Рішення № 3822655, 21.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09 Справа№ 22/68

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ватфарм”, м.Черкаси

до відповідача Приватного підприємства „Аптечний склад „Біосет”, м.Львів

про стягнення 87041,85 грн.

Суддя М.Желік

Представники

Від позивача: Крот О.Г. ( довіреність № 109 від 27.03.09р.)

Від відповідача: Марусич О.Р. ( довіреність б/н від 17.04.09р.)

Суть спору:

Розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ватфарм”, м.Черкаси до Приватного підприємства „Аптечний склад „Біосет”, м.Львів про стягнення 87041,85 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 20.03.2009р. ГПК України призначив розгляд справи на 07.04.2009 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.04.209р., 07.05.2009р.,21.05.2008 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

07 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ватфарм” (надалі позивач) та Приватним підприємством „Аптечний склад „Біосет” (надалі відповідач) укладено контракт №99, у відповідності до п.1.1 якого позивач зобов’язується поставити лікарські засоби та товари медичного призначення, а відповідач прийняти та оплатити їх в термін, зазначений у товарно-транспортній накладній. Кожна товарно-транспортна накладна є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно п.2.4 контракту та додаткової угоди до контракту №99 від 07.04.2008р. відповідач повинен здійснювати оплату товару не пізніше 40 календарних днів з дати поставки товару позивачем.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав. Факт поставки товару позивачем та факт отримання товару відповідачем на загальну суму 83574,69 грн. підтверджується видатковими накладними № РН 0000752 від 07.08.2008р.; № РН 0000768 від 13.08.2008р.; № РН 0000798 від 19.08.2008р.; № РН 0000827 від 27.08.2008р.; № РН 0000846 від 02.09.2008р.; № РН 0000881 від 09.09.2008р.; № РН 0000911 від 19.09.2008р.; № РН 0000928 від 245.09.2008р.; № РН 0000948 від 01.10.2008р.; № РН 0000968 від 08.10.2008р.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався і станом на 06.03.2009 р. його заборгованість перед позивачем становить 83574,69 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.5.1 контракту та додаткової угоди до контракту №99 від 07.04.2008р. при порушенні терміну оплати пеню в розмірі 0,1% від суми несплати за кожен день прострочки платежу, але розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня і згідно поданого розрахунку сума пені становить 790,43 грн., яка підлягає стягненню

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 902,32 грн. –3% річних та 1774,40 грн. інфляційних нарахувань є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення .

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Аптечний склад „Біосет” (79032 м.Львів, вул.Дж.Вашингтона,21, р/р 26002177457000 в АКБ УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 35816595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ватфарм” ( 18018 м.Черкаси пр.Хіміків, 66, р/р 2600900014927 у Черкаській філії ВАЬ „Укрексімбанк”, МФО 354789, код ЄДРПОУ 30238634) 83574,69 грн. –основного боргу, 790,43 грн. пені, 902,32 грн. –3% річних, 1774,40 грн. інфляційних нарахувань, 870,41 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.