Рішення № 3822890, 13.05.2009, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
13.05.2009
Номер справи
17/42-09-1626
Номер документу
3822890
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2009 р.

Справа № 17/42-09-1626

За позовом: Міністерства транспорту та зв’язку України;

до відповідача: Одеської міської ради;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство „Одеська залізниця”;

про визнання права власності.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Кіташевський Д.А.-представник;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: Белинський В.А. –представник.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Міністерство транспорту та зв’язку України, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі - Одеська залізниця), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради про визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права державної власності на об’єкт нерухомого майна –„Приміщення вагової”, загальною площею 30,1 кв.м., який згідно технічного паспорту, виготовленого від 01.06.2007р., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

Представник позивача позовну заяву підтримує та наполягає на її задоволенні.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Одеська залізниця повністю підтримує позов Міністерства транспорту та зв’язку України.

Відповідач –Одеська міська рада в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, про що свідчить поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи, відзив на позов не надав у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Згідно Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №789\2006 від 06.06.2006р., Міністерство транспорту та зв’язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінтрансзв’язку є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв’язку, телекомунікацій та інформації, користування радіочастотним ресурсом України. Міністерство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління.

Одеська залізниця, згідно Статуту, є територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності та підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Згідно розділу 4 Статуту майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

З метою проведення державної реєстрації права власності на об'єків нерухомого майна ––„Приміщення вагової”, загальною площею 30,1 кв.м., який згідно технічного паспорту, виготовленого від 01.06.2007р., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, —Позивач листом від 31.07.2008 № НЮ-14/1186 звернувся до Одеської міської ради (далі Відповідач) із проханням оформити свідоцтво на право власності за державою Україна на нерухоме майно, яке закріплене на праві господарського відання за Третьою особою та яке утримується, експлуатується і відображено в самостійному балансі її відокремленого структурного підрозділу (філії) –„Локомотивне депо Одеса-Сортувальна”.

Але, Одеською міською радою листом за від 02.09.2008 № 988 було відмовлено у задоволенні вказаних вимог позивача з підстав відсутності у заявника документів, якими підтверджений факт прийняття об’єктів нерухомості до експлуатації, як це передбачено вимогами п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387 (з послідуючими змінами та доповненнями) та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані ці споруди. Такі дії відповідача позивач вважає порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, тому звернувся до суду за захистом.

31.03.2009р. до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№2177), звернулося Міністерство транспорту та зв’язку України до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні позовні вимоги на предмет спору на стороні позивача ДП „Одеська залізниця” про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2009р. порушено провадження у справі №17/42-09-1626 за позовом Міністерства транспорту та зв’язку України до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні позовні вимоги на предмет спору на стороні позивача ДП „Одеська залізниця” про визнання права власності.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Крім того, позивач зазначив, що ч.1 ст.4, ч.8 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов’язковій державній реєстрації. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Розглянувши матеріал справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України, обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами, та підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, спірний об’єкт нерухомості тривалий час знаходиться на утриманні та балансі відокремленого структурного підрозділу (філії) –„Локомотивне депо Одеса-Сортувальна”, що підтверджується інвентарною карткою відокремленого структурного підрозділу (філії) –„Локомотивне депо Одеса-Сортувальна” на об’єкти вих. № 11016.

13 липня 2000р., відповідно до рішення Одеської міської ради від 28.04.2000р. №1234-ХХІІІ, Одеською міською радою Одеській залізниці було видано Державний акт на право постійного користування І-ОД №000301, згідно якого Одеській залізниці у постійне користування надано 377,06 га землі в межах згідно з планом землекористування для виробничої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи ані в архівах Одеської залізниці, ані у Міністерства транспорту та зв’язку України не збереглося будь-яких документів, підтверджуючих введення в експлуатацію спірного об’єкту. Площа спірного об’єкта відповідно технічному паспорту виготовленому КП “ОМБТІ та РОН” від 01.06.2007р. на будівлю приміщення охорони Станції 2-га сортувальна, складає 30,1 кв.м.

Згідно з редакцією ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. №1540-VI, що була чинна на момент будівництва спірної споруди, державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

В період існування СРСР, згідно вимог ст.11 Конституції СРСР 1977р., державі належало на правах власності майно всіх державних, торгівельних та комунальних підприємств, організованих державою, житловий фонд, а також інше майно, необхідне для виконання завдань , що стоять перед державою.

У 1990р. був прийнятий Закон України „Про економічну самостійність УРСР”, згідно якого у власності України перебувають основні засоби виробництва, майно підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

З прийняттям у 1991р. Закону УРСР „Про власність” з’явилися нові об’єкти та суб’єкти права власності. Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України „Про власність” власність в Україні виступає в таких формах: приватна , колективна , державна. Згідно ст.31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Однією з основних ознак цього є суб’єкт такого права. Пункт 1 ст.32 Закону України „Про власність” визначає суб’єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України, а згідно з п.2 цієї ж статті суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. за №1452-ХХІІ підприємства союзного підпорядкування з прийняттям цього Указу переходять до державної власності України. Відповідно до Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991р. майно та фінансові ресурси підприємств союзного підпорядкування, розташовані на території України є державною власністю України.

Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 „Про управління майном , що є у загальнодержавній власності „ покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв’язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається з статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України. Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах повного господарського відання.

Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб’єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв’язку України.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема про визнання права власності на майно та за іншими позовами, пов’язаними з охороною права власності.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи Одеська міська рада в супереч названим нормам закону створила реальні умови, які обмежують права держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та ДП „Одеська залізниця” у здійсненні ними своїх прав на спірне майно .

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).

Крім того, суд вважає за необхідне, при вирішенні даного спору, звернутися до приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387, з послідуючими змінами та доповненнями (далі по тексту Положення). Відповідно до п. 1.3 Положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Згідно з пунктом 1.1 це Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Приписами п. 1.2 Положення встановлено, що воно діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Порядок подання документів на реєстрацію прав власності врегульований п. 2.1 Положення, яким встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Враховуючи обов’язковість дотримання суб’єктами цивільного обігу зазначеного Положення, яким встановлено, що державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомості є обов’язковим елементом при виникненні, зміні або припиненні права власності на нерухоме майно, а також складовою частиною цивільних правовідносин, пов’язаних з реалізацією права власності, суд звертає увагу відповідача, що відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство транспорту та зв’язку України як органу, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на спірний об’єкт на виконання приведених вище законодавчих положень, так і позбавляє даного суб’єкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. Крім того, слід зазначити, що відповідачем жодного доказу про належність об’єкту, на який просить визнати право власності Міністерство транспорту та зв’язку України, до комунальної власності суду надано не було.

Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінює позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання права державної власності за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкт нерухомого майна ––„Приміщення вагової”, загальною площею 30,1 кв.м., який згідно технічного паспорту, виготовленого від 01.06.2007р., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, що перебуває в господарському віданні Одеської залізниці обґрунтованими, доведеними та враховуючи те, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд вважає за можливе задовольнити позов Міністерства транспорту та зв’язку України у повному обсязі.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Міністерства транспорту та зв’язку України - задовольнити.

2.Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на об’єкт нерухомого майна ––„Приміщення вагової”, загальною площею 30,1 кв.м., згідно технічного паспорту, виготовленого від 01.06.2007р., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. 2-га Сортувальна, 4, що перебуває в господарському віданні Одеської залізниці.

3. Стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. /вісімдесят п’ять грн. 00 коп./

Наказ видати.

4. Стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Зуєва Л.Є.

Часті запитання

Який тип судового документу № 3822890 ?

Документ № 3822890 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 3822890 ?

Дата ухвалення - 13.05.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3822890 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3822890 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 3822890, Господарський суд Одеської області

Судове рішення № 3822890, Господарський суд Одеської області було прийнято 13.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 3822890 відноситься до справи № 17/42-09-1626

Це рішення відноситься до справи № 17/42-09-1626. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3822889
Наступний документ : 3822895