Рішення № 38213743, 19.03.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/26671/13-ц

Провадження № 2/202/310/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Куріна О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у червні 2013 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 014/114366/3102/73 від 09.10.2006 року в розмірі 807 548,61 грн. та судові витрати по справі в розмірі 3441,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Банк зазначив, що відповідно до договору № 014/114366/3102/73 від 09.10.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 23 890,00 дол. США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,50% річних, з кінцевим терміном повернення 08.10.2013 року.

Проте, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує свої зобов'язання: не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту. Станом на 27.02.2013 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 101 031,98 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 807 548,61 грн.

Відповідно до заяви від 19.03.2014 року представник позивача просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся згідно правил ч. 1 ст. 76 ЦПК України.

Представник позивача не заперечував, щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вважає за можливим розглянути справу за наявними доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Договору № 014/114366/3102/73 від 09.10.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 23 890,00 дол. США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,50% річних, з кінцевим терміном повернення 08.10.2013 року. Кошти надавались для використання на споживчі цілі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору № 014/114366/3102/73 від 09.10.2006року заборгованість станом на 27.02.2012 року склала 101 031,98 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США = 7,9930 грн.) становить 807 548,61 грн., яка складається із наступного: 15 914,45 дол. США (що в гривневому еквіваленті складає 127 204,20 грн.). - непогашена сума кредиту; 8 425,06 дол. США (що в гривневому еквіваленті складає 67 341,50 грн.)- несплачені відсотки; 76 692,47 дол. США (що в гривневому еквіваленті складає 613 002,91 грн.) - сума пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків.

01.03.2012 року позивач на адресу відповідача направив вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором за вих. № 114-14-2/728 з вимогою достроково повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та пеню, яка на день подання позовної заяви не виконана. (а.с. 10).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження, а тому відповідач зобов'язаний оплатити заборгованість за кредитним договором, а саме: тіло кредиту в розмірі 15 914,45 дол. США (що в гривневому еквіваленті складає 127 204,20 грн.)

Оскільки проценти є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в розмірі 8 425,06 дол. США (що в гривневому еквіваленті складає 67 341,50 грн.) законні та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені нарахованої за неналежне повернення кредиту та сплату процентів в розмірі 76 692,47 дол. США (що в гривневому еквіваленті складає 613 002,91 грн.).

Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає за можливим зменшити розмір пені та стягнути із відповідача пеню в розмірі 50 000,00 грн.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, підлягає стягненню з відповідача на його користь відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2445,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 533, 611, 625, ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 27, 30, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201, розташованого за адресою 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 35) заборгованість за кредитним договором № 014/114366/3102/73 від 09.10.2006 року, яка станом на 27.02.2013 року становить 244545,70 грн., яка складається із наступного: 127 204,20 грн. - непогашена сума кредиту; 67 341,50 грн. - несплачені відсотки; 50 000,00 грн. - сума пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків.; та судові витрати по справі у сумі 2445,46 грн., а всього стягнути 246991 грн. 16 коп. (Двісті сорок шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одну грн. 16 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Л.П.Слюсар