Рішення № 38216493, 31.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2344/14

31.03.14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Красота та здоров’я»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Трейд»

Про

стягнення 20 407,61 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: : не з’явився;

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Красота та здоров’я» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Трейд» про стягнення 20 407,61 грн.

Ухвалою від 17.02.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.03.2014 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 14.03.2014 року надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, суд відклав розгляд справи до 31.03.2014 р.

Представник позивача до канцелярії суду подав на виконання вимог ухвали суду додаткові письмові пояснення по справі та клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Представник відповідача у судове засідання 31.03.2014 р. не з’явився, причини неявки його в судове засідання суду відомі.

Представник відповідача у судове засідання 31.03.2014 р. не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.03.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Красота та Здоров’я» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор-Трейд» (дистриб’ютор) було укладено договір про надання прав дистриб’ютора № 201/12, відповідно до пункту 1.1 якого продавець на умовах, передбачених цим договором, передає товар дистриб’ютору, а дистриб’ютор зобов’язується прийняти товар і здійснити своєчасного оплату отриманого від продавця товару на умовах, обумовлених цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.2 вищезазначеного договору вказано, що продавець надає товар з метою наступного продажу дистриб’ютором клієнтам та території (сегменті ринку) за цінами, визначеними умовами цього договору.

Умовами п. 4.1 договору, асортимент та кількість товару, який продається дистриб’ютору, відображається у видаткових накладних на передачу товару.

Сума договору містить у собі суму всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснювався продаж товару для виконання цього договору (п 5.1).

Ціни на товар, які продаються дистриб’ютору за цим договором, встановлюються в національній валюті України та вказуються у відповідних додатках до цього договору та видаткових накладних на передачу цього товару (п. 8.1).

Умовами п. 8.2 договору зазначено, що оплата товару здійснюється дистриб’ютором у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця через 60 (шістдесят) календарних днів починаючи з дня, що слідує за днем поставки товару.

Форма оплати: безготівковий розрахунок (п. 8.3)

Зобов’язання по оплаті товару, що поставлений дистриб’ютору, вважається виконаним у момент зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору № 201/12 від 05.10.2012 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Трейд» було поставлено товар на суму 199 630,63 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7406/12 від 08.10.2012 р., № 7340/12 від 08.10.2012 р., № 8598/12 від 09.10.2012 р. та № 9539/12 від 11.12.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем частково було оплачено поставлений товар на суму 70 000,00 грн. та відповідно до видаткових накладних (повернення) № ВД-0000024 від 18.03.2013 р. на суму 22 066,60 грн., № ВД-0000025 від 18.03.2013 р. на суму 2 954,06 грн. та № ВД-0000032 від 25.04.2013 р. на суму 87 454,81 грн. частково було повернуто поставлений товар.

При цьому, у зв’язку з пошкодженням повертає мого відповідачем товару(такий що має неналежний товарний вигляд) за видатковою на повернення № 0000032 від 25.04.2013 р. вартість неприйнятого товару, який має неналежний товарний вигляд становить 747,92 грн. (підтверджується актом виявлення повернутого товару, маючого неналежний товарний вигляд від 30.04.2012).

Таким чином, відповідачем на адресу позивача було повернуто товар на суму 111 669,36 грн.

24.05.2013 р., 23.07.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію в якій повідомляв відповідача про розірвання договору, вимагав повернення нереалізованого товару та погашення існуючої заборгованості, проте відповідачем вимога позивача залишена без належного на те реагування.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 17 961,27 грн. основного боргу та 2 446,34 грн. три відсотки річних, у зв’язку з неналежним виконанням умов договору № 201/12 від 05.10.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами п. 8.2 договору зазначено, що оплата товару здійснюється дистриб’ютором у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця через 60 (шістдесят) календарних днів починаючи з дня, що слідує за днем поставки товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 201/12 від 05.10.2012 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Трейд» було поставлено товар на суму 199 630,63 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7406/12 від 08.10.2012 р., № 7340/12 від 08.10.2012 р., № 8598/12 від 09.10.2012 р. та № 9539/12 від 11.12.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідачем на виконання умов договору, частково було оплачено поставлений товар на суму 70 000,00 грн. (підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи) та відповідно до видаткових накладних (повернення) № ВД-0000024 від 18.03.2013 р. на суму 22 066,60 грн., № ВД-0000025 від 18.03.2013 р. на суму 2 954,06 грн. та № ВД-0000032 від 25.04.2013 р. на суму 86 648,70 грн. (враховуючи кількість та вартість пошкодженого товару згідно акту виявлення повернутого товару, маючого неналежний товарний вигляд) повернуто поставлений товар на суму 111 669,36 грн.

У зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений товар становить 17 961,27 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 17 961,27 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Красота та Здоров’я» просить суд також стягнути з відповідача 2 446,34 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов’язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 2 446,34 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Трейд» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Кіквідзе, 17, офіс 212/8, код ЄДРПОУ 35760113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Красота та Здоров’я» (місцезнаходження: 61050, м. Харків, вул. Юр’ївська, 17, код ЄДРПОУ 36226540) 17 961 (сімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят одну) грн. 27 коп. основного боргу, 2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 34 коп. три відсотки річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.04.2014 р.

Суддя Спичак О.М.