Рішення № 38216476, 04.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/3967/14 04.04.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швец С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста"

про стягнення шкоди в порядку регресу в розмірі 50 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пахолок Т.П. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 50 000 грн. відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті від 11.07.2012 № 28-2809-12-00240.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 11.07.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2809-12-00240, далі Договір, предметом якого є страхування транспортного засобу - автомобіля "Hyundai Accent", державний номер НОМЕР_1, 2010 року випуску.

05 березня 2013 року по вул. Червоногвардійській в м. Києві відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, у часниками якої стали, зокрема:

Ш автомобіль марки "Hyundai Accent", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3;

Ш автомобіль марки "ГАЗ 2752", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_4 підтверджено вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2013 по справі № 755/12296/13-к, яке в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

На підставі висновку експертного дослідження № 3103 від 22.03.2013 та звіту № 3103-1 від 09.07.2013 було складено страховий акт № ДККА-25047 від 12.07.2013 та розрахунок суми страхового відшкодування від 12.07.2013, відповідно до яких сума страхового відшкодування становить 79 870,20 грн. З урахуванням вказаних первинних документів позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 79 870,20 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 12.07.2013.

Згідно полісу АЕ/0040418 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "ГАЗ 2752", державний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем з нульовою франшизою та лімітом по майну в 50 000 грн. Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 50 000 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Рішення суду з кримінальної справи (вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2013 по справі № 755/12296/13-к), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГП України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Складова шкоди доведена позивачем, а вина ОСОБА_4 установлена вироком суду у кримінальній справі, і є фактом, який не потребує доказуванню.

Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 5711/1699 УСГ від 26.09.2013 про виплату страхового відшкодування. Відповідач суму страхового відшкодування позивачу не відшкодував, що і було підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 50 000 грн. на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Hyundai Accent", державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" щодо стягнення з останнього суми виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 50 000 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста", згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.04.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста", 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5Б, код ЄДРПОУ 35893575, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32А, код ЄДРПОУ 30859524, суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 50 000 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 09.04.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко