Ухвала суду № 38217684, 18.03.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/2330/13-к Головуючий у 1 інстанції: Самсін М.Л.

Провадження № 11-кп/783/83/14 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.

суддів Голубицького С.С., Калиняк О.М.

при секретарі Нікітчуку П.В.,

розглянувши кримінальне провадження № 446/2330/13-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.2 ст. 307 КК України,

з участю прокурора Горин У.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Кам'янка-Бузького району ОСОБА_3 на вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 18 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 18 грудня 2013 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід - заставу до набрання вироком законної сили залишено обвинуваченому без зміни. Визначено, що після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 34410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) грн., повернути заставодавцю.

Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

ОСОБА_1 визнаний винний у тому, що він 16 серпня 2013 року приблизно о 17 год., маючи умисел на збут наркотичного засобу, перебуваючи під мостом, який прокладений через річку Західний Буг, що між м. Кам'янка-Бузька та с. Забужжя Кам'янка-Бузького району Львівської області за триста гривень збув ОСОБА_4 (анкетні дані якого змінені) три паперових конверти в яких містилася дрібно подрібнена речовина рослинного походження темно-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 3/1108 від 23.08.2013р. містить тетрагідроканабінол і є канабісом (марихуаною), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 6,29 грам.

Крім того, ОСОБА_1, 04 вересня 2013 року приблизно о 18 год., маючи умисел на збут наркотичного засобу, перебуваючи на території покинутої ферми в с. Забужжя Кам'янка-Бузького району Львівської області за п'ятсот гривень збув ОСОБА_4 (анкетні дані якого змінені) один полімерний пакет білого кольору, в якому містилась грубо подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 3/1231 від 19.09.2013 р. містить наркотично активні алкалоїди опію (морфін, кодеїн) і є маковою соломкою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса макової соломи в перерахунку на висушену речовину становить 139,97 гр.

Крім того, ОСОБА_1 10 вересня 2013 р. приблизно о 13 год., маючи умисел на збут наркотичного засобу, перебуваючи на галявині біля водойми, яка розташована поблизу вул. Підлісна в с. Забужжя Кам'янка-Бузького району Львівської області за п'ятсот гривень збув ОСОБА_4 (анкетні дані якого змінені) один прозорий полімерний пакет, в якому містилась грубо подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 3/1242 від 19.09.2013 р. містить наркотично активні алкалоїди опію (морфін, кодеїн) і є маковою соломою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса макової соломки в перерахунку на висушену речовину становить 68,09 гр.

На вирок суду прокурор прокуратури Кам'янка-Бузького району подав апеляційну скаргу та доповнення до неї.

Прокурор в поданій апеляційній скарзі та її змінах просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, й призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на кваліфікуючу ознаку - повторність. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що вирок суду є незаконним, оскільки судом при призначенні покарання із застосуванням ст. 69 КК України, необґрунтовано не призначено додаткового покарання у виді конфіскації майна; не дано належної оцінки діям обвинуваченого після вчинення злочину; не мотивовано яким чином характеризуючі особу винного обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; не враховано те, що обвинувачений не вказав органам досудового слідства та суду джерела походження збутих ним наркотичних речовин, що ставить під сумнів наявність щирого каяття; судом не наведено підстав для застосування ст. 69 КК України та при застосуванні ст.ст. 75, 76 КК України не враховано того, що злочини обвинуваченим вчинені в стані наркотичного сп'яніння.

Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили апеляційну скаргу та просять залишити вирок без змін, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, вчиненому за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Доведеність вини та кваліфікація дій засудженого в апеляційній скарзі не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування кримінального закону, необґрунтованість вироку, недотримання судом вимог ст.ст. 65, 69, 75 КК України, невідповідність призначеного засудженому покарання внаслідок його м'якості колегія суддів до уваги не бере як безпідставні.

Щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_1, з яким сторона обвинувачення не погоджується, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст.ст. 65, 66, 67, 69 КК України.

Суд з дотриманням вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, який не має судимості; за місцем проживання характеризується позитивно; повне визнання вини та щире каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей як обставини, що пом'якшують покарання.

Враховуючи особу обвинуваченого, його щире каяття у вчиненому, й знаходження на утриманні малолітніх дітей як обставин, що пом'якшують покарання та у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України.

За змістом ст. 75 КК України засуджений може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням із врахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував і вказав у мотивувальній частині вироку на зазначені в ст. 75 КК України обставини: тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, інші обставини справи.

Саме з врахуванням цих обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання й на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробування з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього передбачених п.2, п.3, п.4 ч.1 ст. 76 КК України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання призначеного ОСОБА_1 покарання явно несправедливим внаслідок м'якості, а також для висновку про неправильне застосування кримінального закону (ст.ст. 69, 75 КК України).

Виходячи з наведеного, колегія суддів визнає апеляцію прокурора необґрунтованою і вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При перевірці матеріалів справи колегія суддів не встановила достатньо обґрунтованих обставин, які б давали підстави для скасування вироку і ухвалення нового вироку для застосування більш тяжкого покарання.

Разом з тим, суд першої інстанції допустився помилки, вказавши у мотивувальній частині вироку на кваліфікуючу ознаку злочину - повторність, хоча таке обвинувачення ОСОБА_1 органами досудового розслідування висунуто не було, а тому суд вийшов за межі обвинувачення.

Окрім того, суд першої інстанції помилково зазначив у мотивувальній частині вироку про те, що обвинувачений скоїв незаконний збут психотропних речовин, хоча, як вірно встановлено судом ОСОБА_1 скоїв незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити вирок суду в цій частині.

Також, колегія суддів вважає необхідним внести уточнення у вирок. Як видно із вироку, суд першої інстанції, призначивши покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст.75 КК України, поклав на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Однак суд першої інстанції при цьому припустився помилки, оскільки ст. 76 КК України передбачає, що ці обов'язки контролює не орган кримінально-виконавчої системи, а кримінально-виконавча інспекція.

Тому колегія суддів вносить уточнення у вирок та зазначає, що покладені на засудженого ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, контролює кримінально-виконавча інспекція.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 18 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - повторність.

У мотивувальній частині вироку замість вказівки про скоєння обвинуваченим «незаконного збуту психотропних речовин» зазначити «незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів».

В резолютивній частині вироку слова «органи кримінально-виконавчої системи» замінити на «кримінально-виконавчої інспекції» у відповідних відмінках.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

Стельмах І.О. Голубицький С.С. Калиняк О.М.