Рішення № 38214281, 18.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14720/13 18.10.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 869,68 грн. Суддя Стасюк С.В.

від позивача Майструк Є.С. (дов. № 48/18 від 10.01.2013 року)від відповідача Кірсанова К.О. (дов. № 64-1-4/38-ю від 05.12.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "Гарант-авто" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 5 869,68 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/14720/13, слухання справи призначено на 30.08.2013 року.

21.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 02.08.2013 року, з якого неможливо встановити розмір франшизи та ліміт по майну.

30.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/14720/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П прийняв справу № 910/14720/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/14720/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/14720/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.

16.09.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2013 року.

У судовому засіданні 24.09.2013 року представник позивача надав додаткові документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року, розгляд справи відкладено на 18.10.2012 року у зв'язку з необхідністю подання додаткових матеріалів по справі.

У судовому засіданні 18.10.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.10.2013 року надав письмовий відзив та усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечив частково.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1574-а/113п, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2012 року у м. Запоріжжя по вул. Леніна сталася ДТП за участю автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 07.05.2012 року у справі № 0814/3640/2012.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1571751 від 22.03.2011 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Згідно з рахунком на оплату № 275 від 26.03.2012 року, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Запоріжжя", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 внаслідок спірної ДТП становить 6 379,68 грн.

Позивач, виходячи із рахунку на оплату № 275 від 26.03.2012 року, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Запоріжжя", приймаючи до уваги калькуляцію складену на основі комп'ютерної програми "Аудатекс" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 6 379,68 грн., про що склав страховий акт № 2012/v/omod02508/vesko7258 від 30.03.2012 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 1574-а/113п від 06.05.2011 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 6 379,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13271 від 03.04.2012 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 16.05.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією за вих. № ЛВ302 цву про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП в розмірі 6 379,68 грн.

У відповідь на претензією за вих. № ЛВ302 цву, відповідач своїм листом за вих. № 19479/01 від 24.05.2013 року просив надати йому копію постанови суду, завірену у встановленому порядку.

Позивач у відповідь на лист за вих. №19479/01 від 24.05.2013 року направив відповідачу копію постанови суду.

Проте, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АА/1571751 від 22.03.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 5 869,68 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог на суму 5 869,68 грн., з тих підстав, що розмір страхового відшкодування у даній справі повинен розраховуватись з врахуванням фізичного зносу автомобіля "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 07.05.2012 року у справі № 0814/3640/2012.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1571751 від 22.03.2011 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 00, 00 грн., франшиза - 510,00 грн., строк дії полісу з 22.03.2011 року до 21.03.2012 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АА/1571751) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1571751 від 22.03.2011 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1574-а/113п від 06.05.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 27.2 договору добровільного страхування наземного транспорту № 1574-а/113п від 06.05.2011 року розмір завданих збитків визначається страховиком за участю страхувальника на підставі, зокрема, документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).

Згідно з рахунком на оплату № 275 від 26.03.2012 року, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Запоріжжя", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 внаслідок спірної ДТП становить 6 379,68 грн.

Відтак, визначення позивачем вартості відновлювального ремонту автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 не суперечить ні умовам договору, ні Закону України "Про страхування", оскільки норми останнього не містять положень, які б зобов'язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем, та на підставі лише звіту про оцінку ктз. Натомість положеннями статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування, а статтею Закону України "Про страхування" визначено, що страхова виплата виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування (страхова виплата) здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1571751 від 22.03.2011 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 5 869,68 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 5 869,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" 5 869,68 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3 код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 5 869 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн., 68 коп. заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 18.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк