Ухвала суду № 38211293, 17.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2014 року Справа № 901/1583/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 30.10.2013у справі№ 901/1583/13за позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління"доПриватного підприємства фірма "Шарм"; Гурзуфської селищної радитреті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Морський коник"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Лигурія"провизнання незаконним рішення та недійсним договору оренди

В С Т А Н О В И В:

Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" звернулось до Приватного підприємства фірми "Шарм" про визнання незаконним рішення № 34 42-ї сесії Гурзуфської селищної ради 4-го (24) скликання від 29.12.2004 та визнання недійсним договору оренди землі від 23.02.2005 укладеного між Гурзуфською селищною радою та приватним підприємством фірма "Шарм".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2013 у справі № 901/1583/13 у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 у справі № 901/1583/13 рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 у справі № 901/1583/13 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2013 у справі № 901/1583/13, в якій заявник просить вказану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2012 у справі № 5002-2/3773-2011, від 10.03.2010 у справі № 2-22/4802-2008, від 23.03.2010 у справі № 2-5/6838-2008, від 28.12.2010 у справі № 2-12/2814-2009, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 30.10.2013 у справі № 901/1583/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання незаконним рішення селищної ради та визнання недійсним договору оренди землі, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що місцева рада діяла в межах своїх повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах території, на яку поширюється її компетенція; позивачем не доведено порушення його права господарського відання по управлінню відповідними спорудами, що знаходяться у нього на балансі, а також вчинення перешкод в експлуатації та утриманні вказаних об'єктів.

Водночас у постанові від 25.09.2012 у справі № 5002-2/3773-2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що селищна рада оспорюваним рішенням розпорядилась берегоукріплювальними гідротехнічними спорудами, які закріплені за позивачем на праві господарського відання, за відсутності наданих їй на це повноважень.

З постанови від 23.03.2010 у справі № 2-5/6838-2008 вбачається, що суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання незаконними рішень міської ради та недійсним договору оренди землі, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про: порушення внаслідок прийняття спірних рішень та укладення договору оренди речових прав позивача щодо майна, належного йому на праві повного господарського відання; недоведеність відповідачами наявності у міської ради повноважень на розпорядження спірним майном відповідно до прийнятих рішень.

У постанові від 28.12.2010 у справі № 2-12/2814-2009 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання незаконним рішення селищної ради та визнання недійсним договору оренди землі, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що: спірне рішення було прийнято селищною радою без розробленого проекту землевідведення та висновку державної землевпорядної експертизи; було порушено порядок надання земельної ділянки в оренду, без врахування обтяження земельної ділянки.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, у постанові від 10.03.2010 у справі № 2-22/4802-2008 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Кримському республіканському підприємству "Протизсувне управління" у допуску справи № 901/1583/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Малетич Судді: Т. Козир О. Кот І. Панова С. Шевчук