Рішення № 3822135, 04.03.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2009 р. Справа № 19/118

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Сарненського центру електрозв'язку №5 Рівненської філії ВАТ "Укртелеком"

до відповідача Державне підприємство "Березнівське лісове господарство"

про стягнення в сумі 1073 грн. 37 коп.

за зустрічним позовом Державне підприємство "Березнівське лісове господарство"

до відповідача ВАТ "Укртелеком" в особі Сарненського центру електрозв'язку № 5

про повернення надлишково сплачених коштів в сумі 917 грн. 03 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Пацьола Н.В.

Від відповідача : Дорощук О.С.

Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України сторонам роз'яснені.

В судових засіданнях 11.02.2009 року та 25.02.2009 року оголошувалась перерва до 04.03.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 1073,37 грн., з яких: 1012,52 грн. –основний борг, 60,85 грн. –пеня. Вимоги обгрунтовує невиконанням відповідачем умов договору № 502 від 20.03.2000 р. в частині оплати наданих телекомунікаційних послуг. В судових засіданнях позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив та подав зустрічну позовну заяву про стягнення надлишково сплачених коштів в сумі 917 грн. 03 коп. Вимоги за зустрічним позовом обгрунтовує нарахуванням підприємством зв’язку послуг, які не передбачено укладеним між сторонами договором, а саме –плати за користування паралельним телефоном, покілометрової оплати. Окрім того, вказує на зайве нарахування плати за міжміські розмови в лютому 2007 року, оскільки в цьому місяці такі послуги не повинні були надаватися. Просить задоволити зустрічний позов.

Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним) про вимог заперечує, мотивуючи тим, що виїзною перевіркою було встановлено наявність паралельних телефонів, а тому до рахунків була включена їх оплата. Поряд з цим вказує, що про застосування покілометрової плати надано роз'яснення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України і вона входить до розрахунку вартості наданих послуг. Стосовно нарахування плати за міжміські розмови в лютому 2007 року посилається на телефонограму позивача, згідно якої останній просив тимчасово не відключати міжміський зв'язок. Відтак, вважає зустрічний позов не обгрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2000 року між сторонами укладено типовий договір № 502 про надання послуг електрозв’язку. Відповідно до предмету договору підприємство зв’язку (позивач за первісним позовом) надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги перераховані в додатку 2. Згідно переліку засобів електрозв'язку (вказаному на останній сторінці договору), що знаходяться у споживача (відповідач за первісним позовом), останньому встановлені телефонні номери: 4-19-36, 4-31-23 та дві радіоточки.

За умовами розділу 4 договору послуги, які надаються підприємством зв’язку, сплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за авансовою системою оплати.

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Як зазначає позивач за первісним позовом, відповідач в період з квітня 2006 року по жовтень 2008 року здійснював оплату наданих послуг несвоєчасно та не в повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1012,52 грн.

Відповідно до п. 28 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, підприємство зв'язку зобов'язане надавати послуги за встановленими показниками якості відповідно до стандартів та інших нормативних документів, умов договору та наданої ним інформації про умови надання послуг. Пунктом 40 зазначених правил встановлено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка. Згідно п. 34 Правил, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами укладеного договору споживачу надаються послуги зв'язку за двома встановленими телефонами - №№ 4-19-36 та 4-31-23, а також дві радіоточки. Будь-яке посилання на надання послуг за паралельними телефонами відсутнє. Також відсутні будь-які докази звернення споживача (відповідача за первісним позовом) із заявами про надання дозволу на підключення паралельних телефонів.

Відповідно до актів обстеження абонентської лінії та кінцевого устаткування від 28.02.2007 року (по телефонному номеру 4-19-36) та від 01.03.2007 року (по телефонному номеру 4-31-23) інженером позивача було виявлено підключення паралельних телефонів по одному до кожного номеру.

Підпунктами 2.2.1 та 2.2.2 договору визначено, що підприємство зв'язку має право відключати несертифіковані і незареєстровані абонентські пристрої телематичних служб і передавання даних, а також відключати абонентські пристрої, самовільно підключені сторонніми особами до діючого телефону.

Поряд з цим, жодним пунктом договору та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою КМУ від 09.08.2005 р. № 720, не передбачено стягнення плати за самовільно підключені абонентські пристрої.

Зважаючи, що укладений між сторонами договір № 502 від 20.03.2000 р. є різновидом договору про надання послуг, до нього застосовують положення глави 63 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За умовами ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, стягнення плати за самовільно підключені споживачем паралельні телефони здійснено позивачем без врахування норм чинного законодавства. За наведених обставин вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) в цій частині підлягають задоволенню.

З наявних в матеріалах справи рахунків на оплату послуг вбачається безпідставне нарахування послуг по паралельних телефонах в сумі 100,85 грн., які нараховувались в період з березня 2006 року по лютий 2007 року. Зазначена сума підлягає задоволенню за зустрічним позовом.

Відносно нарахування плати за міжміські розмови в лютому 2007 року судом встановлено слідуюче.

Листом від 16.02.2007 року, адресованим начальнику Сарненського ЦЕЗ № 5, ДП "Березнівське лісове господарство" просило з 16.02.2007 року припинити надання послуг по міжміському та міжнародному зв'язку ("8") по т.т. 4-19-36, 4-31-23 та по проводовому мовленню (2-х радіоточках).

У відповідь, листом від 19.02.2007 року підприємство зв'язку повідомило ДП "Березнівське лісове господарство", що згідно із зверненням радіоточки зняті з обліку, доступ до міжміського телефонного зв'язку припинено з 18.02.2007 року.

Згідно виставленого позивачем за первісним позовом рахунку № 14205022 за телекомунікаційні послуги за лютий 2007 року, відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) нараховано до сплати за міжміські розмови та за міжміські розмови на стільниковий зв'язок - 51,64 грн. та 676,44 грн. відповідно.

Як вбачається з роздруківки вихідних телефонних дзвінків міжміських розмов по ДП "Березнівське лісове господарство" за лютий 2007 року, починаючи з 19.02.2007 року доступ до міжміського телефонного зв'язку не був заблокований. З 19.02.2007 р. по 28.02.2007 р. споживачу нараховано за міжміські розмови 56,90 грн. (т. 4-19-36) та 210,90 грн. (т. 4-31-23), всього 267,09 грн.

Позивач за первісним позовом обгрунтовує не відключення доступу до міжміського зв'язку зверненням відповідача по телефону, що зафіксоване в картці особистого прийому громадян № 13 від 19.02.2007 року о 8:00 год. Текст звернення наступний: "прохання тимчасово не відключати міжміський зв'язок в лісництвах за телефонами 4-19-36, 4-31-23". (а.с. 55). Окрім цього, зазначає, що відключення здійснюється на протязі 10 днів з моменту отримання заяви споживача.

Зважаючи, що в даному зверненні не зафіксовано прізвище особи (посада), яка зверталась з телефонограмою, суд не приймає його як належний доказ в розумінні ст. 34 ГПК України. В додаток до цього слід зазначити, що у даному телефонному зверненні не зазначався конкретний період, на який необхідно тимчасово не відключати міжміський зв'язок. Однак, доступ до міжміського зв'язку було припинено 28.02.2007 року, що підтверджується доповідною начальника ДТЕЛСР № 2 Грицути Р.С. (а.с. 54), а також відсутністю нарахувань за міжміський зв'язок в послідуючих місяцях.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. аналогічні норми викладені в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відтак, зважаючи, що позивач повідомив відповідача про відключення доступу до міжміського зв'язку з 18.02.2007 року, нараховані послуги в сумі 267,09 грн. за період з 19.02.2007 р. по 28.02.2007 року підлягають виключенню з розрахунку. Відтак, в цій частині зустрічний позов підлягає задоволенню.

Стосовно включення позивачем до розрахунків покілометрової плати, судом встановлено слідуюче.

Відповідно до роз'яснення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 01-7453/104 від 27.10.2006 р., у разі підключення кінцевих пристроїв, встановлених у абонентів сіл та селищ міського типу до АТС міст та райцентрів, вони є абонентами міських телефонних мереж, і з таких абонентів стягується покілометрова плата за кожний повний чи неповний кілометр фактичної довжини абонентської лінії від абонента до межі населеного пункту відповідно до позиції 37 статті 8 розділу І Граничних тарифів. У зв'язку з тим, що Степанське лісництво (структурна одиниця ДП "Березнівське лісове господарство") знаходиться за 5 км. від смт. Степань, а послуги зв'язку надаються за допомогою міської автоматичної станції смт. Степань, то враховуючи роз'яснення НКРЗ та Граничні тарифи, що місяця споживачу нараховується покілометрова плата в сумі 3,21 грн. із розрахунку 5км. х 7,70/12 міс.

За умовами п. 4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Така ж норма передбачена п. 97 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. Відтак, зважаючи, що розмір покілометрової плати входить до розміру Граничних тарифів, затверджених згідно з чинним законодавством, вимога позивача за зустрічним позовом в цій частині є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом в сумі 917,03 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 367,94 грн. (100,85+267,09=367,94). В іншій частині в позові слід відмовити.

При цьому суд не приймає до уваги розрахунок позивача за первісним позовом, здійснений з листопада 2005 року по листопад 2008 року, оскільки зустрічний позов розглядається спільно з первісним, а у первісному позові розрахунковий період зазначається з березня 2006 року по жовтень 2008 року.

Таким чином, первісний позов підлягає задоволенню частково в сумі 644,58 грн., тобто за виключенням задоволених вимог зустрічного позову (1012,52 - 367,94 = 644,58).

При цьому вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення пені в сумі 60,85 грн., обрахованої за період з травня 2008 р. по листопад 2008 р. не підлягають задоволенню, оскільки її розрахунок здійснено із загальної суми боргу за останні шість місяців.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Крім цього, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що поданий розрахунок пені не відповідає встановленим вимогам, а тому не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи наведене, вимоги первісного та зустрічного позову підлягають задоволенню частково з покладенням на сторін судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції за первісним позовом складає 60%, за зустрічним - 40%.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (34600, м. Березне, Березнівський район, Рівненська область, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00992792), р/р 260026743 в РОФ "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227 на користь ВАТ "Укртелеком" в особі Сарненського центру електрозв'язку № 5 Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" (34503, м. Сарни, вул. Широка, 33, код ЄДРПОУ 01187526), р/р 26035148 в "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227 - 644 грн. 58 коп. основного боргу, витрати по сплаті державного мита в сумі 61 грн. 20 коп., витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг в сумі 70 грн. 80 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог в позові відмовити.

4. Зустрічний позов задоволити частково.

5. Стягнути з ВАТ "Укртелеком" в особі Сарненського центру електрозв'язку № 5 Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" (34503, м. Сарни, вул. Широка, 33, код ЄДРПОУ 01187526), р/р 26035148 в "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227 на користь Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (34600, м. Березне, Березнівський район, Рівненська область, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00992792), р/р 260026743 в РОФ "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227 - 367 грн. 94 коп. надмірно сплачених коштів, витрати по сплаті державного мита в сумі 40 грн. 80 коп., витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 47 грн. 20 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В решті зустрічних вимог в позові відмовити.

Суддя

підписано "12" червня 2009 р.