Постанова № 38228676, 01.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 р. Справа № 1616/2а-180/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 15.01.2014р. по справі № 1616/2а-180/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Ленінського району м. Полтави (надалі по тексту відповідач) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Ленінського району м. Полтави щодо відмови здійснення перерахунку та виплати допомоги при народженні дитини, відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», загально не менше 22,6 розмірів прожиткового мінімуму, та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Ленінського району м. Полтави доплатити недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (розмір доплати, недоотриманої внаслідок невиконання чинного законодавства, складає 34256,86 гривень (тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят шість гривень, вісімдесят шість копійок);

-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Ленінського району м. Полтави внести зміни до рішення про призначення мені державної соціальної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якими у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановити розміри виплат мені: допомоги при народженні дитини, в період з липня 2010 року по липень 2011 року, в загальному розмірі 17424,60 гривні (сімнадцяті; тисяч чотириста двадцять чотири гривні, шістдесят копійок); допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в період з жовтня 2010 року по липень 2013 року, у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого на день проведення виплати.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 15.01.2014 року вказаний позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Полтаві ради щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку допомоги при народженні дитина у відповідності до ст. 41 закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» у сумі кратній 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік», за період з жовтня 2010 року по липень 2013 року - протиправними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Полтаві ради внести зміни до рішення про призначення ОСОБА_1 державних соціальних допомог при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та встановити розмір вказаних допомог у розмірі, встановленому ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням».

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитина у відповідності до ст. 41 закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» у сумі кратній 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік», за період з жовтня 2010 року по липень 2013 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 15.01.2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наказом ВАТ «Полтаваобленерго» від 19.08.2010 року № 512-к позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача по справі здійснити позивачу перерахунок допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється відповідачем відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Позивач просить зобов'язати відповідача- Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Ленінського району м. Полтави здійснити їй перерахунок та виплату допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.ст. 40,41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно матеріалів справи, позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі суб'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.

Страховий випадок -подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції чинній до 01.01.2008 року, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, як допомога при народженні дитини (статті 40, 41 цього Закону), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 - 44 цього Закону).

За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надається одноразова допомога.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»»статтю 40,41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено ст.ст. 40,41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України, з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI набула чинності ст.ст. 40,41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в редакції закону, що діяла до 01.01.2008 р.

Таким чином, позивач будучи застрахованою особою у 2010-2013 роках мала право на отримання матеріального забезпечення у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень ст. 40, 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Отже, обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо покладення обов'язку по здійсненню перерахунку та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.ст. 40, 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за приписами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за вказаним Законом покладено на роботодавця, а не на відповідача.

Посилання суду першої інстанції на наказ Мінпраці від 06.12.2006 року № 453 та постанову КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», за якими, згідно висновків суду першої інстанції, обов'язок здійснення перерахунку та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованій особі покладено саме на відповідача по справі, колегія суддів вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про пріоритетність у спірних правовідносинах наказу Мінпраці від 06.12.2006 року № 453 та постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» , який має вищу юридичну силу.

Таким чином, на підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню в частині задоволення позовних вимог, із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 15.01.2014р. по справі № 1616/2а-180/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Полтаві ради про визнання неправомірними дій та зобов"язання вчинити певні дії-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 07.04.2014 р.