Постанова № 38213082, 10.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року 08:53 №826/2222/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»доДержавної фінансової інспекції у Київські областіпровизнання протиправною та скасування вимогиВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшов адміністративний позов Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» (надалі - Позивач/ДП «Укрводшлях») до Державної фінансової інспекції в Київській області (надалі - відповідач/Держфінінспекція в Київській області), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати вимогу Держфінінспекції в Київській області від 24.01.2014 р. №10-05-14-14/685 (надалі - Вимога №10-05), в частині п.п.7, 16, 20, 22, 25, 30;

2. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники Позивача, які позовні вимоги підгримують в повному обсязі, просять його задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають про безпідставність винесення Відповідачем п.7, п.16, п.20, п.22, п.25 та п.30 Вимоги №10-05, а саме звертають увагу про помилковість висновків ревізорів про наявність порушень під час здійснення фінансово-господарської діяльності ДП «Укрводшлях».

В судове засідання з'явились представники Державної фінансової інспекції у Київські області, які щодо позовних вимог заперечують в повному обсязі, просять в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, та зазначають про правомірність винесення Вимоги №10-05 оскільки ревізорами були виявлені ряд порушень під час здійснення фінансово-господарської діяльності Позивачем, що необхідно усунути.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 КАС України, суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

ДП «Укрводшлях» зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 27.06.1992 р, що посвідчується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серія АО №040950) (т.1 а/с.236). Основними видами діяльності Позивача є: допоміжне обслуговування водного транспорту; будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інші види освіти, н.в.і.у. (т.1 а/с.237).

Відповідно до ст.1 Закону №2939 (в редакції чинній на момент проведення перевірки) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

В ч.1 та ч.2 ст.2 Закону №2939 передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 3 ст.2 Закону №2939 передбачено, що порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

В п.1 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 р. (надалі - Порядку №550) визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб (п.2 Порядку №550).

Відповідно до положень п.4, п.5 та п.35 Порядку №550 Відповідач наділений правом проводити планові перевірки, за результатами чого складати Акти ревізії.

На виконання п.1.1.3.3 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Київській області на ІІІ квартал 2013 р., направлення на проведення ревізії №1004 від 16.09.2013 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Укрводшлях» та його відокремлених структурних підрозділів, за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2013 р.

За результатами проведеної ревізії Відповідачем було складено Акт №05-27/85 від 13.12.2103 р. ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Укрводшлях» за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2013 р. (надалі - Акт №05-27/86) в якому ревізорами зазначено виявлені порушення.

Позивачем надано заперечення до Акту №05-27/85, які були залишені без задоволення Відповідачем, про що надано Висновок на заперечення до Акту №05-27/85 (том №1 а/с.117-172).

В п.46 Порядку №550 передбачено що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Таким чином, Відповідач мав право видавати письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

24.01.2014 р. Відповідачем було винесено Вимогу №10-05 (т.1 а/с.11-22), в якій від Позивача п.7, п.16, п.20, п.22, п.25 та п.30 вимагалось:

ь п.7 Забезпечити відшкодування зайво виплаченої заробітної плати «за нарядами» працівникам тимчасово створеної ремонтно-будівельної бригади в сумі 91 918,30 грн., яка не передбачена Колективним договором підприємства та виплачена в порушення ст.5, ст.14 та ст.15 Закону України «Про оплату праці», ст.7 Закону «Про колективні договори і угоди» та провести коригування перерахованих внесків до державних цільових фондів на загальну сумі 34 313,10 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.130-ст.136 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП).

ь п.16 Забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб оплати ВП «Кременчуцький судноплавний шлюз» медичним закладам 1 127,67 грн. вартості проходження медичних обстежень, категоріям працівників, яким оплата вартості проходження медичних обстежень за рахунок коштів Підрозділу не передбачена умовами п.6.6 Колективного договору, внаслідок чого Підрозділу завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.130-ст.136 КЗпП.

ь п.20 Забезпечити відшкодування винними особами 404 586,00 грн. збитків, нанесених Підприємству внаслідок не заявлення кредиторських вимог до ТОВ «Акваторія-Юг» по справі №5/215/10 у встановленому ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон №2343) строк. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.130-ст.136 КЗпП.

ь п.22 Забезпечити відшкодування винними особами суму збитків 1 714,08 грн., що виникли внаслідок списання дебіторської заборгованості строк позовної давності якої минув, яка обліковувалась за СПД ОСОБА_2 за послуги по оренді без проведення претензійно-позовної роботи.

ь п.25 Забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб суми збитків 1 400,80 грн., нанесених ВП «Кременчуцький судноплавний шлюз» внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Євросток» та як наслідок, спливу строків позовної давності щодо її стягнення, що призвело до недоотримання доходів Підрозділу на зазначену суму.

ь п.30 Забезпечити відшкодування збитків в розмірі 3 412,80 грн. нанесених ВП «Київський судноплавний шлюз», що виникли внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Євросток» та як наслідок, спливу строків позовної давності щодо її стягнення, що призвело до недоотримання доходів Підрозділу на зазначену суму. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.130-ст.136 КЗпП.

Вважаючи Вимогу №10-05 Відповідача протиправною Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо правомірності винесення Відповідачем п.7 Вимоги №10-05 суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із змісту Акту №05-27/86 (т.1 а/с.54-55), ревізори дійшли висновку, що вказана сума збитків в розмірі 126 231,40 грн. (складається із 91 918,30 грн. та 34 313,10 грн.) виникла в зв'язку із проведенням безпідставних виплат працівникам ремонтно-будівельної бригади Позивача коштів «за нарядами».

Так, відповідно до наказу ДП «Укрводшлях» №68 від 29.04.2011 р. «Про внесення змін до штатного розпису, затвердженого наказом ДП «Укрводшлях» від 27.12.2010 р. №269» було внесено до штатного розпису зміни, та створено тимчасово на період з 11.05.2011 р. по 30.09.2011 р. ремонтно-будівельну бригаду в кількості 37 штатних одиниць.

Наказами Позивача «По особовому складу» №175/о від 11.05.2011 р., №204/о від 01.06.2011 р., №220/о від 14.06.2011 р., №277/о від 18.07.2011 р., №278/о від 19.07.2011 р., №305/о від 11.08.2011 р., №325/о від 02.09.2011 р., №327/о від 05.09.2011 р., №332/о від 07.09.2011 р., №338/о від 12.09.2011 р. №367/0 від 03.10.2011 р. працівники приймались та звільнялись із посад в ремонтно-будівельній бригаді (т.3 а/с.145-158).

Відповідно до наказів Позивача №104 від 19.05.2011 р. «Про встановлення надбавки», №128 від 29.06.2011 р. «Про встановлення надбавки» та №152 від 25.07.2011 р. «Про встановлення надбавки» працівникам ремонтно-будівельної бригади встановлювались надбавки за інтенсивність праці у розмірі 50% до посадового окладу (т.2 а/с.41-44).

Відповідно до наявних в матеріалах справи табелів робочого часу (т.2 а/с.58, 63, 68, 73, 78) вбачається фактичну кількість відпрацьованих дів працівниками ремонтно-будівельної бригади Позивача.

Водночас, відповідно до наданих Розрахунково-платіжних відомостей Позивача (за травень 2011 р. - вересень 2011 р.) (т.2 а/с.54-55, 59-60, 64-65, 69-70, 74-75, 167-179, 181, 183-184) працівникам ремонтно-будівельної бригади виплачувались кошти «по нарядах», що на думку Відповідача суперечить положеннями КЗпП, Закону України «Про оплату праці» та Колективному договору ДП «Укрводшлях», затвердженому конференцією трудового колективу від 28.08.2007 р. (надалі - Колдоговір). Факт проведення виплат працівникам ремонтно-будівельної бригади «по нарядам» Позивач також підтверджує Розрахунковими листами (т.2 а/с.208-250, т.3 а/с.1-20).

Крім того, ДП «Укрводшлях» видавались Наряди на виконання робіт (т.2 а/с.56, 61, 66, 71, 76), а саме: травень 2011 р. на суму 52 863,16 грн.; червень 2011 р. на суму 71 610,00 грн.; липень 2011 р. на суму 67 159,29 грн.; серпень 2011 р. на суму 66 854,31 грн.; вересень 2011 р. на суму 12 618,35 грн.

Водночас, суд погоджується із посиланням Відповідача про протиправність проведення виплат «за нарядами» виходячи з наступного.

В ст.1 Закону України «Про оплату праці» (надалі - Закон №108) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 та ч.3 ст.97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Аналогічне за змістом положення зафіксоване в ст.15 Закону №108.

Так, в судовому засіданні Позивач посилається на положення п.6.5 Колдоговору, як на підставу проведення виплат робітникам ремонтно-будівельної бригади «за нарядами».

Відповідно до положень п.6.5 Колдоговору передбачено, що оплата праці робітників ремонтної бази технологічного флоту здійснюється на підставі тарифної системи з присвоєнням робітникам кваліфікаційних розрядів відповідно до чинного законодавства.

Однак, в судовому засіданні Позивачем не надано жодних доказів (наказів, штатного розпису, схеми організаційної структури підприємства тощо), які б свідчили, що робітники ремонтно-будівельної бригади є робітниками ремонтної бази технологічного флоту, та входять в їх структуру.

При цьому, Позивачем не надано жодної інформації (розрахунок, затвердження тощо) про розмір тарифної ставки та нормо часу для робітників ремонтно-будівельної бригади Позивача. Більше того, як повідомлено в судовому засіданні представниками Позивача, жодного присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам ремонтно-будівельної бригади, на виконання п.6.5 Колдоговору, Позивачем не проводилось.

В той же час, суд приймає до уваги посилання Відповідача на п.6.4 Колдоговору, в якому передбачено, що тарифні ставки, посадові оклади, Адміністрація встановлює в штатних розписах відповідно до схем посад та посадових окладів, погоджених Профкомом. В п.6.8 Колдоговору визначено, що Адміністрація за погодженням із Профкомом встановлює працівникам доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів (додаток №5).

Натомість, жодних доказів погодження із Профкомом Позивача тарифних ставок для робітників ремонтно-будівельної бригади надано не було.

Таким чином, суд погоджується із доводами Відповідача, про не дотримання Позивачем ст.5, ст.14 та ст.14 Закону №108, ст.97 КЗпП та Закону України «Про колективні договорі і угоди» під час проведення виплат робітникам ремонтно-будівельної бригади «за нарядами».

При цьому, суд приймає до уваги посилання Відповідача, що суму в розмірі 91 918,30 грн. було отримано шляхом додавання сум, що вказані в Розрахунково-платіжних відомостях Позивача (за травень 2011 р. - вересень 2011 р.) в графі «по нарядах». При цьому, суд звертає увагу, що під час розгляду справи судом приймались до уваги Розрахунково-платіжні відомості Позивача (за травень 2011 р. - вересень 2011 р.), в яких містяться підписи керівника та головного бухгалтера ДП «Укрводшлях».

Таким чином, суд погоджується із правомірністю винесення п.7 Вимоги №10-05.

Щодо правомірності винесення Відповідачем п.16 Вимоги №10-05 суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із змісту Акту №05-27/86 (т.1 а/с.63-64), ревізори дійшли висновку, що вказана сума збитків в розмірі 1 127,67 грн. виникла в зв'язку із проведенням оплати медичним закладам вартості медичного обстеження категорій працівників, яким плата вартості проходження медичного обстеження за рахунок коштів Підрозділу не передбачена п.7.6 Колдоговору, а саме: працівники гідротехнічної, енергетичної, механічної служби, прибиральниці та бухгалтера.

Так, як вбачається із матеріалів справи, між Світловодською центральною районною лікарнею та структурним підрозділом Позивача було укладено угоди на проведення профілактичних оглядів працівників ВП «Кременчуцький судноплавний шлюз», а саме: №70 від 07.11.2011 р. (т.2 а/с.129), та №13 від 05.03.2012 р. (т.2 а/с.132).

Відповідно до наданого Позивачем Реєстру розшифровки проведеної оплати за проходження медичних та профілактичних оглядів працівників ВП «КСШ», оплату за які проведено за рахунок коштів підрозділу за період з 01.04.2011 р. по 14.05.2012 р. вбачається, що було проведено оплату в розмірі 1 380,88 грн. В тому числі не передбаченому п.7.6 Колдоговору в розмірі 1 127,67 грн. (т.2 а/с.133-134). Крім того, факт оплати коштів за медичний огляд підтверджується також і Звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (т.2 а/с.113-126).

В той же час, суд критично приймає до уваги посилання Позивача на положення ст.169 КЗпП, п.8.11 та п.8.4 Колдоговору, як на підставу проведення оплати вартості медичного обслуговування працівникам ВП «Кременчуцький судноплавний шлюз».

Водночас, в ст.169 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст.17 Закону України «Про охорону праці».

Водночас, в пп.1.2 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України №246 від 21.05.2007 р. (надалі - Порядок №246) передбачено, що даний порядок призначений для: працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, виду економічної діяльності та їх філій, інших відокремлених підрозділів.

Здійснюючи аналіз наведених правових норм, суд погоджується з твердженням Позивача про те, що для віднесення певного працівника до категорії таких, що підлягають періодичному медичному огляду, має значення не тільки його робота на певній посаді, яка віднесена до визначеного переліку, але й використання під час роботи шкідливих та небезпечних факторів.

Однак, відповідно до п.2.2 та п.2.3 Порядку №246 заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1.

На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2, на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладу охорони здоров'я, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Проте, Позивачем не надано Акти визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

Більше того, відповідно до положень п.1 та п.2 Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.19992 р. атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

В п.8 вказано порядку визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ.

Однак, Позивачем не надано до суду карток умов праці працівників, які проходили медичне обстеження.

Таким чином, Позивачем не надано доказів, які б доводили правомірність застосування положень ст.169 КЗпП, п.8.11 та п.8.4 Колдоговору, а тому, з врахуванням наданих Позивачем документів, п.16 Вимоги №10-05 є правомірним.

Щодо правомірності винесення Відповідачем п.20 Вимоги №10-05 суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із змісту Акту №05-27/86 (т.1 а/с.71-72), ревізори дійшли висновку, що вказана сума збитків в розмірі 404 586,00 грн. виникла в зв'язку із не заявленням Позивачем кредиторських вимог ТОВ «Акваторія-ЮГ» в порядку передбаченому положеннями ст.14 Закону №2343 своїх вимог.

Так, як вбачається із матеріалів справи, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акваторія-ЮГ» було укладено договір №260п від 18.10.2010 р. (т.3 а/с.73-74), відповідно до якого Позивач зобов'язався надати послуги теплоходами «Бурун», «Заслонов», «Створ» з буксирування земснаряду «Дунай» без екіпажу з м. Миколаїв до м. Дніпропетровськ.

Відповідно до розрахунку вартості надання послуг буксирним теплоходом «Бурун» за маршрутом п. Миколаїв - п. Дніпропетровськ (т.3 а/с.75), вартість робіт становила 404 586,00 грн.

Однак, вказана сума оплачена ТОВ «Акваторія-ЮГ» оплачена не була, в результаті чого у Позивача виникла дебіторська заборгованість в розмірі 404 586,00 грн.

Позивачем 13.04.2011 р. було направлено на адресу ТОВ «Акваторія-ЮГ» претензію №Пр/10-08/61 на вказану суму (т.2 а/с.87), одна відповіді не отримано.

Рішенням від 30.11.2012 р. було списано з балансу дебіторську заборгованість ТОВ «Акваторія-ЮГ» за буксирні послуги, в зв'язку із банкрутством підприємства-боржника (т.3 а/с.61).

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2010 р. справа №5/215/10 було порушено провадження щодо банкротства ТОВ «Акваторія-ЮГ», та 27.12.2011 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Акваторія-ЮГ» (т.2 а/с.88-93).

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №2434 (в редакції чинній на момент винесення ухвали про порушення провадження про банкрутство ТОВ «Акваторія-ЮГ») конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

При цьому, Позивач не подавав жодних документів щодо включення своїх вимог до реєстру кредиторів.

Таким чином, суд погоджується із посиланням Відповідача про отримання Позивачем збитків в розмірі 404 586,00 грн. в зв'язку із не заявленням Позивачем кредиторських вимог ТОВ «Акваторія-ЮГ» в порядку передбаченому положеннями ст.14 Закону №2343.

В той же час, суд критично ставиться до посилання Позивача про фактичне визнання заборгованості ТОВ «Акваторія-ЮГ» в розмірі 404 586,00 грн. компанією «Alloway shipping» відповідно до листа від 20.11.2013 р. (т.2 а/с.105).

Так, в даному випадку суд погоджується із доводами Відповідача, що відсутні будь-які підписані угоди, в яких би визнався обов'язок компанії «Alloway shipping» провести оплати заборгованості ТОВ «Акваторія-ЮГ» в розмірі 404 586,00 грн., що виникла за договором №260п від 18.10.2010 р.

Таким чином, суд погоджується із доводами Відповідача щодо правомірності п.16 Вимоги №10-05.

Щодо правомірності винесення Відповідачем п.22 Вимоги №10-05 суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із змісту Акту №05-27/86 (т.1 а/с.74-75), ревізори дійшли висновку, що вказана сума збитків в розмірі 1 714,08 грн. виникла в зв'язку із не проведення Позивачем претензійно-позовної роботи із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2) та списання даної заборгованості на підставі рішення директора ДП «Укрводшлях».

04.12.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києві та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4691 (надалі - Договір №4691) (т.3 а/с.95-97), відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 отримало в строкове платне користування державне нерухоме майно - окремо розташоване нежитлову будівлю площею 18,80 кв. м., розміщене за адресою АДРЕСА_1, що перебуває на балансі ДП «Укрводшлях» (п.1.1 Договору №4691).

В п.3.6 Договору №4691 передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснювався платіж. При цьому, в п.5.3 Договору №4691 визначено, що орендар (ФОП ОСОБА_2) зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна за адресою АДРЕСА_1 від 04.12.2009 р. (т.3 а/с.99) майно - окремо розташоване нежитлову будівлю площею 18,80 кв. м., розміщене за адресою АДРЕСА_1 було передано ФОП ОСОБА_2

16.05.2011 р., відповідно до Договору №4691/01 про припинення Договору №4691 (т.3 а/с.102) достроково було припинено за згодою сторін Договір №4691.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи та письмових пояснень Позивача, ФОП ОСОБА_2 здійснила перерахування коштів в розмірі 1 527,29 грн. за комунальні послуги через установу банку (АКБ «Трансбанк») (т.3 а/с.92) на рахунок Позивача, проте вказані кошти не надійшли через банкрутство банку, а повторно оплачувати кошти ФОП ОСОБА_2 відмовилась (т.3 а/с.89).

Відповідно до рішення начальника ДП «Укрводшлях» з балансу було списано дебіторську заборгованість ФОП ОСОБА_2 в розмірі 1 714,08 грн. в зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Водночас, суд погоджується із доводами Відповідача, що саме через неналежне проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості із ФОП ОСОБА_2 Позивачу було завдано збитків в розмірі 1 714,08 грн.

Натомість, суд не приймає доводи Позивача що ФОП ОСОБА_2 відмовилась повторно оплачувати кошти за комунальні послуги, оскільки в разі добровільної відмови від проведення оплати вартості комунальних послуг, Позивач мав можливість звернутись до суду, чого вчинено не було.

Як наслідок, суд погоджується із правомірністю винесення Відповідачем п.22 Вимоги №10-05.

Щодо правомірності винесення Відповідачем п.25 та п.30 Вимоги №10-05 суд дійшов висновку про наступне.

Суд критично ставиться до вказаних вимог Відповідача, оскільки Відповідачем в Акті №05-27/86 не вказано жодного посилання на існуванні заборгованості ТОВ «Євросток» перед ВП «Кременчуцький судноплавний шлюз» Позивача (в розмірі 1 400,80 грн.) та ВП «Київський судноплавний шлюз» Позивача (в розмірі 3 412,80 грн.) та її подальше списання. Більше того, Відповідачем не вказано підстави виникнення такої заборгованості та дати їх списання Позивачем.

Як наслідок, в судовому засіданні не можливо встановити підстави та дата виникнення дебіторської заборгованості ТОВ «Євросток», дати їх списання Позивачем.

Таким чином, суд погоджується із посиланням Позивача, що п.25 та п.30 Вимоги №10-05 підлягають ся скасуванню.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню Позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» до Державної фінансової інспекції в Київській області задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати п.25 та п.30 Вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області №10-05-14-14/685 від 24.01.2014 р.

3. В іншій частині відмовити.

4. Стягнути на користь Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» понесені судові витрати в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 00 коп. із видатків Державного бюджету України направлених на асигнування діяльності Державної фінансової інспекції у Київській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін