Постанова № 38229198, 14.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014 року Справа № 904/5008/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі: Валяр М.Г.

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: Тараненко А.Ю. представник, довіреність №б/н від 20.05.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу „Логістранс (Ю.К.) Лімітед", Сполучене королівство Великобританії та Північної Ірландії на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014р. у справі №904/5008/13

за позовом „Логістранс (Ю.К.) Лімітед", Сполучене королівство Великобританії та Північної Ірландії

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проско Ресурси", м. Дніпропетровськ

про стягнення 237 858 грн 31 коп

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014р. (колегія суддів у складі головуючого судді Загинайко Т.В., суддів Бєлік В.Г., Кесі Н.Б.) заяву ТОВ „Проско Ресурси" про відстрочку виконання судового рішення від 16.10.2013р., яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проско Ресурси" на користь „Логістранс (Ю.К.) Лімітед" 237 858 грн 31 коп заборгованості та 4757 грн 17 коп витрат по сплаті судового збору, задоволено частково. Відстрочено виконання зазначеного рішення на 10 місяців до 10.12.2014р.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, „Логістранс (Ю.К.) Лімітед" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати як прийняту при неправильному застосуванні норм права при неповному з`ясуванні обставин справи, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена господарським судом лише у виключних випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. Проте, суд не обґрунтував винятковості наявних обставин, які визнав достатніми для відстрочення судового рішення. Крім того, судом не надано аналізу фінансових інтересів стягувача та не враховано негативних наслідків для Позивача, як і ступеня вини Відповідача у виникненні спору. Вважає, що судом оцінювались докази однобічно і лише на користь Відповідача, а наведені останнім обставини не є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процессуального кодексу України та достатніми для відстрочення рішення суду.

В поясненнях, наданих суду 14.04.2014р., зазначив, що заборгованість Відповідача перед ним у сумі 242 615,48 грн триває з 2011 року та боржник вже фактично отримав відстрочку по ній майже на три роки. Крім того, зазначив, що фінансовий стан боржника дозволяє йому бути майновим поручителем своїм майном на суму 43 882 476,17 грн за третіх осіб перед ПАТ «ВТБ Банк», а вартість майна Відповідача складає понад 120 000 000 грн. Вважає, що підстави для відстрочення рішення суду, на які посилається Відповідач, не виняткові, а боржник уникає погашення заборгованості перед Позивачем.

Відповідач проти скарги заперечував, посилаючись на те, що виконання рішення суду від 16.10.2013р. у справі №904/5008/13 про стягнення грошових коштів на даний час є неможливим у зв`язку із скрутним матеріальним становищем підприємства, великим розміром дебіторської та кредиторської заборгованості, а також значною заборгованістю по виплаті заробітної плати. Вказав на сезонний характер роботи підприємства, та вважає, що в зв'язку з відновленням роботи матиме можливість сплатити заборгованість. Зазначив, що скрутний фінансовий стан підприємства є достатньою підставою для застосування норм ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та відстрочення виконання рішення суду. Просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено оскарження в апеляційному порядку, зокрема, ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2013р. у справі №904/5008/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р., позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проско Ресурси" на користь „Логістранс (Ю.К.) Лімітед" 237 858,31 грн заборгованості та 4757,17 грн витрат по сплаті судового збору. Рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий наказ від 01.11.2013р.

28.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Проско Ресурси" звернулось до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 16.10.2013р. на строк 20 календарних місяців. В якості підстави для відстрочення виконання рішення суду Відповідач посилається на скрутне фінансово-економічне становище, обумовлене великою дебіторською заборгованістю у розмірі 73 353 803,44 грн; кредиторська заборгованість боржника складає 87 518 818,35 грн, з якої майже 20 000 000 грн на сьогоднішній день прострочена; боржник має кредитні зобов'язання у сумі 55 000 000 грн за кредитними договорами.

В пункті 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду на 10 місяців, суд першої інстанції виходив з оцінки звіту про фінансовий стан Відповідача на 31 грудня 2013р., відповідно до якого непокриті збитки боржника становлять 26 951 000 грн, короткострокові кредити банків - 12 430 000 грн, поточна кредитна заборгованість - 87 518 818 грн. Крім того, судом враховано, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" 01.01.2014р. був укладений договір на поставку каоліну строком дії до 31.12.2014р. на загальну суму 3256400 грн, що може вплинути на розрахунки зі стягувачем у справі.

Під час розгляду справи в апеляційному суді Відповідачем також надані докази на підтвердження кількості коштів, що знаходяться на рахунках у банківських установах. Так, станом на 31.03.2014р. відповідно до довідки ПАТ «ВТБ Банк» на р/р №26007010014262 перебувають кошти у розмірі 212,80 грн, «ОТП Банк» - на р/р № 26008002354468 - 2 226,78 грн, ПАТ «Укрсоцбанк» - на р/р №26004010992424 - 1 166,92 грн. Крім того, в обґрунтування можливості погашення заборгованості у майбутньому Відповідачем надані договори із контрагентами на поставку каоліну на суму 252 500,00 грн, на суму 4 млн грн та на суму більше 2 млн грн.

Враховуючи викладене та оцінюючи надані сторонами докази, зокрема на підтвердження матеріального стану підприємства Відповідача, можливості виконання рішення суду у майбутньому, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність прийняття судом першої інстанції ухвали про відстрочення виконання рішення суду від 16.10.2013р. на 10 місяців.

Щодо доводів апелянта слід зазначити, що на їх підтвердження, зокрема, можливості відповідача на даний час сплатити заборгованість та фінансового стану самого позивача (на що він посилається в апеляційній скарзі), не надано жодних доказів. Звернення стягнення на майно відповідача призведе до порушення його господарської діяльності, та з врахуванням можливості боржника розрахуватися в межах строку наданої відстрочки виконання рішення суду, на даний час є недоречним.

Відтак, підстав для скасування ухвали суду від 10.02.2014р. відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну „Логістранс (Ю.К.) Лімітед" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014р. у справі № 904/5008/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 15.04.14р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков