Постанова № 38214059, 24.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 січня 2014 року м. Київ №826/16865/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо-Поділля" до Державної подат-кової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 №0000072204, №0000082204,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю зазначених в акті перевірки порушень та правомір-ністю формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по фінансово-гос-подарським взаємовідносинам з придбання транспортно-експедиторських послуг у ТОВ "Елтіс".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові з підстав неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Елтіс", що, на думку відповідача, є доказом відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із вказаним підприємством.

У подальшому представник відповідача до суду не прибула, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "М'ясо-Поділля" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Елтіс" за період березень, квітень, липень-листо-пад 2012р., за результатами якої відповідачем складено акт від 10.07.2013 №307/22-621-36971994 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 31.07.2013 №0000072204, яким йому збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 15235 грн. (у т.ч.: основний платіж - 12188 грн., штраф - 3047 грн.);

- від 31.07.2013 №0000082204, яким йому збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 9135 грн. (у т.ч.: основний платіж - 7308 грн., штраф - 1827 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК, в результаті чого, як зазначено в акті, позивачем занижено податок на прибуток на 12188 грн. за 2012р. і ПДВ на 7308 грн. за березень, квітень, липень-листопад 2012р., а також завищено від'ємне значення з ПДВ за листопад 2012р. на 4300 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що за висновком відповідача право-чини між позивачем і ТОВ "Елтіс" не створюють реальних правових наслідків, тому форму-вання валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Вказані висновки зроб-лено відповідачем на підставі акта ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕЛТІС" за період з 01.01.2012 по 30.11.2012, в якому зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215 ЦК всі правочини, укладені ТОВ "Елтіс" з іншими підприємствами, є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених ними.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Отже, формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з по-датку на прибуток і ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Елтіс" і за-декларовано у складі валових витрат за 1 кв., півріччя, 3 кв. 2012р. і за 2012р. 58040 грн., а також у складі податкового кредиту з ПДВ за березень, квітень, липень-листопад 2012р. 11608,33 грн.

Перевіркою вірно встановлено, що вказані суми віднесені позивачем до валових вит-рат і податкового кредиту у зв'язку з придбанням транспортно-експедиційних послуг у ТОВ "Елтіс" (Експедитор). На підтвердження здійснення господарських операцій та правильності формування валових витрат і податкового кредиту позивач надав до перевірки укладені з ТОВ "Елтіс" договори-заявки на перевезення автомобільним транспортом м'ясної продукції, акти надання послуг, податкові накладні.

Відповідач не взяв до уваги вказані документи, з огляду на недійсність та нікчемність правочинів, висновок про що зроблено відповідачем на підставі "транзитного" акта ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Елтіс" за період з 01.01.2012 по 30.11.2012, в якому зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215 ЦК всі правочини, укладені ТОВ "Елтіс" з іншими підприємствами, є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених ними.

Однак суд вважає такі твердження відповідача безпідставними, які в порушення відпо-відачем п. 83.1 ст. 83 ПК зроблені ним без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійс-ність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК. Надходження до ДПІ акта про неможливість проведення зуст-річної звірки не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює. Водночас відповідачем не зазначено в акті і не надано до суду конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави.

Крім того, вказаний "транзитний" акт є недопустимим доказом по справі, оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2013 у справі №826/4890/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Елтіс, а також по оформленню результатів зустрічної звірки у формі акта від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038.

Разом з тим, дослідивши подані позивачем докази та оцінивши їх у сукупності з інши-ми матеріалами справи, суд дійшов висновку про відсутність належного документального і фактичного підтвердження здійснення ТОВ "Елтіс" господарських операцій з виконання транспортно-експедиційних послуг, що вбачається з наступного.

У наданих до перевірки договорах-заявках, копії яких наявні у справі, зазначено мар-шрут, дати завантаження і вивантаження, найменування вантажу і його вага, температурний режим, вартість фрахту та умови оплати, а також марка транспортного засобу та державний номер. Договорами-заявками визначено, що експедирування вантажу проводить водій-експе-дитор. Приймання вантажу до перевезення: експедитору обов'язково звірити найменування, масу, якість пакування та кількість вантажних місць з вказаною в документах.

Частиною 11 ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експе-диторську діяльність" визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Частиною 13 ст. 9 цього Закону визначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з п.п. 11.5, 11.6, 11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправ-ник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовід-правник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при не обхід-ності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною наклад-ною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

На підтвердження фактичного перевезення вантажів позивач надав до суду ряд копій товарно-транспортних накладних (далі - ТТН): від 21.03.2012 №Р21, від 03.04.2012 №Р29, від 12.04.2012 №Р33, від 18.04.2012 №Р35, від 16.07.2012 №Р75, від 09.08.2012 №Р91, від 13.08.2012 №Р93, від 15.08.2012 №Р97, від 16.08.2012 №Р99, від 21.08.2012 №Р101, від 30.08.2012 №Р109, від 04.09.2012 №Р114, від 05.09.2012 №Р115, від 07.09.2012 №Р118, від 11.09.2012 №РМП0000001, від 11.09.2012 №Р124, від 18.09.2012 №Р129, від 19.09.2012 №Р131, від 24.09.2012 №Р138, від 24.09.2012 №Р139, від 24.09.2012 №РМП0000001, від 01.10.2012 №Р142, від 03.10.2012 №Р144, від 16.10.2012 №Р148, від 17.10.2012 №Р150, від 17.10.2012 №Р151, від 25.10.2012 №154, від 30.10.2012 №Р155, від 01.11.2012 №Р156, від 05.11.2012 №157, від 07.11.2012 №Р158, від 16.11.2012 №Р164, від 23.11.2012 б/н, від 28.11.2012 №Р166, в яких зазначається про перевезення ТОВ "Елтіс" м'ясної продукції від ТОВ "М'ясо-Поділля" до ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат".

Однак, до перевірки вказані ТТН не надавалися, у зв'язку з чим та згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК вважається, що такі документи були відсутні.

Крім того, дійсність наданих до суду ТТН викликає у суду сумніви, обґрунтовані наяв-ними у наданих копіях розбіжностями.

Так, у копіях ТТН, які вперше надані до суду 21.11.2013 (т. 1 а.с. 113-157), відсутні відбитки печаток ТОВ "Елтіс". Натомість копіях, наданих позивачем до суду пізніше, такі відбитки проставлені.

У більшості ТТН замовником (платником) зазначено не ТОВ "М'ясо-Продукт", а ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат". Також ТТН не містять підписів водія-експедитора, який згідно договорів-заявок здійснює приймання вантажів до перевезення.

Крім того, позивач не надав до суду документів, підтверджуючих фактичне здійснення ТОВ "Елтіс" наступних перевезень:

- по маршруту Київ-Глобино згідно з договором-заявкою від 03.04.2012 №1006 а/м СВ 2732 АН, актом здачі-прийняття робіт від 04.04.2012 №ОУ-0001006;

- по маршруту Київ-Глобино згідно з договором-заявкою від 19.07.2012 №2434, актом здачі-прийняття робіт від 20.07.2012 №ОУ-0002434;

- по маршруту Київ-Глобино згідно з договором-заявкою від 24.07.2012 №2452, актом здачі-прийняття робіт від 24.07.2012 №ОУ-0002452;

В ході розгляду справи представник позивача не надав суду пояснень щодо причин відсутності необхідних реквізитів та наявних розбіжностей. Водночас відсутність необхідних реквізитів та вказані розбіжності у наданих позивачем ТТН є суттєвими, які спростовують їх належність до ТОВ "Елтіс" і здійснення саме ним транспортно-експедиційних послуг.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність належного доку-ментального і фактичного підтвердження здійснення ТОВ "Елтіс" господарських операцій з виконання транспортно-експедиційних послуг, а відображена в актах здачі-прийняття робіт і податкових накладних інформація про господарські операції не підтверджується іншими доказами про їх фактичне здійснення.

Посилання на те, що ТОВ "Елтіс" організовував транспортно-експедиційні послуги та вправі було залучати на виконання взятих на себе зобов'язань третіх осіб суд оцінює критично, оскільки таке право визначено ст. 932 ЦК, ч. 6 ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" і в ході розгляду справи ніким не заперечується. Водночас лише наявність у позивача такого права не доводить фактичного залучення інших перевізників.

Посилання на статус ТОВ "Елтіс" як платника ПДВ не спростовують наявність вказаних порушень і не доводить фактичне виконання робіт. Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не звільняє останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

З урахуванням викладеного, лише надання до перевірки актів здачі-прийняття робіт і податкових накладних, а також здійснення грошових платежів, не є достатнім і беззапереч-ним документальним і фактичним підтвердженням виконання перевезення ТОВ "Елтіс" вві-рених йому вантажів і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування валових витрат і податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат 58040 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ 11608 грн. по контрагент у ТОВ "Елтіс".

Як вірно встановлено перевіркою, вказані порушення призвели до заниження податку на прибуток на 12188 грн. та ПДВ на 7308 грн., тому донарахування вказаних податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 123 ПК і суд не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163 КАС

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "М'ясо-Поділля" у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Д.А. Костенко