Постанова № 38228635, 10.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року № 813/181/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Чумака С.Г.

представника відповідача - Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2012 року №0002601530 та №0002591530.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем протиправно складено акт про порушення податкового законодавства від 11 травня 2012 року №383/15-2/01293961, оскільки, перевірка відбулася поза межами повноважень відповідача та з порушенням процедури проведення перевірки, що передбачено ст.. 75 Податкового кодексу України. Зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року порушено справу №5015/2105/12 про банкрутство ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, оскільки введено мораторій, за думкою позивача, у відповідача, не має законних підстав для нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, не погоджується з вимогами позовної заяви та вважає їх такими, що не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства. 11.05.2012 року ДПІ скеровано акт камеральної перевірки та додатки до акту (розрахунки штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання), який ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд" згідно поштового повідомлення про вручення отримано 16.05.12 року. Водночас, посадові особи не подавали у встановлені строки заперечення на акт перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС винесло податкові повідомлення-рішення. А тому, підстав стверджувати, що ДПІ порушило норми Податкового кодексу України щодо проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень у позивача немає, оскільки даний факт не відповідає фактичним обставинам справи. Просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

11 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено перевірку на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, квітень 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 11.05.2012 року №383/15-2/01293961 «Про порушення податкового законодавства» та встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.57.1 ст.57, п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. На підставі п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України проведено розрахунок штрафних санкцій, який міститься в матеріалах справи.

На підставі даного акта від 11.05.2012 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС 30.05.2012 року винесено податкові повідомлення-рішення №0002601530, яким позивачу нараховано штрафну санкцію в сумі 3217126,32 грн. за затримку на 319 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання та податкове повідомлення-рішення №0002591530, яким позивачу нараховано штрафну санкцію в сумі 84823,40 грн. за затримку на 18 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 20.1.4 та п. 20.1.5. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до норми п. 86.1. ст. 86 ГТК України, результати перевірок (крім камеральні ; оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку визначеному статтею 42 цього Кодексу, (передбачено п.86.2 ст. 86 ПК України).

У разі відмови платника податків або його законних представників від отриманих примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень- рішень.

Яв вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що він не отримав акт камеральної перевірки, однак, з матеріалів справи слідує, що акт про результати камеральної перевірки податкової звітності від 11.05.12 року №383/15-12/012939610 у відповідності до ст. 86 ПК України був скерований ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» на його адресу 11.05.2012 року та отримано підприємством 16.05.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ще одним доказом безпідставно твердження позивача про необхідність повідомлення податковими органом посадових осіб є те, що відповідно до п. 76.1. ст.75 ПК України, оскільки камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.86.7. ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Пунктом 86.8. ст.86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки, ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» не подало жодного заперечення на акт про результати камеральної перевірки податкової звітності від 11.05.12 №383/15-2/01293961, що не заперечується сторонами, ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС у відповідності до п.86.8. ст.86 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012 року №0002591530 та №0002601530.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач стверджує, що податковим органом під час нарахування штрафних санкцій не враховано ряд договорів та рішень про розстрочення податкового боргу та, що позивачем сплачувався податковий борг і кількість протермінованих днів сплати боргу фактично відрізняється.

Однак, суд не може погодитись із таким твердженням позивача, оскільки, як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, податковим органом враховувались рішення про розстрочення податкового боргу, а позивачем на підтвердження сплати податкового боргу у строки не надано жодного документу.

Що стосується тверджень позивача, про те, ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року порушено справу №5015/2105/12 про банкрутство ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, оскільки введено мораторій, за думкою позивача, у відповідача, не має законних підстав для нарахування штрафних санкцій.

Суд не враховує цю обставину, адже мораторій на задоволення вимог кредиторів введено 29.05.2012 року, а штрафні санкції нараховані за несплату узгоджених податкових зобов'язань, які виникли у період з листопада 2010 року по лютий 2012 року, тобто до введення в дію мораторію.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що вони прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору не підлягають стягненню з Державного бюджету на його користь.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 15.04.2014 року.