Ухвала суду № 38221944, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/608/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, позивач), звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (далі - ПАТ «Київський річковий порт», відповідач) про стягнення податкового боргу на загальну суму 41 075, 20 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з ПАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість у розмірі 41 075, 20 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник ПАТ «Київський річковий порт» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин які мають значення для справи, що є підставою для скасування вказаного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 4 статті 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до частини1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа - ПАТ «Київський річковий порт» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, код ЄДРПОУ 03150071.

На обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідач перебуває за неосновним місцем обліку про що зазначено в довідці про взяття на облік за неосновним місцем обліку від 07.02.2013 року № 20036/14/18 (форма №16-ОПП).

18.06.2013 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю (своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання) №60/15/-513/03150071 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо плати за землю за жовтень - грудень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки та на підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення - рішення форми «Ш» № 003721550 від 12.07.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 792, 51 грн. та № 0003711550 від 12.07.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 767, 51 грн.

Крім того, відповідачем подано декларацію з плати за землю № 9011072797 від 05.03.2013 року, якою самостійно визначено зобов'язання на загальну суму 39 633,60 грн. (3963, 36 грн. авансовий внесок за один місяць * 10 місяців).

Отже, з урахуванням наведеного, підлягає до стягнення заборгованість на загальну суму 41 075, 20 грн., з якої: орендна плата за землю - 39 633, 60 грн. ( 3 963,36 грн. * 10 місяців - з лютого 2013 року по листопад 2013 року = 39 633,60 грн.), 767,51 грн. - ППР № 0003711550 від 12.07.2013 року; 792,51 грн. - ППР № 0003721550 від 12.07.2013 року; 0, 47 грн. - пеня; 118, 89 грн. - часткова сплата.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.3, 56.18 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскарженні в адміністративному або судовому порядку, винесені податкові повідомлення - рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржені не були, тому нарахована сума є узгодженою і підлягає сплаті до Державного бюджету.

Положенням пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Позивачем на виконання п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України направлено податкову вимогу № 420-15 від 04.09.2013 року. У зв'язку з поверненням листа, яким надсилалась податкова вимога з причини закінчення терміну зберігання 16.09.2013 року складено Акт № 39 про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі, а надані відповідачем докази, зокрема, копії банківських виписок, не стосуються предмету даного позову, оскільки не підтверджують сплату останнім податкової заборгованості з плати за землю за заявлений позивачем період, а саме: з лютого 2013 року по листопад 2013 року, так і іншої заборгованості за даним позовом, а сума заборгованості за поданою декларацією від 19 лютого 2013 року є узгодженою у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України.

В частині посилань відповідача на невручення податкової вимоги форми «Ю» № 420-15 від 04 вересня 2013 року, матеріалами справи підтверджується направлення позивачем вказаної вимоги відповідачу та повернення останньої з відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання», що в силу пункту 58.3. статті 58 та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України така податкова вимога вважається врученою.

Разом з тим, 02.04.2014 року представником ПАТ «Київський річковий порт» до Київського апеляційного адміністративного суду подано заяву з проханням визнати нечинною постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2014 року та закрити провадження у справі.

На обґрунтування своєї заяви представником відповідача надано суду апеляційної інстанції оригінал інкасового доручення (розпорядження) № 189/25-441 від 14.03.2014 року, з якого вбачається, що ПАТ «Київський річковий порт» погашено податковий борг в розмірі 41 075, 20 грн., а тому, на думку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні та відповідно до положень частини 2 статті 203 КАС України рішення суду першої інстанції є нечинним, а провадження у справі має бути закрито.

З приводу наведеного, колегія суду вважає за необхідне зауважити на наступному.

Відповідно до статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Отже, підстави для залишення позовної заяви без розгляду або для закриття провадження у справі визначені статтями 155 і 157 КАС України не має. Перелік підстав для закриття провадження у справі є вичерпним і у ньому не міститься обставин на які посилається відповідач як на причину для закриття провадження та, відповідно, відсутні підстави для задоволення такої заяви.

Крім того, у наданому представником відповідача інкасовому дорученні (розпорядженні) № 189/25-441 від 14.03.2014 року у графі призначення платежу зазначено: погашення податкового боргу згідно постанови суду № 826/608/14 від 17.02.2014 року, що у сукупності із самим фактом погашення відповідачем визначеного Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкового боргу у сумі 41 075, 20 грн. та посилання на частину 2 статті 203 КАС України дає підстави вважати, що у відповідача відсутні сумніви щодо ухвалення судом першої інстанції законного та обґрунтованого рішення.

Колегія суддів не бере до уваги твердження відповідача, викладене у зазначеній заяві, про незрозумілість причин та відсутність положень законодавства для відкриття виконавчого провадження № 42558504 від 19.03.2014 року, оскільки у самому рішенні суду першої інстанції, як і статті 183-2 КАС України, зазначено про обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

Відповідачем, в порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог. Відповідачем наведені факти беззаперечними доказами спростовані не були.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 4, 8-11, 160, 183-2, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.