Постанова № 38218807, 10.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/820/14

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Шмигленко В.О. (довіреність від 30.12.2013 № 30/12-5)

від відповідача - Басакін В.В. (довіреність від 18.06.2013 № 21)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія»

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2013 року № 0000401530,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2013 року № 0000401530 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 89914,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 44957,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2013 року відповідачем на підставі акта від 18 жовтня 2013 року № 101/15-30-32727602 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за серпень 2013 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Висновки акта перевірки від 18 жовтня 2013 року № 101/15-30-32727602 ґрунтуються виключно на висновках акта документальної позапланової перевірки позивача від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602, а саме Державна податкова інспекція у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області в акті перевірки від 18 жовтня 2013 року № 101/15-30-32727602 вказує, що «За результатами документальної позапланової перевірки за період з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2013 року (акт від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602) зменшено розмір від'ємного значення у сумі 6771935,00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за період серпень 2010 року. Таким чином, в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» при відсутності залишку від'ємного значення за період серпень 2010 року завищило суму бюджетного відшкодування у серпні 2013 року у розмірі 89914,00 грн.».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням і вважає його протиправним та прийнятим з порушенням норм діючого законодавства України з таких підстав.

Акт від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (код ЄДРПОУ 32727602) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року», на який посилається відповідач у акті перевірки від 18 жовтня 2013 року № 101/15-30-32727602, фактично не досліджував правомірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за серпень 2013 року, в процесі перевірки використано (сторінку 2 акта від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602): декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року - січень 2013 року та інші документи за період квітень 2012 року - січень 2013 року. Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2013 року охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення податку на додану вартість, до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість включно, а саме з серпня 2010 року. Актом перевірки від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 декларація за серпень 2010 року документально не досліджувалась, не встановлювалась правомірність нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, не досліджувались контрагенти по взаємовідносинам, за якими була сформована сума бюджетного відшкодування. На підставі акта перевірки від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0000221530, № 0000231530 та № 0000241530, з якими позивач не погодився та оскаржив їх у судовому порядку. Таким чином, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були неузгодженими при складанні декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

Крім того, зауважив позивач, камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. З огляду на викладене, Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року було порушено вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та застосовані висновки акта документальної позапланової перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602, які безпосередньо вплинули на висновки при проведенні камеральної перевірки щодо наявності можливих порушень з боку позивача при заповненні декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

Також, на восьмій сторінці акта перевірки від 18 жовтня 2013 року № 101/15-30-32727602 зазначено, що за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 05 липня 2011 року № 500/23/32727602. Актом перевірки від 05 липня 2011 року № 500/23/32727602 не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у декларації за серпень 2010 року. На підставі висновків зазначеного акта прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення лише за березень 2011 року та яке судовими рішеннями скасоване. Зазначене ще раз підтверджує, що декларація за серпень 2010 року податковим органом вже перевірялася і ніяких порушень з боку позивача при її заповненні не встановлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Державна податкова інспекція у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 06 березня 2014 року б/н (том 1, арк. справи 206-207). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.

Позивач надав контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, у якій було заявлено до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів (рядок 23.2) у розмірі 89914,00 грн. Вказана сума утворилась у серпні 2010 року за рядком 22.2 декларації з податку на додану вартість, як сума від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом поточного податкового періоду, яке підлягає включенню у склад податкового кредиту наступних звітних періодів.

Правильність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, у тому числі за березень 2010 року, було перевірено під час проведення документальної позапланової виїзної документальної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Східна Вугільна Компанія» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року». Податковий орган не заперечує проти того, що під час вказаної перевірки не досліджувалися безпосередньо показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, проте висновки акта від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602 вплинули на показники, зазначені в цій декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року.

Відповідач звертає увагу на те, що вказаною перевіркою відповідно до висновків акта перевірки встановлено: завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року у сумі 117286,00 грн.; заниження суми податкових зобов'язань у сумі 1985606,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 1985607,00 грн.; завищення суми від'ємного значення у розмірі 4565294,00 грн. (рядок 24 декларації); завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 221034,00 грн. (рядок 19 декларації).

За результатами вказаної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, якими зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 6771935,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117286,00 грн. Згідно декларації за січень 2013 року та Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення (рядок 24 декларації) складав 14574794,00 грн.

Згідно Методики розрахунку показників Додатка 2 до декларації з податку на додану вартість «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (лист ДПАУ від 06 серпня 2008 року № 15844/7/16) дані рядків 22 та 24 податкової декларації з податку на додану вартість відповідного звітного періоду (січень 2013 року) відображаються в колонках 3 та 5 підсумкового рядка Довідки та розподіляються (у відповідних колонках) по періодах виникнення (колонка 2) податкового кредиту, за рахунок якого вони сформовані. По декларації за січень 2013 року загальна сума від'ємного значення (рядок 24) сформована з січня 2010 року, тобто період виникнення - січень 2010 року.

За результатами перевірки при складані таблиці (акт від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602, сторінка 16) на формування результатів залишку від'ємного значення вплинули донараховані податкові зобов'язання у сумі 1985607,00 грн., а саме зменшено залишок від'ємного значення, починаючи з першого звітного періоду виникнення (січень 2010 року).

За результатами камеральної перевірки бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2013 року встановлено, що залишок від'ємного значення за період серпень 2010 року (який було заявлено до відшкодування) був відсутній. За результатами документальної позапланової виїзної документальної перевірки позивача за період з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2013 року зменшено розмір від'ємного значення в сумі 6771935,00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за серпень 2010 року.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602 безпосередньо вплинули на висновки акта камеральної перевірки від 18 жовтня 2013 № 101/15-30-32727602, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Контролюючий орган звертає увагу на те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 812/4800/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення в сумі 6771935,00 грн., залишено в силі.

Щодо обставин, на які посилається позивач відносно того, що під час проведення планової виїзної документальної перевірки за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, висновки якої оформлені актом від 05 липня 2011 року № 500/23/32727602, не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників за серпень 2010 року, контролюючий орган зазначає, що у вказаному акті перевірки вказано, що при наявності нововиявлених обставин, ці висновки можуть бути переглянуті за наслідками проведення позапланових перевірок. Таким чином, висновки акта позапланової документальної перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602 безпосередньо вплинули на висновки акта камеральної перевірки, за наслідками якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, податковий орган наголошує, що використання під час проведення камеральної перевірки висновків інших актів перевірок не є підставою для визнання протиправними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за результатами вже проведеної перевірки, якою виявлені певні порушення, та висновку про відсутність законних підстав для її проведення. Оскільки за результатами проведення камеральної перевірки було об'єктивно встановлено порушення з боку позивача пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, то процедурні порушення, допущені під час вказаної перевірки, а саме використання висновків інших актів, не можуть бути підставою для визнання недійсним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням від 29 липня 2013 року № 0000371530, яке прийняте на підставі акта камеральної перевірки від 19 липня 2013 року № 27-15-30-32727602, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105308,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було залишено в силі постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року. Враховуючи наведене, контролюючий орган правомірно у відповідності до вимог пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України нараховував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 %.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 06 березня 2014 року б/н.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (ідентифікаційний код 32727602) є юридичною особою, зареєстроване 12 листопада 2003 року виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 1 266 105 0001 002691, про що свідчить статут товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія», затверджений протоколом позачергових загальних зборів учасників від 24 жовтня 2012 року № 10, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06 вересня 2013 року № 17131766 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 06 вересня 2013 року серії АБ № 728016 (том 1, арк. справи 18-23, 24-28, 30-31).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (ідентифікаційний код 32727602) перебуває у Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 04 січня 2012 року за № 4/29 (том 1, арк. справи 156).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 327276012137, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12 березня 2012 року № 200034474 (том 1, арк. справи 32).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, за наслідками господарської діяльності у серпні 2010 року позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 117150,00 грн. (рядки 21 та 22.2 декларації) (том 1, арк. справи 14-15, 157, 158).

У податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 619670,00 грн. (рядок 19), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в сумі 14692080,00 грн. (рядок 21) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі 14574794,00 грн. (рядок 24) (том 2, арк. справи 12-13, 14-15, 16, 17, 18-19, 20-26, 61).

Згідно із додатком 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до складу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі 14574794,00 грн. (рядок 24), входить у тому числі від'ємне значення в сумі 89914,00 грн., яке утворилось у звітному податковому періоді - серпні 2010 року (том 2, арк. справи 16).

У період з 01 квітня 2013 року по 19 квітня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року, за результатами якої складений акт від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 (том 1, арк. справи 208-225).

Згідно із актом від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 117286,00 грн., завищено суму від'ємного значення у розмірі 6550901,00 грн. (рядок 24 декларації) і завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 221034,00 грн. (рядок 19 декларації) (том 1, арк. справи 225 на звороті).

Відповідно до описової частини акта перевірки від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 до складу завищеної суми від'ємного значення у розмірі 6550901,00 грн. (рядок 24 декларації) із врахуванням даних додатка 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року входить у тому числі від'ємне значення в сумі 89914,00 грн., яке утворилось у звітному податковому періоді - серпні 2010 року (том 1, арк. справи 215 на звороті - 216).

На підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0000231530 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 6771935,00 грн., задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року (том 2, арк. справи 53).

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 14 травня 2013 року № 0000231530 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 6771935,00 грн. товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» оскаржило у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 812/4800/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування, зокрема, податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0000231530 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 6771935,00 грн. відмовлено повністю (том 1, арк. справи 226-231, 232-241).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 6771935,00 грн., задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, до складу якого входить у тому числі від'ємне значення в сумі 89914,00 грн., яке утворилось у звітному податковому періоді - серпні 2010 року, у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

Відповідно до пункту 56.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (частина 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на приписи пункту 56.18 Податкового кодексу України та статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 14 травня 2013 року № 0000231530 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 6771935,00 грн. вважається узгодженим з 04 вересня 2013 року.

20 вересня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» подано звітну нову податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 481684,00 грн. (рядок 19), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в сумі 89914,00 грн. (рядок 21), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в сумі 89914,00 грн. (рядок 22) та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, у розмірі 89914,00 грн. (рядки 23 і 23.2) (том 2, арк. справи 54-55, 56, 57, 58, 59, 60).

Згідно із додатком 2 до звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до складу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі 89914,00 грн. (рядок 22), входить від'ємне значення в сумі 89914,00 грн., яке утворилось у звітному податковому періоді - серпні 2010 року (том 2, арк. справи 57).

З 21 вересня 2013 року по 18 жовтня 2013 року посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року щодо правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, результати якої оформлено актом від 18 жовтня 2013 року за № 101/15-30-32727602 (том 1, арк. справи 8-12).

Камеральною перевіркою із посиланням на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602 встановлено, що на порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» при відсутності залишку від'ємного значення за серпень 2010 року завищило суму бюджетного відшкодування у серпні 2013 року у розмірі 89914,00 грн. (том 1, арк. справи 8-12).

На підставі акта камеральної перевірки від 18 жовтня 2013 року за № 101/15-30-32727602 Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2013 року № 0000401530 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 89914,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 44957,00 грн. (том 1, арк. справи 13).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у податковому повідомленні-рішенні від 31 жовтня 2013 року № 0000401530 визначені на підставі абзацу 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми зменшеного бюджетного відшкодування, оскільки податковим повідомленням-рішенням від 29 липня 2013 року № 0000371530, яке постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 812/6915/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року, визнано правомірним, на підставі акта від 19 липня 2013 року № 27/15-30-32727602 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» зменшувалась сума бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 105308,00 грн. (том 1, арк. справи 242-243, 244-247, 248-252, 253).

До 01 січня 2011 року порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначався пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (тут і надалі посилання на норми зазначеного Закону наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

З 01 січня 2011 року порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 Податкового кодексу України (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України слідує, що заявити бюджетне відшкодування платник податків має право за наявності від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів.

Оскільки податковим повідомленням-рішенням від 14 травня 2013 року № 0000231530, яке у судовому порядку визнано правомірним, товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 6771935,00 грн., задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, до складу якого входить у тому числі від'ємне значення в сумі 89914,00 грн., яке утворилось у звітному податковому періоді - серпні 2010 року, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлення позивачем у звітній новій податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, у розмірі 89914,00 грн.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем законно та обґрунтовано, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на порушення відповідачем приписів Податкового кодексу України щодо порядку проведення камеральної перевірки суд вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, яка визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Оскільки відповідачем під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року щодо правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, результати якої оформлено актом від 18 жовтня 2013 року за № 101/15-30-32727602, не досліджувались первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків, а досліджувалась виключно податкова звітність та використовувалась податкова інформація у вигляді результатів проведення попередніх перевірок платника податків, яка має вплив на задекларовані показники податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, суд прийшов до висновку, що контролюючим органом не порушено підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності 23 жовтня 2013 року, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2014 року, встановленої статтею 8 Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за подання до адміністративного суду у 2014 році позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1827,00 грн. та не більше 4872,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру сплачено 342,83 грн. (73,08 грн. + 269,75 грн.), а ставка судового збору в даній адміністративній справі складає 2697,42 грн. (2 відсотки розміру майнових вимог), з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2354,59 грн.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 квітня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2013 року № 0000401530 відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (ідентифікаційний код 32727602, місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Глінки, буд. 1-А) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2354,59 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят чотири гривні п'ятдесят дев'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15 квітня 2014 року.

Суддя Т.І. Чернявська