Рішення № 38213140, 08.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25313/13 08.04.14 р.

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Державного підприємства «Укржитлосервіс»

про стягнення 623 028,75 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лазаренко Ю.Г., за дов. №33 від 17.03.2014 р;

від відповідача: Лавренюк Р.В., за дов. №15 від 14.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення 623 028,75 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.01.2014 р.

20.01.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 28.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 04.02.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 17.02.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 20.03.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 20.03.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 20.03.2014 р. суддею Лиськовим М.О. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2014 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. у зв'язку з виходом з відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 07.04.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 08.04.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

25.02.2003 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Укржитлосервіс" (надалі - відповідач, Абонент) було укладено Договір № 01914/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а Абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Дерржитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р.

Згідно з п. п. 3.4., 3.6. Договору, Абонент розраховується за надані послуги в порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів банківської установи. Постачальник інформує Абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи Абонента. Щомісячно Постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього Договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами, не забороненими чинними нормативними актами.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своїх зобов'язання за Договором належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.04.2013 р. по 30.09.2013 р. у розмірі 544 018,74 грн., що не заперечується відповідачем.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, за безпідставну відмову від оплати наданих послуг Абонент сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми. За несвоєчасну оплату послуг Абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 54 401,87 грн. штрафу, 20 454,16 грн. пені та 4 153,98 грн. 3 % річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав та просив суд відстрочити виконання рішення терміном на 6 місяців.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що підприємство відповідача являється збитковим, перед ним наявна заборгованість з боку місцевого бюджету у розмірі 9 978 300,00 грн., яка на сьогоднішній день не сплачена, у зв'язку з чим існують обставини, що ускладнюють виконання рішення.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи те, що відстрочка виконання рішення суду порушить права позивача на отримання коштів за надані послуги та те, що відповідачем не доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом, суд відмовляє у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та визнаними відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укржитлосервіс» (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 24-А; код ЄДРПОУ 32207896) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 544 018 (п'ятсот сорок чотири тисячі вісімнадцять) грн. 74 коп. заборгованості, 20 454 (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 16 коп. пені, 54 401 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста одну) грн. 87 коп. штрафу, 4 153 (чотири тисячі сто п'ятдесят три) грн. 98 коп. 3 % річних та 12 460 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 58 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.04.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна