Ухвала суду № 38229076, 14.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/78/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Запоріжжя

14.04.2014 Справа № 5009/3541/12

Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" вих. № 14/2-124 від 28.02.2014 року на дії Відділу державної виконавчо служби Токмацького міськрайонного управління юстиції, яка подана у справі № 5009/3541/12

За позовом Токмацького міжрайонного прокурора (вул. Шевченко, буд. 50, м. Токмак Запорізької області, 71701) в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001)

До Комунального підприємства „Токмак Теплоенергія" (вул. Шевченка, буд. 45-а, м. Токмак Запорізької області, 71700)

Про стягнення 1 744 437 грн. 80 коп.

Суддя Місюра Л. С.

За участю представників:

Від прокуратури: Ахмедова М.П. - посвідчення № 014526 від 14.01.2013р.

Від ПАТ „НАК „Нафтогаз України": Остапенко В.М. - дов. № 14-66 від 22.03.2013р.

Від КП „Токмак Теплоенергія": не з'явився

Від ВДВС: Рудєва О.І. - дов. № 1603/03 від 06.02.2014р.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (надалі - стягувач) звернулось до господарського суду Запорізької області із скаргою на дії Відділу державної виконавчо служби Токмацького міськрайонного управління юстиції (надалі - виконавча служба) у справі № 5009/3541/12. Стягувач просить визнати неправомірними дії виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 35631840; визнати незаконною постанову від 07.02.2014 року ВП № 35631840 про закінчення виконавчого провадження, винесену виконавчою службою; зобов'язати виконавчу службу відновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 року у справі № 5009/3541/12. В обґрунтування вимог скарги стягувач зазначає наступне: ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 року стягувач визнаний процесуальним правонаступником ПАТ «Запоріжгаз» з виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2012р. у справі № 5009/3541/12 в частині стягнення з ТОВ «Токмак Теплоенергія» 1 710 900 грн. 16 коп. основної заборгованості за послуги з постачання природного газу. В подальшому, ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2014р. у даній справі було здійснено процесуальне правонаступництво боржника за рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 5009/3541/12 з ТОВ «Токмак Теплоенергія» на КП «Токмак Теплоенергія» (надалі - боржник). 29.10.2012р. на виконання рішення від 18.10.2012 р. у справі № 5009/3541/12 в частиш стягнення з ТОВ «Токмак Теплоенергія» на користь ПАТ «Запоріжгаз» 1 710 900 грн. 16 коп. заборгованості господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ, який перебував на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції (надалі - виконавча служба). 07.02.2014р. виконавча служба винесла постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 35631840 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 р. у справі № 5009/3541/12. Стягувач не погоджується з такою постановою виконавчої служби, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Оскаржувана постанова прийнята виконавчою службою в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивована тим, що вимогу виконавчого документу (наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. у справі № 5009/3541/1) виконано в повному обсязі. У мотивувальній частині оскаржуваної постанови виконавчої служби вказано про те, що за період знаходження вказаного наказу на виконанні у виконавчій службі з арештованих рахунків боржника в рахунок виконання рішення суду у справі № 5009/3541/12 в примусовому порядку стягнуто 299 205 грн. 73 коп., 306 000 грн. сплачено ТОВ «Токмак Теплоенергія» на рахунок стягувача, а 30.12.2013р. КП «Токмак Теплоенергія», як новий боржник, перерахувало стягувачу 917 921 грн. 15 коп. Таким чином, з мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що за наказом від 29.10.2012р. у справі № 5009/3541/12 боржником (первісним та новим) загалом сплачено 1 523 126 грн. 88 коп., тоді як за цим наказом на користь стягувача підлягає стягненню 1 710 900 грн. 73 коп. Статтею 124 Конституції України, ст. 45 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «По виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Таким чином, враховуючи положення ст. 124 Конституції України, ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» судове рішення про стягнення коштів може вважатися виконаним лише у тому разі, коли кошти, присуджені до стягнення за таким рішенням, фактично надійдуть особі, на корить якого вони підлягають стягненню. За таких умов виконавче провадження з виконання судового рішення про стягнення коштів може бути закінченим коли сторона, на користь якої винесене рішення, фактично одержить присуджені судом кошти на її користь. Виконавчим документом (в даному випадку наказом господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. у справі № 5009/3541/12) з урахуванням ухвал господарського суду Запорізької області від 17.12.2012р. та від 13.01.2014р. у даній справі, на користь стягувача підлягає стягненню саме 1 710 900 грн. 73 коп., а не 1 523 126 грн. 88 коп., сплата якої, на думку виконавчої служби, є підставою для закінчення виконавчого провадження та винесення оскаржуваної постанови. При цьому в бухгалтерському обліку стягувача за вказаним рішенням суду рахується заборгованість у розмірі 60 364 грн. 36 коп. За таких підстав, стягувач вказує, що є всі підстави вважати, що рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2013р. у справі № 5009/3541/12 (з урахуванням ухвал господарського суду Запорізької області від 17.12.2012р. та від 13.01.2014р. у даній справі) фактично не виконане у повному обсязі, що є свідченням того, що оскаржувана постанова є безпідставною, а дії виконавчої служби - незаконними, оскільки підстави для закінчення виконавчого провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні. Згідно ст. 1212 ГПК України, ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо. Оскаржувана постанова надійшла на адресу стягувача тільки 18.02.2014р., про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України на вказаному листі. Таким чином, скарга на дії органу державної виконавчої служби подана в межах процесуальних строків.

Комунальне підприємство „Токмак Тепоенергія" (боржник) надало суду пояснення на скаргу, в яких зазначене наступне: ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2014 року здійснено процесуальне правонаступництво по справі 5009/3541/12, замінено боржника з ТОВ «Токмак теплоенергія» на Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради. 27.12.2013 року між НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Токмак теплоенергія» та КП «Токмак теплоенергія» укладено договір № 13/1451 про переведення боргу. Відповідно до п. 1.1 договору за згодою НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Токмак теплоенергія» переводить на Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради свій борг, який виник у ТОВ «Токмак теплоенергія» перед НАК «Нафтогаз України» (далі - Зобов'язання), на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2012 по справі №5009/3541/12 та ухвали господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 по справі №5009/3541/12, а КП «Токмак теплоенергія» приймає на себе борг ТОВ «Токмак теплоенергія» у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника. Відповідно до п. 2.1 договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на КП «Токмак теплоенергія», станом на момент укладання Договору дорівнює 917 921 грн. 15 коп. (дев'ятсот сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 15 копійок). Відповідно до п. 3.1 договору до КП «Токмак теплоенергія» переходять обов'язки ТОВ «Токмак теплоенергія» щодо сплати суми основного боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 договору, на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2012 року по справі № 5009/3541/12 та ухвали господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 року по справі № 5009/3541/12. Відповідно до п. 3.2 договору новий боржник зобов'язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 статті 2 цього договору, в термін до 31.12.2013 року. Так, на виконання умов договору 30.12.2013 року Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» перераховано Національній акціонерній компанії «Нафтогаз Україна» кошти в сумі 917 921 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 402 від 30.12.2013 року. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Виконавча служба постановою від 06.02.2014 року замінено сторону виконавчого провадження № 35631840 з ТОВ «Токмак теплоенергія» на КП «Токмак тегаюенергія». 07.02.2014 року виконавча служба виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 5009/3541/12 закінчене, про що винесено постанову.

Виконавча служба надала суду пояснення на скаргу, де зазначила, що у неї на виконанні дійсно знаходилось виконавче провадження № 35631840 відносно боржника ТОВ «Токмак Теплоенергія» з виконання наказу № 5009/3541/12, виданого 29.10.2012 року господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ „Токмак Теплоенергія" на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» боргу в сумі 1 710 900 грн. 73 коп. Виконавча служба вважає, що скарга не підлягає задоволенню повністю з огляду на таке: виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України „Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 606), спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606). 10.12.2012 року за вхідним № 5372/03-60/2 до виконавчої служби надійшла заява стягувача - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про прийняття до примусового виконання наказу № 5009/3541/12, виданого 29.10.2012 року господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ "Токмак Теплоенергія" боргу в сумі 1 710 900 грн. 73 коп. На підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону № 606, 11.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику був наданий строк для самостійного виконання - до 17.12.2012 року. Боржником в строк, наданий для самостійного виконання вимоги виконавчого документа, не виконано. 18.12.2012 року на підставі ст. 33 Закону № 606, виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження відносно боржника ТОВ «Токмак Теплоенергія». 18.12.2012 року, на підставі ст. 28 Закону № 606, було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 20.12.2012 року за вхідним № 5028/03-58/2, до виконавчої служби надійшла заява боржника про відкладення проведення виконавчих дій, у зв'язку із зверненням стягувача до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Враховуючи вимоги ст. 35 Закону № 606, 20.12.2012 року виконавчою службою винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 03.01.2013 року. 18.01.2013 року за вхідним № 254/03-46/1 до виконавчої служби надійшов лист Токмацької міжрайонної прокуратури про доручення до матеріалів виконавчого провадження копії ухвали господарського суду № 5009/3541/12 від 17.12.2012 року про заміну сторони у виконавчому провадженні, згідно якої стягувача у виконавчому провадженні змінено з ПАТ по Газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - стягувач). 21.01.2013 року, на підставі ст. 8 Закону № 606, державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні. 18.03.2013 року на підставі ст. 52 Закону № 606, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. В ході примусового виконання державним виконавцем встановлено, що між ТОВ «Токмак Теплоенергія» та КП «Токмак Теплоенергія» укладений договір про відступлення права вимоги боргу, змінено виконавця послуг з централізованого опалення з ТОВ «Токмак Теплоенергія» на КП «Токмак Теплоенергія» (надалі - боржник). 27.06.2013 року, за вихідним № 9442/03, до господарського суду направлено заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. 27.06.2013 року на підставі п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону № 606, державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. 08.07.2013 року, за вхідним № 2911/03-46/1, до виконавчої служби надійшла ухвала господарського суду про повернення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні виконавчої служби без розгляду. 11.07.2013 року на підставі ст. 39 Закону № 606, державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. 21.10.2013 року за вхідним № 4039/03-46/1 до виконавчої служби надійшла заява боржника (КП «Токмак Теплоенергія») про доручення до матеріалів виконавчого провадження заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, та клопотанням про зупинення виконавчого провадження. 22.10.2013 року, на підставі ст. 35 Закону № 606, державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій. 23.10.2013 року за вихідним № 15776/03 державним виконавцем до господарського суду направлений запит щодо результатів розгляду заяви про заміну сторони, направлену боржником, 21.10.2013 року. 31.10.2013 року, за вхідним № 4193/003-46/1, до виконавчої служби надійшов лист господарського суду з повідомленням про повернення заяви боржника (КП «Токмак Теплоенергія») про заміну сторони без розгляду. 12.12.2013 року, за вхідним № 4816/03-46/1, до виконавчої служби надійшла заява стягувача (ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») щодо надання довідки про кошти, стягнуті з боржника за наказом № 5009/3541/12, виданого 29.10.2012 року господарським судом. 18.12.2013 року, за вихідним № 19425/03, стягувачу (ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») направлено відповідь на запит, в якому повідомлено про суми коштів, які стягнуті з боржника (ТОВ „Токмак Теплоенергія") за наказом № 5009/3541/12, виданим 29.10.2012 року, господарським судом, та про залишок нестягнутої суми коштів за вказаним наказом, згідно вказаної відповіді залишок боргу за виконавчим документом, станом на 18.12.2013 року, становить 1 105 695 грн. 16.12.2013 року, за вхідним № 4868/03-46/1, до виконавчої служби надійшла заява ТОВ «Токмак Теплоенергія» про заміну сторони у виконавчому провадженні. 23.12.2013 року, за вхідним № 4963/03-46/1, до виконавчої служби надійшла ухвала господарського суду № 5009/3541/12 від 17.12.2013 року про прийняття заяви боржника про заміну сторони у виконавчому провадженні до розгляду. 16.01.2014 року, за вхідним № 175/03-45/2, до виконавчої служби надійшла ухвала господарського суду по справі 5009/3541/12 про заміну сторони у виконавчому провадженні з боржника ТОВ «Токмак Теплоенергія» на боржника КП «Токмак Теплоенергія». 28.01.2014 року, за вхідним № 308/03-46/2, до виконавчої служби надійшла заява нового боржника - КП «Токмак Теплоенергія», про долучення до матеріалів виконавчого провадження копії договору № 13/4151 від 27.12.2013 року про переведення боргу та копії платіжного доручення від 30.12.2013 року № 402. Згідно п. 1.1 ст. 1 вказаного договору, за згодою Кредитора - НАК «Нафтогаз України», первісний боржник - ТОВ «Токмак Теплоенергія», переводить на нового боржника - КП «Токмак Теплоенергія», свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 року по справі № 5009/3541/12, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та змінює первісного боржника у зобов'язанні. Згідно п. 2.1 ст. 2 вищевказаного договору, сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору, дорівнює 917 921 грн. 15 коп. Договір про № 13/4151 від 27.12.2013 року про переведення боргу був укладений після отримання відповіді державного виконавця про залишок суми боргу за виконавчим документом станом на 18.12.2013 року. Тобто, стягувачу було відомо про суму коштів яка залишається не перерахованою Токмацьким управлінням Державної казначейської служби України на його рахунок. Твердження скаржника щодо безпідставно винесеної постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606 є хибним, на думку виконавчої служби, Згідно ст. 30 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням вимог виконавчого документа. У даному випадку вимогу виконавчого документа виконано в повному обсязі, кошти, згідно з виконавчим документом, стягнуті з боржника в повному обсязі. Згідно ст. 50 Закону № 606, наслідками завершення виконавчого провадження є зняття арешту з майна та коштів боржника, накладеного державним виконавцем під час примусового виконання рішення, скасування інших, вжитих державним виконавцем, заходів примусового виконання рішення. Зволікання винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та, як наслідки закінчення виконавчого провадження, зняття арештів з майна та коштів боржника з боку державного виконавця тягне за собою неможливість своєчасної оплати праці працівникам боржника та здійснення ним господарської діяльності. В даному випадку причиною затримки перерахування коштів стягувачу є затримка у виконанні платіжних вимог виконавчої служби з боку Токмацького управління Державної казначейської служби України, що підтверджується листами Токмацького управління Державної казначейської служби України від 05.12.2013 року, 09.01.2014 року, 04.03.2014 року. При винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням, доказами виконання рішення суду можуть бути платіжні документи, угода сторін про зарахування вимог або інші документи, які свідчать про припинення зобов'язання. В даному випадку сума боргу за виконавчим документом стягнута з арештованих рахунків боржника в повному обсязі та перерахована стягувачу, що підтверджується платіжними дорученнями виконавчої служби, в яких зазначено рахунок стягувача за виконавчим документом, на який має бути перерахована сума, зазначена у платіжному дорученні, та зазначено призначення платежу, а саме: виконавчий документ на підставі якого проведено стягнення. Згідно п. 1.21 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні платник, якщо це передбачено договором між банком і платником, має право перераховувати кошти на рахунок банку для подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів у порядку, визначеному договором. 18.01.2013 року між виконавчою службою та Токмацьким управлінням ДКСУ у Запорізькій області був укладений Договір № 1 про здійснення розрахунково касового обслуговування. Банк ініціює переказ цих коштів на підставі власного розрахункового документа. Згідно п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Згідно п. 2.3.2 договору орган казначейства зобов'язаний здійснювати розрахункові операції за дорученням клієнта в межах наявних коштів на рахунках клієнта та в межах наявних коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку органу казначейства. Згідно останнього листа Токмацького управління Державної казначейської служби України від 04.03.2014 року платіжна вимога № 572 від 02.08.2013 року на суму 10 431 грн. 67 коп., № 666 від 09.09.2013 року на суму 4 129 грн. 97 коп., №с 682 від 13.09.2013 року на суму 2 719 грн. 77 коп., № 768 від 21.10.2013 року на суму 36 187 грн. 75 коп., № 925 від 06.12.2013 року на суму 6 895 грн. 02 коп., залишилися несплаченими внаслідок відсутності грошового підкріплення з Єдиного казначейського рахунку, відкритого на ім'я Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, та відсутності наявних коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку органу казначейства. Згідно ст. 87 Закону № 606, стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у ст. З Закону № 606, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи. Згідно п. 5.1 ст. 5. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Згідно п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Згідно п. 8.3. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом. За недотримання строків, встановлених ст. 31 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,установа - учасник платіжної системи, несе відповідальність, передбачену статтею 36 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України». В даному випадку отримувач коштів - стягувач ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», мав звернутися до Токмацького управління Державної казначейської служби України з відповідною претензією, після отримання листа виконавчої служби про залишок суми коштів, яка не перерахована Токмацьким управлінням Державної казначейської служби України. Згідно п. 32.8 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку. Згідно п. 42.1 ст. 42 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» контроль за дотриманням учасниками платіжних систем нормативно-правових актів, що регламентують порядок проведення переказу, а також застосування відповідних заходів впливу, передбачених законодавством України, покладаються на Національний банк України. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Розгляд скарги відкладався.

14.04.2014 року розгляд скарги продовжено і прийнято ухвалу.

Боржник, повідомлений по місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомила, витребувані судом документи та письмові пояснення на скаргу не надала.

До судового засідання від боржника надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Клопотання боржника приймається судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Неявка представника боржника в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, про що прямо вказано в ч. 2 ст. 1212 ГПК України.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути скаргу без участі представника боржника, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали скарги, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників прокуратури, стягувача, боржника (в судовому засіданні 24.03.2014р.) та виконавчої служби, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.10.2012 року були задоволені частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" і на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю „Токмак теплоенергія" було присуджено до стягнення основний борг в сумі 1 710 900 (один мільйон сімсот десять тисяч дев'ятсот) грн. 73 коп., з наданням розстрочки виконання рішення в цій частині на 2 місяці; 3% річних в сумі 5 589 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 51 коп. і пеня в сумі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) грн.; а також судовий збір в сумі 34 888 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 75 коп.

На виконання рішення від 18.10.2012 року господарським судом було видано три накази від 29.10.2012р., а саме: 1 - про стягнення основного боргу в сумі 1 710 900 грн. 73 коп. з наданням розстрочки виконання в цій частині; 2 - про стягнення 3 % річних та пені в загальній сумі 24 589 грн. 51 коп., та 3 - про стягнення судового збору в сумі 34 888 грн. 75 коп. (ар. с. 48-50, т. 2).

Ухвалою господарського суду від 17.12.2012 року була задоволена заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" і було здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" на Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (ар. с. 119, 120, т. 2).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2014 року була задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Токмак теплоенергія" і було здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю „Токмак теплоенергія" на Комунальне підприємство „Токмак теплоенергія" (т. 3, ар. с. 68, 69).

07.02.2014 року виконавча служба прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 року у справі № 5009/3541/12 про стягнення з боржника на користь стягувача основного боргу в сумі 1 710 900 грн. 73 коп. з наданням розстрочки виконання в цій частині, на підставі п. 8 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" (т. 3, ар. с. 84).

Підставою прийняття такої постанови виконавча служба зазначає те, що за період знаходження виконавчого документа на виконанні з арештованих рахунків боржника - ТОВ „Токмак теплоенергія" було стягнуто в примусовому порядку 299 205 грн. 73 коп., сплачено боржником безпосередньо стягувачу - 306 000 грн. 27.12.2013 року між боржником - ТОВ „Токмак теплоенергія" (первісний боржник), стягувачем та КП „Токмак теплоенергія" (новий боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги. Згідно ст. 1 п. 1.1 договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг, який виник у первісного боржника перед стягувачем на підставі рішення господарського суду від 18.10.2012 року у справі № 5009/3541/12 та ухвали господарського суду від 17.12.2012 року по справі № 5009/3541/12, а новий боржник прийняв на себе борг первісного боржника. Згідно ст.. 2 п. 2.1 договору, сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання договору, дорівнює 917 921 грн. 15 коп. 28.01.2014 року до матеріалів виконавчого провадження було долучено копію платіжного доручення № 402 від 30.12.2013 року про перерахування боргу в сумі 917 921 грн. 15 коп. Тобто, вимогу виконавчого документу виконано повністю.

Стягувач не погоджується з прийняттям виконавчою службою такої постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2014 року зазначаючи, що в його бухгалтерському обліку за вказаним рішенням суду рахується заборгованість в сумі 60 364 грн. 36 коп.

27.12.2013 року в м. Києві стягувач (кредитор за договором), первісний боржник - ТОВ „Токмак теплоенергія" та новий боржник - КП „Токмак теплоенергія" уклали договір № 13/4151 про переведення боргу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, за згодою стягувача первісний боржник переводить на нового боржника свій борг (надалі - зобов'язання), який виник у первісного боржника перед стягувачем , на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2012 року по справі № 5009/3541/12 та ухвали господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 року по справі № 5009/3541/12, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні.

Згідно п. 1.2 договору, стягувач дійсно дає згоду на заміну первісного боржника у зобов'язанні новим боржником та на укладання цього договору на встановлених у ньому умовах.

В п. 2.1 договору сторони встановили, що сума боргу , яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору, дорівнює 917 921 грн. 15 коп.

Відповідно до п. 3.1 договору, за цим договором до нового боржника переходять обов'язки первісного боржника щодо сплати суми основного боргу, що встановлена в п. 2.1 ст. 2 цього договору, на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2012 року по справі № 5009/3541/12 та ухвали господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 року по справі № 5009/3541/12.

За приписами п. 3.2 договору новий боржник зобов'язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній в п. 2.1 ст. 2 цього договору, в термін до 31.12.2013 року.

Платіжним дорученням № 402 від 30.12.2013 року новий боржник перерахував стягувачу грошові кошти в сумі 917 921 грн. 15 коп.

При цьому, виконавча служба вказує, що раніше нею були виставлені до виконання платіжні вимоги № 572 від 02.08.2013 року на суму 10 431 грн. 67 коп., № 666 від 09.09.2013 року на суму 4 129 грн. 97 коп., № 682 від 13.09.2013 року на суму 2 719 грн. 77 коп., № 768 від 21.10.2013 року на суму 36 187 грн. 75 коп., № 925 від 06.12.2013 року на суму 6 895 грн. 02 коп.

Проте, вказані платіжні вимоги залишилися несплаченими внаслідок відсутності грошового підкріплення з Єдиного казначейського рахунку, відкритого на ім'я Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (надалі - казначейська служба), та відсутності наявних коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку органу казначейства, про що вказано в останньому листі Токмацького управління Державної казначейської служби України від 04.03.2014 року.

Вказаним листом вих. № 02-08/272-489 від 04.03.2014 року казначейська служба повідомила виконавчу службу про те, що станом на 01.03.2014 року у казначейській службі обліковуються неоплачені платіжні доручення на загальну суму 257 203 грн. 15 коп.

В судовому засіданні сторони підтвердили, що неоплаченими за судовим наказом у справі № 5009/3541/12 залишаються платіжні вимоги № 572 від 02.08.2013 року, № 666 від 09.09.2013 року, № 682 від 13.09.2013 року, № 768 від 21.10.2013 року, № 925 від 06.12.2013 року, які виконавча служба виставили на оплату до казначейської служби ще у 2013 році.

Відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України „Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5 була затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (надалі - Інструкція).

Відповідно до п. 12.1 Інструкції органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС. (п. 12.2 Інструкції).

Також, п. 12.14 Інструкції передбачено, що копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Отже, виконавча служба має долучити до матеріалів виконавчого провадження платіжні доручення, що свідчать про перерахування грошових коштів стягувачу.

Вказане вище у даному випадку виконавча служба не зробила.

Крім того, виконавча служба надала суду лист казначейської служби вих. № 02-08/343-598 від 20.03.2014 року, згідно якого у зв'язку з відсутністю фінансових ресурсів станом на 20.03.2014 року платіжні доручення про сплату на користь стягувача 60 364 грн. 18 коп. залишаються неоплаченими.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2014 року прийнята виконавчою службою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Стаття 11 вказаного Закону України „Про виконавче провадження" покладає на виконавчу службу обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У даному випадку, виконавча служба не надала суду доказів здійснення повного фактичного виконання рішення у даній справі.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів, які б свідчили про неупередженість, своєчасність та повноту вчинення виконавчою службою всіх виконавчих дій у справі № 6/226/08.

В судовому засіданні представник виконавчої служби визнав, що рішення суду у даній справі виконано не в повному обсязі, сума 60 364 грн. 36 коп. ще не перерахована казначейською службою.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, вимоги стягувача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 75, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" вих. № 14/2-124 від 28.02.2014 року на дії Відділу державної виконавчо служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у запорізькій області, яка подана у справі № 5009/3541/12, - задовольнити.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчо служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 року у справі № 5009/3541/12 про стягнення основного боргу в сумі 1 710 900 (один мільйон сімсот десять тисяч дев'ятсот) грн. 73 коп.

Визнати недійсною (незаконною) постанову Відділу державної виконавчо служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2014 року щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 року у справі № 5009/3541/12 про стягнення основного боргу в сумі 1 710 900 (один мільйон сімсот десять тисяч дев'ятсот) грн. 73 коп.

Зобов'язати Відділ державної виконавчо служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області відновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 року у справі № 5009/3541/12 про стягнення основного боргу в сумі 1 710 900 (один мільйон сімсот десять тисяч дев'ятсот) грн. 73 коп.

Оригінал наказу господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 року № 5009/3541/12 про стягнення основного боргу в сумі 1 710 900 (один мільйон сімсот десять тисяч дев'ятсот) грн. 73 коп. направити на адресу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001).

Суддя Л.С. Місюра

Ухвала підписана: 14.04.2014р.