Постанова № 38210234, 09.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2014 року Справа № 904/8658/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Дармін М.О.

при секретарі судового засі дання: Губенко Ю.Е.

за участю представників сторін:

від позивача - Яковенко Т.А., довіреність №709-О від 21.02.14р. , представник

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі № 904/8658/13

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" , м.Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 20 979 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_3) про стягнення заборгованості в розмірі 20797,03 грн. за договором кредитування.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі №904/8658/13 (суддя Мельниченко І.Ф.) в задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки доказів, які б свідчили про укладання сторонами договору про відкриття банківського рахунку, пов'язаного з кредитуванням рахунку, як і доказів укладання кредитного договору, суду надано не було, то позивачем не доведено факт існування між сторонами договірних відносин та відповідно виникнення у відповідача кредитних зобов`язань, у зв'язку з чим відсутні підстави як для стягнення заборгованості за кредитом, так і нарахованих позивачем процентів за користування ним, а також пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та заборгованості по комісії за користування кредитом.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі №904/8658/13 ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати означене рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

На думку позивача, при винесенні рішення місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи. Так позивач стверджує, що суд першої інстанції не дослідив належним чином заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтиску печатки б/н від 23.11.2011р., розрахунок заборгованості, виписку із зазначенням руху коштів на рахунку відповідача тощо та не надав належної правової оцінки цим документам, які вказують на те, що кредитний договір між банком та позичальником був укладений у письмовій формі відповідно до чинного законодавства і містить всі істотні умови, необхідні для його укладання, а зміст умов договору є чітким та зрозумілим.

Відповідач відзив суду на апеляційну скаргу банку не надав, своєї правової позиції стосовно вимог у скарзі не висловив. У судові засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача жодного разу не з'явився. На адресу суду з поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернулися листи з копіями ухвал Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та від 05.03.2014р. про відкладення розгляду справи, які були надіслані відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на адресу, що вказана в апеляційній скарзі та яка, за даними ЄДРПОУ, є місцем реєстрації відповідача. Тому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, який вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи, за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено з матеріалів справи, 23.11.2011р. фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Публічного акціонерного банку Комерційний банк "ПриватБанк" із Заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відтиском печатки, на підставі якої Банком було відкрито для цього Клієнта поточний рахунок НОМЕР_2 (а.с. 31 т.1).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ПАТ "КБ "Приватбанк" посилався на те, що ФОП ОСОБА_3 прострочив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 23.11.2011р. в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 20797,03 грн., з яких: 15256,31 грн. - сума заборгованості за кредитом, 3896,84 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 957,33 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 686,55 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Наявність заборгованості позивач підтверджує доданими до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором № б/н від 23.11.2011р., що був складений станом на 11.09.2013 р. (а.с. 43-45, т.1) та випискою по рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_3 про рух коштів за період з 19.11.2012р. по 11.09.2013р. (а.с. 46-47 т.1).

Згідно ч.1 ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частиною 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Частиною 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким кредитом, зокрема, є овердрафт, тобто короткостроковий кредит наданий банком клієнтові понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку.

Згідно ч. 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, права та обов`язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику та кредит.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, договір банківського рахунку з умовою кредитування за своєю правовою природою є змішаним, оскільки містить в собі положення про кредит, а положення частини 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України слід розуміти таким чином, що сторони договору банківського рахунку з умовою кредитування можуть визначати свої права та обов`язки за договором, виходячи з положень про договір банківського рахунку, позики та кредиту, встановлюючи свої права та обов`язки в межах диспозитивних норм вказаних глав, не порушуючи обов`язкових (імперативних) норм цих глав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимоги ст. 1055 Цивільного кодексу України встановлюють, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оскільки, овердрафт є видом кредиту, то він повинен оформлятися письмовим договором, в якому повинні вказуватися суттєві умови кредитування: ліміт овердрафту, базова відсоткова ставка та інші умови.

Водночас за іншими висновками, зробленими місцевим господарським судом у даній справі, доказів, які б свідчили про укладення сторонами договору про відкриття банківського рахунку, пов'язаного з кредитуванням рахунку, як і доказів укладення кредитного договору, суду надано не було.

Однак такий висновок суду першої інстанції на думку колегії суддів апеляційного господарського суду є невірним з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як зазначалось вище, положення ст. 1067 Цивільного кодексу України передбачають, що договір банківського рахунка укладається на оголошених банком умовах, погоджених сторонами.

Як вбачається зі змісту Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтиску печатки, між сторонами було обумовлено, що Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розміри якого Банк сповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

У Заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки також зазначено, що клієнт (відповідач) підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають Договір банківського обслуговування. Своїми підписами ми (банк та клієнт) приєднуємося та зобов'язуємося виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет-/ SMS-ресурс, вказаний банком).

Таким чином, шляхом подання до Банку вищевказаної Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відтиску печатки, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 23.11.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору.

Згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів, виданої ФОП ОСОБА_3 26.09.2013р. № 08.7.0.0.0/130926133455, з 23.11.2011 розмір ліміту складав - 14400,00 грн., з 04.02.2013р. - 18000,00 грн. (а.с. 42 т.1).

Як зазначено вище, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та Правилами надання банківських послуг".

Згідно п.3.18.1.16. вищевказаних Умов та Правил, при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов та Правил, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов та Правил передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п.3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов та Правил визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнтклієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов та Правил, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов та Правил за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених Умов та Правил встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом Умов та Правил передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов та Правил).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).

У відповідності до п. 3.18.4.4 Умов та Правил, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Умов та Правил).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов та Правил, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами та Правилами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Дослідивши вищенаведені положення Умов та Правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши Заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відтиском печатки, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вони містять усі істотні умови змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору, якими передбачено порядок надання коштів, строки користування кредитною лінією, відповідальність за непогашення кредиту, порядок нарахування відсотків за користування кредитом та їх розмір тощо у взаємовідносинах між сторонами даного спору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525 і 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, тому ПАТ "КБ "Приватбанк" 28.08.2013р. звернувся до ФОП ОСОБА_3 з претензією за вих.№11123DNT0S018, в якій повідомив про наявність заборгованості перед позивачем та вимагав негайно погасити прострочену заборгованість. Вказана претензія залишилась без відповіді (а.с. 49 т.1).

Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, тому колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про правомірність позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.11.2011р. у сумі 15256,31 грн. - боргу за кредитом, у сумі 3896,24 грн. - заборгованості по процентах за користуванням кредитом та у сумі 686,55 грн. - заборгованості за комісією за використання кредитних коштів.

До того ж, за неналежне виконання зобов'язань позивач (ПАТ КБ "Приватбанк") нарахував та пред'явив вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 957,33 грн., яка також підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п. п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. Умов та Правил, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4. Умов та Правил, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. Умов та Правил, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. а у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, визначеному в п. 3.18.4.1.3. Умов та Правил від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні (п. 3.18.5.1. Умов та Правил).

Відповідно до пункту 3.18.5.4 Умов та Правил, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.

Судовою колегією перевірено нарахування пені та зроблено висновок, що розрахунки пені в сумі 957,33 грн. відповідають умовам укладеного між сторонами договору банківського рахунку договору з умовою кредитування та чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, з викладеного вище вбачаються передбачені п.п. 1, 3 та 4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення суду першої інстанції, як такого, що прийнято із порушенням норм матеріального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Тому судова колегія апеляційного господарського суду доходить висновку, що апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі № 904/8658/13 слід скасувати, прийнявши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Звертаючись з апеляційною скаргою про скасування означеного судового рішення, позивачем, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", мав бути сплачений судовий збір у розмірі 913,50 грн. за вимоги майнового характеру.

Додане до апеляційної скарги платіжне доручення щодо оплати судового збору №PROM0BCINP від 30.01.2014р. свідчать про сплату судового збору на суму 1525,63 грн., тобто в розмірі більшому на суму 612,13 грн. ніж належить.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на результат вирішення спору, судові витрати позивача, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, підлягають стягненню з позивача на користь заявника у апеляційній скарзі у сумі 913,50 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена позивачем у більшому розмірі за платіжним дорученням №PROM0BCINP від 30.01.2014р. сума 612,13 грн. судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ч.1 103, п.п. 1, 3 та 4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі № 904/8658/13- задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі №904/8658/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 15256 грн. 31 коп. заборгованість за кредитом, 3896 грн. 84 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 957 грн. 33 коп. пені, 686 грн. 55 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 1720 грн. 50 коп. витрати зі сплати судового збору за позовною заявою, 860 грн. 25 коп. витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Повернути Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, п/р 74196940900011 ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) з Державного бюджету України, на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суму 612 (шістсот дванадцять) грн. 13 коп. судового збору, сплаченого у більшому розмірі за платіжним дорученням №PROM0BCINP від 30.01.2014р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписано - 14.04.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін