Рішення № 38225799, 14.04.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 квітня 2014 року Справа № 913/602/14

Провадження №13/913/602/14

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 2217 грн. 28 коп.

Суддя: Яресько Б.В.

У засіданні брали участь:

Від позивача – не прибув

Від відповідача – не прибув

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 2217 грн. 28 коп. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 працівникам відповідача з 01.11.2013 по 30.11.2013 року.

Відповідач у відзиві № 15/116 від 13.03.2014 р. проти позову заперечує оскільки за його розрахунком заборгованість становить 2117 грн. 28 коп., через те, що ним була сплачена частина боргу в сумі 100 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 70 від 12.03.2014 року.

Позивач надав письмові пояснення в яких проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на те, що оплату яку здійснював відповідач за спірний період, позивач врахував як погашення заборгованості що виникла раніше.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке АТП-10920» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з пунктом 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

За приписами п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (згідно з додатками до Інструкції № 6 та № 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (п.6.5. Інструкції № 21-1).

Згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. 2 ч. 2 Прикінцевих положень окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6.9 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції № 21-1).

В листопаді 2013 року позивачем пред’явлені для відшкодування відповідачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тобто за списком № 1.

Згідно розрахунків позивача сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за обліковий період складає 2217 грн. 28 коп.

Вказані розрахунки відповідачем не оскаржені та не сплачені в повному обсязі.

В провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа № 13/13б/2011 про банкрутство відповідача – ВАТ «Сєвєродонецьке АТП -10920», ухвалою суду від 06 лютого 2012 року була введена процедура санації яка триває і на цей час.

Відповідно пункту 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ст. 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, на час розгляду справи про банкрутство відповідача, даний спір підвідомчий господарському суду Луганської області.

Щодо доводів відповідача про те, що питання про стягнення поточних вимог з боржника повинно вирішуватися лише в ліквідаційної процедурі згідно п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, то вони судом відхиляються з огляду на те, що положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” що регулюють порядок процедури санації не містять заборони щодо стягнення з боржника в позовному провадженні боргу за поточними вимогами.

Таким чином відсутня норма, згідно якої таке позовне провадження підлягало припиненню, чи в задоволенні позову належало б відмовити.

Відповідач зазначає, що ним була сплачена частина боргу, а саме за платіжним дорученням: № 70 від 12.03.2014 р. в сумі 100 грн. 00 коп. за листопад 2013 року.

Як вбачається з платіжного доручення відповідач оплачував саме заборгованість за листопад 2013 року

Позивач факт одержання коштів в сумі 100 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 70 визнає, але зазначає, що вони були ним зараховані в рахунок сплати боргу у порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Суд не погоджується з зазначеним порядком зарахування оплат з огляду на наступне:

Відносно відповідача 24.03.2011 року порушена справа про банкрутство № 13/13б/2011. На цей час вона знаходиться в стадії санації.

В п. 1 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що Закон ( 2343-12 ) містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Таким чином, розрахунки відповідача, що знаходиться в процедурі банкрутства, з його кредиторами, повинні здійснюватися виключно в порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно п. 12 ст. 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плані санації, в порядку черговості, установленому статтею 31 цього Закону.

Таким чином, позивач, з врахуванням того, що відповідач знаходиться в процедурі санації, безпідставно врахував здійсненні ним поточні платежі, як погашення заборгованості за інший період. Крім того позивачем не надано суду в межах цієї справи доказів існування заборгованості відповідача за попередні періоди.

З врахуванням викладеного вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в сумі 2117 грн. 28 коп.

Провадження в частині стягнення боргу в сумі 100 грн. 00 коп. суд припиняє в зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки борг був сплачений 12.03.2014 р. тобто після порушення 04.03.2014 року провадження у справі.

Судовий збір стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відповідно до Закону України “Про судовий збір” звільнений від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» ідентифікаційний код 03113294 м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська б. 45, на користь Управління Пенсійного фонду України в м Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 21792459 м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко 9, витрати на виплату та доставку пенсій у сумі 2117 грн. 28 коп., видати наказ.

3. Припинити провадження в частині стягнення боргу 100 грн. 00 коп.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» ідентифікаційний код 03113294 м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська б. 45, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, код отримувача 37991503, одержувач – УДКСУ у м. Луганську, банк – ГУ ДКСУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22030001, символ 206, судовий збір у сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 16.04.2014.

Суддя Б.В. Яресько