Постанова № 38219332, 15.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2000/14-п Головуючий у І інстанції Левченко А. В.Провадження № 33/780/316/14 Доповідач у 2 інстанції МатюшкоКатегорія 429 15.04.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2014 року м. Київ

Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Матюшко М.П. за участю прокурора Гончарової О.О. та представника Київської обласної митниці Павленка С.А., розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2014 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації м.Петропавлівськ-Камчатський, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави України вилученої згідно протоколу валюти в розмірі 1 270 ( одна тисяча двісті сімдесят ) євро, 100 ( сто ) доларів США та 5 545 ( п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять ) гривень.

ВСТАНОВИВ:

16.02.2014 року о 14-20 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Відліт" терміналу "Д" ДП МА "Бориспіль" громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з України до м. Прага Чеська Республіка літаком а/к "С7.ЕСН АІКІЖЕ8", рейсом № 917, своїми діями обрав канат, позначений символами зеленого кольору "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром "білої лінії", який позначає закінчення зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митниці, пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 10 000,00 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу "Відліт" терміналу "Д" ДП МА "Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 11 270,00 євро. 100.00 доларів США та 5 545,00 гривень, що знаходились у гаманці пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_3 зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000,00 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 10 000,00 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1 270.00 євро, 100,00 доларів США та 5 545,00 гривень. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним "білої лінії" до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі "Відліт" терміналу "Д" ДП МА "Бориспіль" порушив встановлений ст.366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Не погоджуючись із постановою суду захисник правопорушника ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу та просить постанову змінити та прийняти нову, якою вилучені гроші повернути їх власнику

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що те, що порушник вчинив вказане вище правопорушення з необережності, оскільки відсутність необхідної інформації про проходження митного контролю, а також добровільна видача іноземної валюти у розмірі 11 270, 00 євро. 100.00 доларів США та 5 545, 00 гривень, яка не була прихована від митного контролю і знаходилася в гаманці, який був при собі - свідчить саме те, що умислу на приховуванні товарів (іноземної валюти) обмежених до переміщення через митний кордон України або не надання інформації з приводу наявності цих товарів чи надання неправдивої інформації чи приховування цієї інформації - у порушника не було. Вказані вище обставини свідчать про характер вчиненого порушення та ступінь вини самого порушення у вчиненні порушення митних правил, які не дають жодних обґрунтованих постав для застосування судом такого виду стягнення як конфіскація товарів обмежених до переміщення через митний кордон України в зоні спрощеного митного контролю «зелений» коридор, яке в постанові суду першої інстанції зазначене як надто суворе, не справедливе, необ'єктивне та необгрунтоване. Також, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції взагалі не врахував жодних відомостей про особу порушника при накладанні стягнення у вигляді конфіскації, товарів обмежених до переміщення через митний кордон у вигляді іноземної валюти.

У змінах і доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_4 просить застосувати ст.. 22 КУпАП, оголосивши ОСОБА_3 усне зауваження, а вилучені кошти повернути, мотивуючи свої вимоги тим, що суд не врахував ст.. 34 КУпАП, а саме щире каяття ОСОБА_3 та скоєння ним правопорушення в стані сильного душевного хвилювання, зумовленими тяжкими сімейними обставинами.

Заслухавши доповідача, думку адвоката ОСОБА_4 в підтримку апеляційних вимог, прокурора та представника Київської обласної митниці, які просили постанову судді залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно положень ст.9 КУпАП, - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з постанови суду і матеріалів справи, суд в повному обсязі і неупереджено дослідив всі докази і обставини справи, прийняв до уваги стан здоров'я правопорушника, тобто взяв до уваги ті обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі, а тому обране щодо ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст.. 471 МК України є законним.

Ст.489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції враховано вищевказані норми.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0069/125120101/14 року (а.с.2-5), протоколом опитування в справі про порушення митних правил 0069/125120101/14 від 12 січня 2014 року ( а.с. 6-8 ), доповідною запискою старшого державного інспектора ВМО № 1митного поста «Бориспіль аеропорт» Київської митниці ОСОБА_5 (а.с.9-10), переліку валюти ( а.с. 10 )

Ст. 471 МК України, передбачає застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, - також конфіскацію цих товарів.

Згідно п.57 ч.1 ст.4 МК України, товарами є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), в тому числі і валютні цінності..

На підставі ч.3 ст.197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Відповідно до п.1 Розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої Постановою Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Таким чином, готівка є товаром, переміщення якого через митний кордон України обмежено, а тому вилучені на підставі протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_3 кошти у сумі, 1 270 ( одна тисяча двісті сімдесят ) євро, 100 ( сто ) доларів США та 5 545 ( п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять ) гривень підлягають конфіскації. Відтак, адміністративне стягнення, накладено на правопорушника у межах санкції ст.471 МК України.

Наявним у справі доказам суддя дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Апеляційний суд не знаходить підстав для застосування ст. 22 КУпАП, так як із протоколу опитування вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово перетинав кордон України і з митними правилами мав можливість ознайомитись, а що стосується скоєння правопорушення в стані сильного душевного хвилювання внаслідок сімейних обставин, то таких фактичних даних суду не надано.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що всі обставини справи судом першої інстанції були досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону, а тому підстав задоволення апеляційної скарги, скасування постанови та закриття провадження по справі не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 471, 531 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2014 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя