Постанова № 38221854, 01.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 р. Справа №805/1803/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Піскурєвої Ю.А., представників: позивача - Страшнової С.В. (довіреність від 04.02.2014 року б/н), Саприкі Н.О. (довіреність від 04.02.2014 року б/н), відповідача - Сафонової О.О. (довіреність від 05.11.2013 року № 64), Седенка О.М. (довіреність від 14.03.2014 року № 42), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» до Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року № 0000072200/918,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» (далі - ТОВ «Автотехнотранс», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндходів у Донецькій області (далі - Добропільська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року № 0000072200/918.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача висновки Добропільської ОДПІ у акті перевірки від 10.01.2014 року № 3/22-0/35237111 щодо заниження ТОВ «Автотехнотранс» податку на додану вартість за липень-серпень 2013 року на суму 57 573,00 грн. є необґрунтованими, оскільки документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджений факт реальності здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Донецьквуглезбагачення». Таким чином, позивач вважає неправомірним податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року № 0000072200/918 про збільшення ТОВ «Автотехнотранс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 71 966,00 грн. (з яких: основній платіж - 57 573,00 грн., штрафні санкції - 14 393,00 грн.), а тому просить у судовому порядку його скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що висновок в акті перевірки від 10.01.2014 року № 3/22-0/35237111 про нікчемність правочину між ТОВ «Автотехнотранс» та його контрагентом ТОВ «Донецьквуглезбагачення» підтверджується отриманою інформацією від ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька у вигляді довідки з перевірки вказаного контрагенту, згідно якої правочин між цими підприємствами не спричинив реального настання правових наслідків, є нікчемним по ланцюгу до «вигодонабувача». Таким чином, на думку відповідача, спірне податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року № 0000072200/918 є правомірним, а тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 08.02.2008 року за № 1 260 102 0000 000394, ідентифікаційний код - 35237111, місцезнаходження - 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Чехова, буд 1. Перебуває на податковому обліку у Добропільської ОДПІ з 09.02.2008 року за № 2738 (т. 1 а.с. 181-182).

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом, затвердженим рішенням установчих зборів засновників, оформленого протоколом від 08.01.2008 року за № 1 (т.1 а.с. 141--152).

ТОВ «Автотехнотранс» є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 100101987 про реєстрацію платника податку на додану вартість (НБ № 013838), видане 03.03.2008 року Добропільською ОДПІ (т.1 а.с. 183).

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що в період з 23.12.2013 року по 27.12.2013 року Добропільською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Автотехнотранс» з питання повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійснені господарських операцій з ТОВ «Донецьквуглезбагачення» (ідентифікаційний код 368877240 за період з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року, про що складено акт від 10.01.2014 року № 3/22-0/35237111 (надалі - Акт перевірки).

За висновком Акту перевірки не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Автотехнотранс» з придбання дизпалива у липні-серпні 2013 року у ТОВ «Донецьквуглезбагачення» на загальну суму 345 438,00 грн., у тому числі ПДВ - 57 573,00 грн. та подальшого його (дизпалива) використання у господарської діяльності.

Також за висновком Акту перевірки ТОВ «Автотехнотранс» порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 57 573,00 грн., у тому числі: за липень 2013 року - 34 180,00 грн., за серпень 2013 року - 23 393,00 грн. (т. 1 а.с. 29).

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 25% складають 14 393,00 грн., у тому числі: за липень 2013 року - 8 545,00 грн., за серпень 2013 року - 5 848,00 грн. (т.1 а.с. 16).

Отже за наслідками Акту перевірки, Добропільська ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000072200/918 про збільшення ТОВ «Автотехнотранс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 71 966,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 57 573,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 393,00 грн. (т.1 а.с. 15).

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що під час перевірки відповідачем були використані наступні документи: договір від 01.09.2011 року № 01/09/1, специфікації до цього договору, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення за листопад 2013 року, відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» за липень-серпень 2013 року, акти списання дизпалива від 31.07.2013 року та від 31.08.2013 року, сертифікат відповідності, паспорт якості, довідка про наявність складських приміщень, довідка про наявність автотранспорту, декларації з ПДВ за липень-серпень 2013 року з додатками № 5 до них, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, інформація з Аналітичної системи співставлення, Обліку платників податків, Обробки податкової звітності Системи «Податковий блок».

Також в ході проведення перевірки була використана Довідка ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 21.10.2013 року № 168/05-61-22-01/36887724 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Донецьквуглезбагачення» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Триест-Дон» за період з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року» (т.1 а.с. 20, 25, т. 2 а.с. 51-65).

За ознайомленням з Актом перевірки не вбачається, що Добропільською ОДПІ наведено в цьому Акті будь-які зауваження до первинних документів які були надані ТОВ «Автотехнотранс» до перевірки, проте, як слідує з Довідки ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька від 21.10.2013 року № 168/05-61-22-01/36887724, Добропільська ОДПІ дійшла висновку про нікчемність правочину, укладеному між ТОВ «Автотехнотранс» та ТОВ «Донецьквуглезбагачення», у зв'язку з чим на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України придбання ТОВ «Автотехнотранс» у контрагента товарів з метою їх використання у господарській діяльності не відбулося, оскільки фактичний рух товару (паливно-мастильних матеріалів) не здійснювався (т.1 а.с. 27). Тобто, відповідачем визначено що господарські операції між позивачем та його контрагентом не спричинили реального настання правових наслідків, а отже правочини є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Так, згідно висновку Довідки від 21.10.2013 року № 168/05-61-22-01/36887724 ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька, звіркою неможливо підтвердити реальність здійснення операцій ТОВ «Донецьквуглезбагачення» по придбанню товарів у ТОВ «Триест-Дон» з період липень 2013 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України. З урахуванням вимог Методичних рекомендацій (орієнтованих алгоритмів дій) організації державних служб по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формування доказової бази у справах про стягненню коштів, отриманих за нікчемними угодами, наведені листом ДПА України від 03.02.2009 року № 2012/7/10-1017, матеріали звірки ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька по ТОВ «Донецьквуглезбагачення» підлягають направленню до інших регіональних ОДПС, де на обліку перебувають покупці ТОВ «Донецьквуглезбагачення», для здійснення відповідних заходів згідно чинному законодавства України.

Отже, з огляду на зазначене слідує, що на встановлення наведеного в Акті перевірки порушення вплинув факт визнання ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «Донецьквуглезбагачення» з його контрагентом-постачальником ТОВ «Триест-Дон».

Судом у тому числі встановлено, що між ТОВ «Автотехнотранс» (Покупець) та ТОВ «Донецьквуглезбагачення» (Постачання) укладений договір постачання товару від 01.09.2011 року № 01/09/1пр, згідно якому Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, найменування, ціна, строки та умови постачання якого вказуються у Специфікаціях до цього Договору. Строк дії цього Договору - з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року (з урахуванням додаткової угоді від 28.12.2012 року № 1) з правом пролонгації на один рік на тих самих умовах, передбачених договором (т.1 а.с. 40-42, 43).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЄДРЮтаОФОП) товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» є юридичною особою, запис до ЄДР внесена 07.12.2009 року за № 1 266 102 0000 034740, ідентифікаційний код - 36887724, місцезнаходження - 83054, м. Донецьк, вул. Економічна, буд. 13. За даними цього Витягу уграфі «Статус відомостей про юридичну особу» значиться - «відомості підтверджено» (т.1 а.с. 169-170).

На виконання договору від 01.09.2011 року № 01/09/1пр та згідно специфікацій на постачання товару ТОВ «Донецьквуглезбагачення» у липні та серпні 2013 року поставлено на адресу ТОВ «Автотехнотранс» дизельне паливо (УКТ ЗЕД 2710194500) на загальну суму в розмірі 345 678,90 грн., у тому числі ПДВ - 57 613,15 грн., а саме: у липні 2013 року на суму 205 201,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 34 200,32 грн.), у серпні 2013 року - на суму 140 476,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 23 412,83 грн.).

Постачання дизельного палива ТОВ «Донецьквуглезбагачення» на адресу ТОВ «Автотехнотранс» та його оплата підтверджено також рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

У зв'язку з відсутністю у ТОВ «Автотехнотранс» автозаправного пункту (зокрема: цистерн) для зберігання придбаного дизпалива та надання підприємством автотранспортних послуг, ТОВ «Автотехнотранс» укладено з підприємствами, які вказані у специфікаціях до договору від 01.09.2011 року № 01/09/1пр, договори зберігання дизпалива.

Так, придбане дизпаливо зберігалося за укладеними договорами: від 31.12.2012 року № 02/12/12хр з ТОВ «ЦЗФ «Селідовська»; від 30.12.2011 року № 02/12/11хр з ТОВ «ЦЗФ «Пролетарська»; від 15.08.2011 року з ПП «Лана Ойл»; від 08.04.2013 року № 02/04/13хр з ТОВ «ЦЗФ «Торезька», що також підтверджується актами приймання-передачі продукції на зберігання, та передання зі зберігання, платіжними дорученнями, актами звірки розрахунків тощо, які надані позивачем до матеріалів справи.

Наведеним контрагентам позивачем також надавалися автотранспортні послуги згідно укладеним відповідним договорам.

Як встановлено судом,основним видом діяльності ТОВ «Автотехнотранс» є діяльність з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, який є у власності підприємства, а саме: автомобілі КРАЗ 6510, про що свідчать технічні паспорти на ці транспортні засоби (а.с. 93). Крім того, позивач має у власності автомобілі КАМАЗ, БеЛаЗ, екскаватор АТЭК-881, бульдозер Т-170 тощо. За штатом у позивача працює близько 55 осіб, у тому числі: водії, механіки, інженери, машиністи, слюсарі та ін. (т.1 а.с.с 214-217).

Використання дизпалива ТОВ «Автотехнотранс» підтверджено відомостями на відпуск нафтопродуктів (за формою 16-НП) та відомостями на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т.2 а.с. 160-249).

До складу податкового кредиту ТОВ «Автотехнотранс» включено суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Донецьквуглезбагачення»: у липні 2013 року - у розмірі 34 200,32 грн., у серпні 2013 року - в розмірі 23 412,83 грн., що також підтверджено Актом перевірки (т.1 а.с. 24).

Наведені суми податку на додану вартість відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2013 року.

Водночас, як зазначено в Акті перевірки, з інформації з Аналітичної системи співставлення Системи «Податковий блок» у задекларованих підприємствами за липень-серпень 2013 року показниках існують розбіжності, які виникли після відображення у вказаній Системі результати Довідки від 21.10.2013 року № 168/05-61-22-01/36887724, а саме: розбіжність між податковим кредитом ТОВ «Автотехнотранс» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Донецьквуглезбагачення» за липень-серпень 2013 року становить у розмірі 57 573,15 грн., у тому числі: за липень 2013 року - 34180,32 грн., за серпень 2013 року - 23 392,83 грн. (т.1 а.с. 25).

Наведена сума ПДВ (57 573,15 грн.) по результатам Акту перевірки вважається такою, що є безпідставно завищеною сумою податкового кредиту (т.1 а.с. 29).

Також у Акті перевірки відсутні будь-які зауваження до наведених вище документів.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, Добропільська ОДПІ вважає неправомірним здійснений правочин, ґрунтуючись тільки на висновку Довідки від 21.10.2013 року № 168/05-61-22-01/36887724, отриманої від ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька з перевірки ТОВ «Донецьквуглезбагачення» щодо нікчемності правочину цього контрагента з його постачальником - ТОВ «Триест-Дон».

При цьому, зі змісту Довідки від 21.10.2013 року № 168/05-61-22-01/36887724 вбачається, що зазначений висновок також зроблено на підставі іншої Довідки ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька від 23.09.2013 року № 126/05-61-22-08/33135428 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Триест-Дон» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Омега-Сервис», ТОВ «Ромпетрол Україна», ТОВ «Енерджі Стар», ТОВ «ВК «Ойл Груп», ТОВ «ТД Оіл Трейд», ТОВ «Фьюіл Маркет», ТОВ «Мікстранс», ТОВ «Газ Україна-2020», ТОВ «Ессенс-Преміум», ТОВ «Біохім Груп», ТОВ «Донбас Спектр», ТОВ «ТНК-Індастріз Україна», ТОВ «Компанія Інтеграл», ТОВ «ЗНГК» за липень 2013 року (т.2 а.с. 57).

Суд не приймає таку інформацію в якості доказу про порушення ТОВ «Автотехнотранс» податкового законодавства, оскільки це, зокрема, спростовується судовими рішеннями.

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року, у справі № 805/15153/13-а частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Триест-Дон» до ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнано неправомірними дії ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька по коригуванню в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених ТОВ «Триест-Дон» в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, на підставі довідки про результати проведення зустрічної звірки від 23 вересня 2013 року № 126/05-61-22-08/33135428; зобов'язано ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька вилучити з АІС «Податковий блок» внесене коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених ТОВ «Триест-Дон» в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, на підставі довідки про результати проведення зустрічної звірки від 23 вересня 2013 року № 126/05-61-22-08/33135428; зобов'язано ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька відновити в АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених ТОВ «Триест-Дон» в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року з урахуванням додатків до декларації; в іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Під господарською діяльністю у ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

На підставі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судом встановлено, що ТОВ «Автотехнотранс» та його контрагент ТОВ «Донецьквуглезбагачення» є платниками податку на додану вартість.

Правила формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачають виконання певних вимог.

Поняття податкового кредиту наведене у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг), платіжні документи тощо на підтвердження виникнення у нього права на податковий кредит за господарською операцією з ТОВ «Донецьквуглезбагачення».

При цьому, оформлення первинних документів не викликає сумніву згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Враховуючи викладене суд вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що наведені вище правочини набули реального настання саме тих правових наслідків, на настання яких вони були спрямованні.

Щодо висновку відповідача в Акті перевірки про нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами суд виходить з такого.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦКУ) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦКУ, у відповідності до Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

З огляду на таке суд зазначає, що відповідачем не доведено, що укладені позивачем з Продавцем договори порушують публічний порядок чи укладені без мети настання реальних правових наслідків.

Враховуючи наведене суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність факту настання реальних правових наслідків правочину, укладеному позивачем, ґрунтуючись при цьому тільки на інші акти (довідки) перевірки інших державних податкових інспекцій (у даному випадку - ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька) про перевірки ТОВ «Донецьквуглезбагачення» та ТОВ «Триест-Дон».

Виходячи із викладеного вище судом не приймаються доводи відповідача щодо не підтвердження податкового кредиту ТОВ «Автотехнотранс», що сформований за здійсненою господарською операцією з ТОВ «Донецьквуглезбагачення» на підставі інших актів (довідок) перевірки, оскільки нормами Податкового кодексу України право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від інших перевірок по ланцюгу придбання товарів (отримання послуг).

За таких обставин суд вважає, що висновок Добропільської ДПІ щодо порушення ТОВ «Автотехнотранс» податкового законодавства по спірним правовідносинам (визнання їх нікчемними) не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000072200/918 про збільшення ТОВ «Автотехнотранс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 71 966,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 57 573,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 393,00 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів, що спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» до Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року № 0000072200/918 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 28 січня 2014 року № 0000072200/918 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 71 966,00 грн. (у тому числі: основній платіж - 57 573,00 грн., штрафні санкції - 14 393,00 грн.)

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» (ЄДРПОУ - 35237111; ІндПН 352371105079; місцезнаходження - 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Чехова, 1; п/р 26001001300070 у ПАТ «Європромбанк» м. Донецьк, МФО 377090) судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 01 квітня 2014 року. Повний текст постанови виготовлений 6 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.