12.03.2014 Справа № 230/1435/14-а
№ провадження: 2-а/230/57/2014
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 року Єнакіївський міський суд Донецької області в складі : головуючого судді Букреєвої І.А., при секретарі Димченко В.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача. Їй призначена та сплачується з 30 липня 2012 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за липень 2012 р. розміром 8,39 грн., з серпня 2012 р. - в розмірі 130 грн. Про розмір та порядок надання вказаної допомоги їй було роз'яснено на особистому прийомі у відповідача, у перерахунку здійснених виплат в більшому розмірі - відмовлено. Позивачка з відповіддю відповідача не згодна, оскільки вона вважає, що його дії суперечать Конституції України, Закону України 2811-Х11 "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив в задоволені позову відмовити.
Вислухавши думку сторін, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечення на нього, суд дійшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є матір'ю дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України 2811-Х11 "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
До ст.15 Закону № 2811-ХІІ вносились зміни, а дія статті зупинялась іншими законами.
Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень". Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р." Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008р. і діє по 31.12.2008р. Отже, з 1.01.2009р. ст.15 Закону №281 XII відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік установлено, що у 2009 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічним чином врегульовані правовідносини у 2010 р. ст.45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
В зв'язку з тим, що у передбачений законом спосіб положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та "Про Державний бюджет України на 2010 рік" не визнано неконституційними та не скасовано, у 2009-2010 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась у відповідності до п. 22 Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми".
Оскільки ані Законами України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", "Про Державний бюджет України на 2012 рік", "Про Державний бюджет України на 2013 рік", "Про Державний бюджет України на 2014 рік", ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011-2014 роки інший, ніж у Законах №2811-ХІІ та №2240-111 розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011 регулюються Законами №2811-ХІІ та №2240-111, а положення Постанови КМУ №1751 в 27.12.2001р. в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011р. у Управління виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законом №2811-ХІІ .
Така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.
Згідно з ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31 травня 2013 року по 30 листопада 2013 року.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено з 1 січня 2013 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років в розмірі 972,00 гривні.
У період з червня 2013 р. по листопад 2013 р. Відповідачем на користь Позивача сплачено 780,00 грн., із розрахунку 130,00 гривень за місяць (6 *130,00 грн.) Заборгованість Відповідача перед Позивачем з урахуванням здійснених виплат становить 5 052,00 грн. із розрахунку (972,00 грн. * 6)-(130,00 грн. *6).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 69-71, 159-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в виплаті державної допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31 травня 2013 року по 30 листопада 2013 року в розмірі, встановленому ЗУ «Про державну допомогу сім'я з дітьми».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської здійснити перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 5 052,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання апеляційної скарги (десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови) апеляційна скарга не буде подана.
Постанова може бути оскаржена в Донецький адміністративний апеляційний суд через Єнакіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя
Судове рішення № 38213814, Єнакіївський міський суд Донецької області було прийнято 12.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 230/1435/14-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: