Постанова № 38216618, 09.04.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа № 926/386/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д. Новосад

суддів Г. Мельник

О. Михалюк

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76", м. Чернівці,№ 147 від 14.03.14

про відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 12.12.13

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014

у справі № 926/386/13

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76", м. Чернівці

про стягнення заборгованості 120 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014 у справі № 926/386/13 (суддя Миронюк С.О.) відмовлено у задоволенні заяви від 18.02.2014 про відстрочку виконання Постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2013.

З даною ухвалою не погоджуюється відповідач, ТзДВ "Чернівецька пересувна механізована колона №76", оскаржив його в апеляційному порядку. Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що у судове засідання 27.02.2014 представник заявника не з'явився з поважних причин, належно повідомивши про це суд, а докази тяжкого матеріального становища мав подати у судовому засіданні. Скаржник зазначає, що під час винесення оскаржуваної ухвали судом не враховано клопотання сторони про відкладення судового засідання з поважних причин, у зв'язку з чим відповідачем не подано доказів про тяжке матеріальне становище. З викладених обставин у апеляційній скарзі, ТзДВ "Чернівецька пересувна механізована колона №76" просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014 та прийняти постанову, якою відстрочити виконання наказу № 926/386/13 від 17.01.2014 на термін 6 місяців.

25.03.2014 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76", м. Чернівці,№ 147 від 14.03.2014 розподілено до розгляду судді-доповідачу Новосад Д.Ф.

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги ТзДВ "Чернівецька пересувна механізована колона №76" введено суддів Михалюк О.В., Мельник Г.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2014 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.04.2014.

Позивач правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014 у справі № 926/386/13 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона № 76» про стягнення заборгованості у сумі 120000,00 грн. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 залишено без задоволення апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а рішення господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2013 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 та рішення господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013 у даній справі скасовано, задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона № 76» про стягнення заборгованості у сумі 120000,00 грн.

На виконання Постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2013 господарським судом Чернівецької області 17.01.2014 видано наказ.

В матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості та виконання рішення суду. Натомість, 18.02.2014 скаржник звернувся до господарського суду Чернівецької області з заявою про відстрочку виконання наказу № 926/386/13 від 17.01.2014 строком на шість місяців, посилаючись на тяжке матеріальне становище товариства.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з позицію господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне:

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає про те, що питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України, та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Пунктом 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) (постанова Верховного суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Відповідач звертаючись до господарського суду Чернівецької області із заявою про відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2013 у справі № 926/386/13 не надав суду жодних доказів тяжкого матеріального становища. Крім того, пунктом 2 ухвали господарського суду Чернівецької області від 20.02.2014 зобов'язано заявника подати докази тяжкого фінансового становища та інші документи, які підтверджують неможливість виконання рішення суду, однак, вимог ухвали суду не виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (заявник) 26.02.2014 подав до суду першої інстанції заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися представника відповідача у судове засідання з поважних причин. Судом відмовлено у відкладенні розгляді заяви про відстрочку виконання рішення суду, з чим погоджується апеляційна інстанція, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України у десятиденний строк суд розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін. При цьому, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи. Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 22.11.2012, зазначений у вищевказаній заяві представник Мартинюк Ю.І. не єдина особа, що має право представляти інтереси товариства в суді. У зв'язку з наведеним, судом першої інстанції правомірно та у межах визначених процесуальних строків розглянуто заяву відповідача про відстрочку виконання наказу № 926/386/13 від 17.01.2014.

Враховуючи положення ст. 101 ГПК України, долучена скаржником до апеляційної скарги копія довідки з банку про стан рахунку не надавалась господарському суду Чернівецької області. Колегія суддів не приймає цей додатковий доказ, оскільки заявником не обґрунтовано неможливість подання довідки банку в суді першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Заявник у поданій заяві про відстрочку виконання рішення суду не обґрунтував будь-якими доводами та не подав доказів необхідності відстрочити виконання рішення саме на шість місяців. Також, слід звернути увагу, що із зазначеної довідки вбачається лише те, що 19.09.2007 році відкрито поточний рахунок у вказаному банку та станом на 04.02.2014 доступних коштів на цьому рахунку в ТзДВ «ПМК-76» становить 00 грн., а доказів про відсутність в інших банківських установах рахунків товариство не подало.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, не можуть вважатися виключними обставинами в розумінні статті 121 ГПК України, які б могли бути підставою для відстрочення виконання судового рішення, такі обставини лише вказують на те, що виконання судового рішення негативно впливає на фінансовий стан відповідача.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання наказу № 926/386/13 від 17.01.2014 на термін 6 місяців, оскільки ним не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Крім того апеляційна інстанція звертає увагу, що господарським судом Чернівецької області у описовій частині ухвали від 27.02.2014 допущено описку, де зазначено: « заслухавши пояснення сторін суд встановив», оскільки, як вбачається з вступної частини ухвали та протоколу судового засідання від 27.02.2014 представниики сторін не з'явилися у дане судове засідання. Однак вказане не впливає на суть оскаржуваної ухвали.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014 у справі № 926/386/13 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Чернівецької області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014 у справі № 926/386/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлено: 14.04.2014

Головуючий-суддя Д. Новосад

Суддя Г. Мельник

Суддя О. Михалюк