Рішення № 3822866, 28.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" травня 2009 р. Справа № 7/073-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Канівський маслосирзавод”, м. Канів

до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Сидори”, с. Сидори, Білоцерківський район

про стягнення 8791, 52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Канівський маслосирзавод” (далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Сидори” (далі –відповідач) про стягнення 8791, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання щодо оплати товару, поставленого згідно усної домовленості між сторонами спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2009р. було порушено провадження у справі № 7/073-09 та призначено її розгляд на 21.04.2009р.

В зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи двічі відкладався до 19.05.2009 р. та 28.05.2009 р.

25.05.2009 р. через загальний відділ суду представником позивача подано заяву № 443 від 18.05.2009 р. (вх. № 5877) про уточнення позовних вимог, в якій він посилаючись на невірний попередній розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних, а також непогашення відповідачем заборгованості на момент розгляду справи, збільшує суму позовних вимог і просить стягнути з відповідача 9177, 73 грн.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Фактично позивачем використано право, передбачене ст. 22 ГПК України, на збільшення розміру позовних вимог.

Судом перевірено відповідність поданої заяви приписам ст. 57 ГПК, зокрема, щодо сплати державного мита при збільшенні позовних вимог та прийнято до розгляду.

Представники сторін в судове засідання 28.05.2009 р. не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, відповідач документів, витребуваних ухвалою суду від 31.03.2009 р. до суду не надав, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив

У 2005 році Відкрите акціонерне товариство „Канівський маслосирзавод” (позивач) та Приватне орендне сільськогосподарське підприємство „Сидори” (відповідач) уклали усну домовленість про поставку Агрегата АКШ – 3,6 в кількості 1 шт. (далі-Товар).

На виконання домовленості позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 27400,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № СЗ-0011298 від 19.10.2005 р., з відміткою відповідача та копією довіреності на отримання Товару. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Фактично між сторонами на підставі ст. ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України виникли правовідносини купівлі-продажу, згідно яких у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України виникло зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.

В порушення домовленості та вимог діючого законодавства України відповідач за отриманий Товар розрахувався частково, в сумі 19476, 00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наданими позивачем.

В зв’язку з наявністю заборгованості, в сумі 7924,00 грн. (27400,40 грн.-19476,00 грн.) позивач звернувся до відповідача з претензією № 1032 від 10.06.2008 р. про погашення існуючої заборгованості. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів, неможливо визначити строк оплати за отриманий товар відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була отримана відповідачем 26.06.2008 р., обов’язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 03.07.2008р.

На момент розгляду справи, заборгованість відповідачем не сплачена.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь інфляційні збитки у сумі 1045, 97 грн. та 3 % річних у сумі 207, 76 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд здійснив перерахунок, нарахованих позивачем інфляційних збитків та 3% річних, і дійшов до висновку, про правильність їх нарахування.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 9177, 73 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства „Сидори” (09131, Київська обл., Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 32638083) на користь Відкритого акціонерного товариства „Канівський маслосирзавод” (19000, Черкаська область, м. Канів вул. Леніна, 195, код ЄДРПОУ 00447830) 7924 (сім тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 1045 (одну тисячу сорок п’ять) грн. 97 коп. інфляційних збитків, 207 (двісті сім) грн. 76 коп. –3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.