Постанова № 38220394, 01.04.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/5360/2012

ПОСТАНОВА

про відмову в задоволенні клопотання

"01" квітня 2013 р. місто Вознесенськ.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Берикул Л.В.,

з участю прокурора Луценко С.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

потерпілого /цивільного позивача/ ОСОБА_2,

розглянувши клопотання захисника підсудного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, інваліда третьої групи за загальним захворюванням, сімейний стан - одружений, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні захисником підсудного ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання заявлено клопотання про закриття кримінальної справи відносно підсудного ОСОБА_3, на підставі п.11 ст.6 КПК України 1960 року.

Прокурор та потерпілий вважали, що клопотання захисника не підлягає задоволенню,.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та вважав, що воно підлягає задоволенню.

З`ясувавши думки учасників процесу, суд вважає, що клопотання захисника підсудного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.2 КПК України 1960 року, особа вправі очікувати від органів державної влади реалізацію права на справедливе, ефективне та необхідне правосуддя, забезпечення можливості судового захисту своїх прав та свобод у порядку та з підстав, установлених законом. Відповідно до ст. 27 КПК України 1960 року, особа, яка вважає, що потерпіла від одного із злочинів, передбачених цією нормою закону, може звернутися до суду зі скаргою про порушення кримінальної справи. У таких справах вона має право підтримувати обвинувачення в судовому засіданні, або відмовитися від обвинувачення, що є підставою для закриття справи (справи приватного обвинувачення). Щодо цієї категорії справ

Пленум Верховного Суду України у постанові від 2 липня 2004 р. No 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» зазначив, що суди не повинні допускати фактів необґрунтованої відмови у порушенні цих справ, і орієнтував на те, що правильний, відповідно до вимог матеріального та процесуального закону, розгляд справ цієї категорії є однією з умов здійснення права громадян на судовий захист від посягань на їх здоров'я, честь і гідність.

За наявності скарги потерпілого суддя згідно зі ст. 251 КПК України 1960 року, має прийняти одне з рішень, передбачених цією статтею. Зокрема, у разі наявності для того підстав може відмовити в порушенні кримінальної справи або ж направити скаргу за належністю прокурору. Коли ж даних, які вказують на вчинення злочину, достатньо, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду. При цьому в питанні про достатність підстав для порушення

справи суддя повинен виходити з положень ст. 94 КПК України 1960 року про те, що це мають бути певні факти, явища, поведінка чи інші обставини, які містять ознаки протиправності й зазначені в обсязі, необхідному для початку процедури дослідження їх правової природи та встановлення причинно-наслідкового зв'язку в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Справді, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, нескасована постанова органу дізнання, слідчого чи прокурора може бути підставою для закриття справи. Однак наявність цієї постанови суд не повинен сприймати вибірково, вузько й в одному вимірі, без урахування процесуальних особливостей провадження у справах приватного обвинувачення. Зважаючи на обов'язковість постанови органу дізнання, суд водночас досліджує її в сукупності з іншими обставинами справи та з урахуванням змісту постанови в рамках процесуального закону.

Суд звертає увагу на те, що у цій постанові не відображені дані про характер і ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, про які потерпілий ОСОБА_2 вказав у скарзі до суду й пред'явив на їх підтвердження відповідні медичні документи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 273, 296 КПК України 1960 року, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання захисника підсудного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1, про про закриття кримінальної справи відносно підсудного ОСОБА_3, на підставі п.11 ст.6 КПК України 1960 року - відмовити.

Постанова оскраженню не підлягає.

Суддя Вознесенського

міськрайонного суду О. Е. Дробинський