Рішення № 38214244, 11.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2014 р.Справа № 922/559/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011", м. Харків про розірвання договору та стягнення 500000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Тюменцев В.Ю., Санжаревський Є.М.

відповідача - Козир В.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд розірвати договір № 72000/13/0041, укладений між сторонами 20.09.2013 року та стягнути з відповідача на свою користь суму попередньої оплати за спірним договором у розмірі 500000,00 грн. Позов обґрунтований неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.04.2014 року до 08.04.2014 року до 11:00 години та з 08.04.2014 року до 11.04.2014 року до 10:00 години.

11.04.2014 року до суду від позивача надійшли письмові додаткові пояснення по справі.

Суд, дослідивши надані пояснення та додані до них документи, долучає їх до матеріалів справи.

11.04.2014 року до суду від відповідача надійшли пояснення по справі.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 01.04.2014 року, дослідженому судом та долученому до матеріалів справи. Зокрема, посилався на те, що з боку відповідача не було порушень договору, роботи за договором були частково виконані, а навпаки порушення мали місце з боку позивача, зокрема, не перерахування попередньої оплати за договором.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та представниками сторін в судовому засіданні, 20.09.2013 року між сторонами був укладений договір на виконання окремих видів та комплексів робіт № 72000/13/0041 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору, замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов'язується виконати, у відповідності до умов даного договору роботи на об'єкті позивача, згідно наданих замовником вимог, також замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно п. 1.1 договору, проведення робіт по встановленню автоматизованих систем комерційного (АСКОЕ) та технічного (АСТОЕ) обліку електроенергії на підприємстві позивача, а саме: системи АСКОЕ на точках комерційного обліку (15 точок); системи АСТОЕ на точках технічного обліку (17 точок) на об'єкті ХТЗ-З; перелік точок обліку вказано в Додатку №1. Перелік точок обліку комерційного та технічного обліку.

Відповідно до п. 5.1 договору, його ціна складає 3186107,46 грн.

Порядок оплати по цьому договору встановлений п. 6.1, та відповідно до нього, позивач здійснює передплату у розмірі 75% (2389580,60 грн.) на протязі трьох робочих днів з моменту підписання договору; остаточний розрахунок 25% (796526,87 грн.) позивач здійснює на протязі трьох календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 7.1 договору, відповідач повинен приступити до виконання своїх зобов'язань протягом двох робочих днів з моменту підписання даного договору та всіх додатків до нього, але виключно за умови надання позивачем повного доступу до об'єкту, згідно узгодженого графіку.

Строку виконання робіт за договором встановлений 105 робочих днів з моменту виконання п. 6.1 договору та допуску працівників відповідача на об'єкт, але в будь-якому разі до 31.12.2013 року. Дозволяється дострокове виконання робіт.

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні платіжними дорученнями від 11.10.2013 року та 30.10.2013 року позивач перерахував відповідачеві попередню оплату за договором у розмірі 500000,00 грн.

07.11.2013 року позивач направив відповідачу листа в якому просив останнього надати графік виконання робіт, відповідно до умов договору.

У відповідь на лист позивача, відповідач, 18.11.2013 року направив позивачу листа в якому зазначив, що в порушення п. 6.1 договору, позивач повністю не перерахував попередню оплату по договору, кошти які були перераховані у розмірі 500000,00 грн. відповідач використав для часткового виконання робіт по договору, але коштів які були перераховані у якості авансу за договором не достатньо для закупівлі всього необхідного обладнання та проведення робіт у плановому режимі.

29.11.2013 року сторонами була підписана додаткова угода до договору, в якій сторони дійшли згоди про наступне. До розділу 6 Договору: "Порядок здійснення оплати" внести зміни, та доповнити п. 6.1. наступним: "За домовленістю сторін замовник має право здійснювати часткові та дострокові розрахунки за дійсним договором, шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього договору".

До розділу 7 договору: "Порядок здачі-приймання робіт" внести зміни, та викласти п. 7.1. та .7.2 у наступній редакції: "Виконавець повинен приступити до виконання своїх зобов'язань протягом 2-х робочих днів з моменту підписання даного Договору, всіх додатків до нього, але виключно за умови надання замовником повного доступу до об'єкту та виконання замовником першої частини п. 6.1., у частині здійснення Замовником передплати. Строк виконання робіт - 105 (сто п'ять) робочих днів з моменту виконання п. 6.1. договору та допуску працівників виконавця на об'єкт, термін виконання робіт - 28 лютого 2014р. вважається перенесеним на строк затримки передплати. Дозволяється дострокове виконання робіт.".

Підставою звернення позивача до суду з цим позовом, стало те, що на думку позивача, відповідач порушив умови договору, а саме п. 7.1 спірного договору, не приступив до виконання робіт на протязі 2-х робочих днів з моменту підписання договору та досі не надав позивачу графік виконання робіт за договором.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Укладений договір між сторонами за своєю юридичною природою є господарським договором у сфері підряду.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Частина 1 та ч. 3 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, 29.11.2013 року сторонами була підписана додаткова угода до договору, в якій сторони дійшли згоди, зокрема про те, що виконавець (відповідач) повинен приступити до виконання своїх зобов'язань протягом 2-х робочих днів з моменту підписання даного Договору, всіх додатків до нього, але виключно за умови надання замовником повного доступу до об'єкту та виконання замовником першої частини п. 6.1., у частині здійснення замовником передплати. Строк виконання робіт - 105 (сто п'ять) робочих днів з моменту виконання п. 6.1. договору та допуску працівників виконавця на об'єкт, термін виконання робіт - 28 лютого 2014р. вважається перенесеним на строк затримки передплати.

Тобто, строк виконання зобов'язання за спірним договором сторони обумовили як 105 робочих днів з моменту виконання позивачем п. 6.1 договору. Зазначений строк виконання робіт переноситься на строк затримки передплати. На день розгляду справи в суді позивачем не надано доказів повного виконання п. 6.1 договору. В судовому засіданні представник позивача підтвердив часткове виконання зазначеного пункту договору у вигляді перерахування передплати у розмірі 500000,00 грн.

Проте, в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, зокрема, затверджене технічне завдання автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії від 25.12.2013 року, яке було затверджено у строк до 31.12.2013 року; листи про дійсне виконання робіт за договором відповідача до АК "Харківобленерго" від 04.12.2013 року та додаткова угода від 17.12.2013 року, в яких відповідач повідомляє, що в повному обсязі проводить роботи із забезпечення електроустановок необхідними розрахунковими засобами обліку; лист генерального директора відповідача від 28.01.2014 року, в якому підтверджено проведення робіт за договором підприємством відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 173, 174,179 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 14 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Погорелова