Ухвала суду № 38216663, 09.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17414/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 218750,23 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ЗАТ "Київбуделектротранс" (код ЄДРПОУ 03333972) суму податкової заборгованості у розмірі 104 728,23 грн. на користь Державного бюджету України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ здійснено розрахунок згідно до облікових карток платника податків та визначено, що відповідач на день звернення до суду має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну суму 218750,23 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що частина податкового боргу є неузгодженим грошовим зобов'язанням.

Колегія суддів не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у розмірі 218 750,23 грн. сформовано позивачем наступним чином:

за декларацією № 9080597533 на суму 41 614,00 грн. + за декларацією № 9085374622 на суму 130 544,00 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0004231520 від 18.02.2013 на суму 6 632,86 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0004281520 від 18.02.2013 на суму 1 438,20 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0000822260 від 14.11.2012 на суму 44 875,00 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0014021520 від 31.05.2013 на суму 16 000,00 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0014031520 від 31.05.2013 на суму 990,00 грн. - за декларацією № 9043789724 на суму 18 465,00 грн. - за декларацією № 9058620502 на суму 3 745,00 грн. + пеня 2 268,60 грн. - сплата 80 000,00 грн. - переплата 41,51 грн. + за декларацією № 9008355091 на суму 47 761,29 грн. - переплата 15 684,83 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0019251510 від 24.12.2012 на суму 490,68 грн. + за декларацією № 9087173745 на суму 3 337,00 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0000812260 від 14.11.2012 на суму 41 227,00 грн. + за податковим повідомленням-рішенням № 0008841510 від 01.06.2013 на суму 0,16 грн. + пеня 0,09 грн. - сплата 10,00 грн. - переплата 482,31 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000822260 від 14.11.2012 на суму 44 875,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 000812260 від 14.11.2012 на суму 41 227,00 грн. були оскаржені відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2013 у справі № 2а-16275/12/2670 позов ЗАТ "Київбуделектротранс" задоволено повністю; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС від 14.11.2012 № 0000822260 та від 14.11.2012 № 000812260. Вказана постанова ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 у справі № 2а-16275/12/2670 залишена без змін, відтак набрала законної сили 09.04.2013.

Відтак, податковий борг у розмірі 86 102,00 грн., який сформовано позивачем за податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС від 14.11.2012 № 0000822260 та від 14.11.2012 № 000812260, скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2013 у справі № 2а-16275/12/2670.

Таким чином, податковий борг у розмірі 86 102,00 грн., який позивач намагається стягнути з ЗАТ "Київбуделектротранс" за податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС від 14.11.2012 № 0000822260 та від 14.11.2012 № 000812260, є неузгодженим грошовим зобов'язанням, тому, враховуючи вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, позовна вимога в частині стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 86 102,00 грн. задоволенню не підлягає.

Також встановлено, що в ході розрахунку суми податкової заборгованості позивачем не було враховано подану відповідачем податкову декларацію з податку на додану вартість № 9065608399 за вересень 2013 року, якою було зменшено суму податкового боргу з податку на додану вартість на 27 920,00 грн.

Отже, позовна вимога в частині стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 27 920,00 грн. також не підлягає задоволенню.

Підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у розмірі 104 728,23 грн., а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, на день розгляду справи судом першої інстанції, сума податкового боргу у розмірі 104 728,23 грн. відповідачем не погашена.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 ПК України).

Враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість частини позовних вимоги, а саме щодо стягнення податкової заборгованості в розмірі 104728,23 грн.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 197, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.