Ухвала суду № 38211390, 11.04.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 квітня 2014 року Справа № 905/7046/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року

у справі № 905/7046/13 господарського суду Донецької області

за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Подана Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року у справі № 905/7046/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 23.01.2014 року № 30, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: "101;13511215;КПКВК 6611010 КЕКВ 2800-852,60 Судовий збір за подання касаційної скарги до ТОВ "Марімпекс" (ВГСУ, символ звітності 254) п.2.5, ч.2 ст. 4 ЗУ Про суд.зб.".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення містить відомості про сплату судового збору за касаційною скаргою до ТОВ "Марімпекс", яка не є стороною по справі.

Крім того, фактична сплата судового збору відбулась раніше, ніж скаржнику стало (та могло стати) відомо про існування оскаржуваного судового акту.

Відтак, на думку колегії суддів платіжне доручення від 23.01.2014 року № 30 не свідчить про сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року у справі № 905/7046/13.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року у справі № 905/7046/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя О.О. Євсіков