Постанова № 38213410, 02.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 676/460/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевцова Л.М.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу міського відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до міського відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Струк Р.В., щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання - постанова ВП №40818665 від 21.11.2013 року та щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП 15438498 від 30.10.2013 року; визнати протиправними та скасувати постанови ВП №40818665 від 21.11.2013 року та ВП 15438498 від 30.10.2013 року.

Відповідно до постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року позов задоволено: визнано неправомірними дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Струк Р. В., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №40818665 від 21.11.2013 року про стягнення виконавчого збору з позивача в сумі - 17504 грн. 73 коп. та скасовано її.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті;

6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

За правилами ст. 181 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності державного виконавця, якщо інше не встановлено Законом, розглядається окружним адміністративним судом, крім щодо виконання рішень у справах, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 18 КАС України, які підсудні місцевим загальним судамяк адміністративним судам.

У даній справі оскаржуються дії державного виконавця по виконанню виконавчого напису нотаріуса, а саме - щодо застосування за його невиконання санкції майнового характеру у виді стягнення виконавчого збору.

Отже, в даному випадку дії, що оскаржуються, не пов'язанні з виконанням рішень у справах, передбачених п. 1-4 КАС України, а тому ця справа не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Таким чином, постанова суду, яка у справах, передбачених п.є предметом оскарження, ухвалена неповноважним судом, що є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом встановлено, що 09.09.2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль, марки IVECO, модель MAGIRUS, 2001 року випуску, який належить на праві власності позивачу та який переданий в заставу Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» для погашення заборгованості перед банком в сумі - 21 853,59 доларів США.

21.10.2009 року державний виконавець Кам'янець-Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Лаврентьєв Н.В. виніс постанову ВП №15438498 про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на вказаний автомобіль на підставі виконавчого напису. В постанові вказано, що боржнику - позивачу, пропонується виконати вказаний виконавчий напис добровільно, строком до 28.10.2009 року, а при невиконанні рішення у вказаний строк для добровільного виконання, він буде виконаний в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

30.10.2013 року державний виконавець Струк Р.В. виніс постанову ВП №15438498 про закінчення виконавчого провадження та повернув виконавчий напис без виконання.

21.11.2013 року державний виконавець Струк Р.В., після повернення виконавчого напису стягувачу, відкрив виконавче провадження ВП №40818665 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі - 17504 грн. 73 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У розрізі наведених норм права, державним виконавцем 30.10.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, за письмовою заявою стягувача, і повернуто виконавчий документ без виконання, із винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17504 грн. 73 коп., що виділено в окреме виконавче провадження.

За правилами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Колегією суду за матеріалами справи встановлено, що після закінчення строку на добровільне виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідач почав примусове його виконання шляхом проведення відповідних заходів примусового виконання у відповідності до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» - накладення арешту на майно боржника, звернення стягнення на це майно, організація його реалізації з торгів, проведення оцінки, тощо.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що ухвалена неповноважним судом і з порушенням норма матеріального права, та у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України з прийняттям нового судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу міського відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області задовольнити повністю.

Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Смілянець Е. С.

Матохнюк Д.Б.