Рішення № 3822724, 26.05.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" травня 2009 р.

справа № 5020-5/147

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” (01013 м.Київ, вул. Баренбойма, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс” (99011 м. Севастополь, вул. Очаківців, 26 )

про стягнення заборгованості в розмірі 411227,63 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Котелевець Вікторія Ігорівна - юрист довіреність № 7043 від 17.12.2008 ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія";

Відповідач - Самоходов Ігор Ігорович - представник довіреність № 125 від 22.04.2009 ТОВ "Тонус Плюс";

Суть спору:

Позивач, ВАТ „Українська гірничо-металургійна компанія”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс, про стягнення заборгованості за договором поставки № 01/06-08 від 25.07.2008 в розмірі 437624,31 грн., з яких: 382671,71 грн. - основна заборгованість, 26396,69 грн. –пеня, 25256,33 грн. збитки від інфляції, 3299,58 грн. –3% річних.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 411227,63 грн., з яких: 382671,71 грн. - основна заборгованість, 25256,33 грн. - збитки від інфляції, 3299,58 грн. –3% річних. Від стягнення пені в розмірі 26396,69 грн. позивач відмовився.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого товару.

Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Українська гірничо-металургійна компанія», в особі директора Кримської регіональної філії ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія»Абрамяна Р.Е. (далі - Позивач), що діяв на підставі Положення про філію і довіреності № 2088 від 17.04.2008, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»(далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 01/06-08.

Згідно до п.п.1.1, 7.2.1, 7.2.2 укладеного Договору, позивач зобов'язався поставити металопрокат (далі - Продукція) асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у специфікації та/або рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами Договору, а відповідач прийняти та оплатити Продукцію у строк та на умовах, передбачених Договором.

Порядок оплати, відповідно до п.6.3 Договору, 100% передплата у строки, що вказані у рахунку-фактурі.

Датою оплати усієї партії Продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача (п.6.4 Договору).

У період з 27 червня по 09 вересня 2008 року на виконання умов Договору Позивачем було поставлено Продукцію на суму 1 019 572,50 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які долучені до матеріалів справи (а.с. 38-51).

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 382671,71 грн., що підтверджується актом звірки підписаний сторонами, та долучений до матеріалів справи.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, на підставі документів наданих позивачем, суд встановив факт неналежного виконання обов’язків з боку відповідача за договором поставки № 01/06-08 від 25.07.2008, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 382671,71 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також, позивач просить стягнути 3% річних та збитки від інфляції.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом сума 3% річних складає 3299,58 грн., збитків від інфляції –25256,33 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 411227,63 грн., з яких: 382671,71 грн. - основна заборгованість, 25256,33 грн. - збитки від інфляції, 3299,58 грн. –3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 4112,28 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс” (99011 м. Севастополь, вул. Очаківців, 26, код ЄДРПОУ 30475947, п/р 2600613911 в КРДРБ ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Севастополь, МФО 324504) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” (01013 м.Київ, вул. Баренбойма, 1, код ЄДРПОУ 25412086, п/р 26005001315843 у ЗАТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) заборгованість в сумі 411227,63 грн., з яких: 382671,71 грн. - основна заборгованість, 25256,33 грн. - збитки від інфляції, 3299,58 грн. –3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 4112,28 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

28.05.2009

Розсилка:

1. ВАТ „Українська гірничо-металургійна компанія” (01013 м.Київ, вул. Баренбойма, 1)

2. ТОВ „Тонус Плюс” (99011 м. Севастополь, вул. Очаківців, 26 )

3. ТОВ „Тонус Плюс” (99011 м. Севастополь, вул. Очаківців, 26-1 )

4. Справа