторгснаб» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромторгснаб» (далі - ТОВ «Кривбаспромторгснаб», позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000091501 від 20.01.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ТОВ «Кривбаспромторгснаб» відповідачем було складено акт перевірки № 1103/22-01/30735370 від 31.12.2013 року, згідно якого встановлені порушення Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 473935,83 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000091501 від 20.01.2014 року, з яким позивач не погоджується. Позивачем були укладені договори поставки з ТОВ «Укртехбуд» та ТОВ «ВКФ Діара», на виконання яких складені всі необхідні первинні документи. Позивач вважає, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. На момент вчинення правочинів ТОВ «Укртехбуд» та ТОВ «ВКФ Діара» були зареєстровані у встановленому законом порядку, їх свідоцтва про реєстрацію як платника ПДВ не скасовані, інформації про наявність судових рішень про визнання правочинів недійсними та обвинувальних вироків в актах перевірок не міститься. Господарські операції ТОВ «Кривбаспромторгснаб» з його контрагентами ТОВ «Укртехбуд» та ТОВ «ВКФ Діара» здійснювались в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами. Позивач вважає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Таким чином, дії відповідача порушили права та інтереси ТОВ «Кривбаспромторгснаб», що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000091501.

В судовому засіданні 17.02.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. В судовому засіданні 17.02.2014 року представника позивача зобов'язано надати суду докази фактичного отримання, транспортування, зберігання та подальшого руху товарно-матеріальних цінностей, отриманих в лютому-березні 2012 року від ТОВ «Укртехбуд» та у серпні 2012 року від ТОВ «ВКФ Діара». В наступні судові засідання представник позивача не з'явився, витребуваних документів не надав, заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення проти адміністративного позову з наступним обґрунтуванням. Під час проведення перевірки позивачем не було надано книгу обліку виданих довіреностей на одержання товару (запасних частин), товарно-транспортні накладні на транспортування запчастин, договорів на перевезення товару та інші документи. ТОВ «Кривбаспромторгснаб» до перевірки надано акти виконаних робіт, в яких не зазначено які роботи проводились, немає можливості ідентифікувати які саме запчастини були використані при проведенні ремонтних робіт, та неможливо визначити подальшу реалізацію та використання придбаних запчастин в асортименті. Операції ТОВ «Кривбаспромторгснаб» з контрагентами постачальниками не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку з цим посадові особи контрагентів постачальників не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Враховуючи викладене, по ТОВ «Кривбаспромторгснаб», відсутній факт реального вчинення господарських операцій з придбання товару (послуг) у ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «ВКФ Діара» та продажу чи використанню в ремонтних роботах цих товарів. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності з чинним законодавством, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Кривбаспромторгснаб» зареєстровано 20.04.2000 року, перебуває на обліку платників податків у Криворізькій центральній ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ.

Криворізькою центральною ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кривбаспромторгснаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Укртехбуд» за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року та ТОВ «ВКФ Діара» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року. За результатами перевірки відповідачем 31.12.2013 року складено акт № 1103/22-01/30735370, в якому встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996) та п. 1, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 473 935,83 грн. в тому числі: у лютому 2012 року - 191 769,67 грн., у березні 2012 року - 138 250,00 грн., у серпні 2012 року - 143 916,16 грн.

20.01.2014 року Криворізькою центральною ОДПІ на підставі акту № 1103/22-01/30735370 від 31.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000091501, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 473 935,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 236 967,92 грн.

В судовому засіданні з'ясовано, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість внаслідок виявлення порушень, допущених ТОВ «Кривбаспромторгснаб» в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за результатом наступних операцій:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехбуд» щодо поставки запчастин згідно видаткових накладних та податкових накладних (а.с.27 т.1 зв.):

- №6 від 28.02.2012 року на суму 1150618 грн., в т.ч. ПДВ 191769,67 грн.;

- №2 від 06.03.2012 року на суму 250000 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн.;

- №4 від 12.03.2012 року на суму 199500 грн., в т.ч. ПДВ 33250 грн.;

- № 12 від 16.03.2012 року на суму 380000 грн., в т.ч. 63333,33 грн.;

- по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ Діара» щодо поставки запчастин згідно видаткових накладних та податкових накладних (а.с.30 т.1):

- №6 від 22.08.2012 року на суму 163730 грн., в т.ч. ПДВ 27288,33 грн.;

- №7 від 23.08.2012 року на суму 699767 грн., в т.ч. ПДВ 116627,83 грн.

Судом встановлено, що 06.02.2012 року між ТОВ «Кривбаспромторгснаб» (покупець) та ТОВ «Укртехбуд» (постачальник) укладено договір поставки № У-0212 (а.с.37-38 т.1), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар - запчастини, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити. На підставі розділу 3 договору передача товару покупцеві відбувається в пункті поставки: склад постачальника. Постачальник передає товар покупцю разом з наступними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна.

Судом досліджено долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртехбуд»:

- №6 від 28.02.2012 року на суму 1150618 грн., в т.ч. ПДВ 191769,67 грн. (а.с.49-51 т.1);

- №2 від 06.03.2012 року на суму 250000 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн. (а.с.52-53 т.1);

- №4 від 12.03.2012 року на суму 199500 грн., в т.ч. ПДВ 33250 грн. (а.с.54 т.1);

- № 12 від 16.03.2012 року на суму 380000 грн., в т.ч. 63333,33 грн. (а.с.55 т.1);

Позивачем не надано суду видаткові накладні, на які посилається відповідач у акті перевірки: №6 від 28.02.2012 року, №2 від 06.03.2012 року, №4 від 12.03.2012 року, № 12 від 16.03.2012 року, на підставі яких здійснювалась передача товару; не надано суду доказів транспортування товару, отриманого позивачем від ТОВ «Укртехбуд» в лютому - березні 2012 року.

16.07.2012 року між ТОВ «Кривбаспромторгснаб» (покупець) та ТОВ «ВКФ Діара» (постачальник) укладено договір поставки № Д 072012 (а.с.35-36 т.1), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар - запчастини, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити. На підставі розділу 3 договору передача товару покупцеві відбувається в пункті поставки: склад постачальника. Постачальник передає товар покупцю разом з наступними документами: видаткова накладна, податкова накладна.

Судом досліджено долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, виписаних ТОВ «ВКФ Діара»:

- №6 від 22.08.2012 року на суму 163730 грн., в т.ч. ПДВ 27288,33 грн. (а.с.39-41 т.1);

- №7 від 23.08.2012 року на суму 699767 грн., в т.ч. ПДВ 116627,83 грн. (а.с.42-44 т.1).

Позивачем не надано суду видаткові накладні, на які посилається відповідач у акті перевірки: №6 від 22.08.2012 року та №7 від 23.08.2012 року, на підставі яких здійснювалась передача товару; не надано суду доказів транспортування товару, отриманого позивачем від ТОВ «ВКФ Діара» в серпні 2012 року.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З ст.9 Закону №996 вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Долучені представником позивача до матеріалів справи копії первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних), складених по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехбуд» та ТОВ «ВКФ Діара» стосуються інших звітних (податкових) періодів, тобто надані документи складені поза межами періоду, який перевірявся податковим органом.

Суд критично оцінює, як доказ подальшого руху товару, отриманого від ТОВ «Укртехбуд» і ТОВ «ВКФ Діара», наданий представником позивача договір поставки №1 від 22.01.2007 року (а.с.26-28 т.2) та додаткові угоди до нього (а.с.29-38 т.2), укладені позивачем з ЗАТ „Кримський титан", оскільки зазначені документи свідчать про наявність домовленостей між ТОВ «Кривбаспромторгснаб» та ЗАТ „Кримський титан" щодо поставки запасних частин в період з 2007 року по 2010 рік та не стосуються правовідносин, що мали місце в 2012 році між позивачем та ТОВ «Укртехбуд» і ТОВ «ВКФ Діара».

Також, суд критично оцінює, як доказ використання товару, отриманого від ТОВ «Укртехбуд» і ТОВ «ВКФ Діара», долучені представником позивача до матеріалів справи копії актів виконаних робіт з сервісного обслуговування техніки ПАТ „Кримський титан" (а.с.43-249 т.2, 1-12 т.3), оскільки з них не вбачається, що під час здійснення сервісного обслуговування були використані запасні частини, отримані позивачем від ТОВ «Укртехбуд» в лютому-березні 2012 року та від ТОВ «ВКФ Діара» в серпні 2012 року.

Таким чином, відсутність доказів підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Кривбаспромторгснаб» та ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «ВКФ Діара» свідчить про нереальність таких господарських операцій, а тому результати, відображені у податковому обліку ТОВ «Кривбаспромторгснаб» по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехбуд» та ТОВ «ВКФ Діара» фактично не настали внаслідок відсутності документального підтвердження відповідних дій учасників взаємовідносин.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В ході розгляду справи фахівцями відповідача доведене безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехбуд» за лютий, березень 2012 року та ТОВ «ВКФ Діара» за серпень 2012 року та заниження позивачем суми податку на додану вартість.

Відповідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає правомірним винесення Криворізькою центральною ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000091501.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, сплачений судовий збір не підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 31 березня 2014 року.

Суддя М.В. Бондар