Ухвала суду № 38208340, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5959/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000042301 від 13 січня 2012 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 грудня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000042301 від 13 січня 2012 року Феодосійської ОДПІ АРК.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що позивач здійснював оптову торгівлю паливом, а отже в розумінні п.241.1 ст.241 Податкового кодексу України є податковим агентом та зобов'язаний утримувати та сплачувати до бюджету екологічний податок під час реалізації палива.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30 листопада 2011 року по 20 грудня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мар-трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26 листопада 2009 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 26 листопада 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2011 року №603/1-23-60-36792015, в якому встановлено порушення позивачем, зокрема, ст.241, пп.242.1.4 п.242.1 ст.242, п.249.1 п.249.4, п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України, в результаті чого податкова декларація з екологічного порядку за ІІІ квартал 2011 року до Феодосійської МДПІ подана несвоєчасно та занижено екологічний податок у періоді, що перевірявся, на загальну суму - 381676,33 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року - 1626,86 грн. та за ІІІ квартал 2011 року - 380049,47 грн.

На підставі акту перевірки №603/1-23-60-36792015 від 27 грудня 2011 року Феодосійською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року №0000042301, згідно якого за порушення ст.241, пп.242.1.4 п.242.1 ст.242, п.249.1 п.249.4, п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на суму 476689,70 грн., у тому числі 381676,33 грн. за основним платежем та 95013,37 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач при придбанні палива у оптових продавців на території України не виступає податковим агентом у розумінні п.241.1 ст.241 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.240.2 ст.240 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлені ст.244 Податкового кодексу України. При цьому, пунктом 2 підрозділу 5 Перехідних положень Податкового кодексу України за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу.

Згідно п.241.1 ст.241 Податкового кодексу України податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

В той же час, пунктом 241.2 ст.241 Податкового кодексу України до податкових агентів віднесені суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Пунктом 18.1 ст.18 Податкового кодексу України встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що податковий агент, з метою виконання вимог кодексу, повинен забезпечити включення суми екологічного податку в ціну палива, по якій таке паливо реалізується платнику екологічного податку - кінцевому споживачу.

При цьому, податковий агент повинен забезпечити виконання вимог ст.244 Податкового кодексу України, тобто в ціні реалізації палива кінцевому споживачу повинна міститись сума екологічного податку у розмірах, вказаних в ст.244 Податкового Кодексу України.

З врахуванням п.18.1 ст.18, п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язок податкового агента з екологічного податку покладено на: суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було придбано у виробника на території України (перший оптовий продавець); суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було імпортовано на митну територію України (перший оптовий продавець палива на території України); суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було придбано у виробника на території України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку); суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було імпортовано на митну територію України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, видаткових накладних, актів прийому-передачі палива позивач займається оптовою торгівлею паливом у м.Феодосія, вул.Геологічна, 2 та зі станції Айвазовська Придніпровської залізниці (пункт продажу палива). Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами віднесено до основних видів діяльності позивача, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА №628462.

Згідно акту перевірки, позивачем з Феодосійської нафтобази в 2 кварталі 2011 року реалізовано паливо в таких розмірах: бензин неетилований - 13113,636 т, дизельне паливо із вмістом сірки не більш як 0,005% - 5108,457 т; в 3 кварталі 2011 року: бензин неетилований - 16653,570 т, дизельне паливо із вмістом сірки більш як 0,035%, але не більш як 0,2% - 20331,837 т.

За висновками відповідача, сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення за ІІ кв. 2011 становить 522490,48 грн., за ІІІ кв.2011 - 1094849,15 грн., тоді як позивачем задекларовано за вищевказані періоди, відповідно, 520863,62 грн. та 714799,68 грн., в результаті чого, податковий орган дійшов висновку про заниження екологічного податку на суму 381676,33 грн.

В акті перевірки встановлено, що позивачем задекларовано та сплачено екологічний податок з палива, що імпортувалось на територію України.

Як вбачається з матеріалів справи, дизельне паливо та бензин продавались ТОВ «Мар-Трейд» в ІІ та ІІІ кварталах 2011 року шляхом оптової торгівлі; паливо було придбане у контрагентів, що не є виробниками нафтопродуктів, а займаються оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів; контрагенти позивача, які здійснювали оптову торгівлю паливом, задекларували відповідні суми екологічного податку, при цьому сума екологічного податку була ними ж включена у вартість палива та сплачена до бюджету, що підтверджується наданими листами ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром», ТОВ «Укройлпродукт», ТОВ «Елізіум пласт», ТОВ «Ространснафтопродукт», ТОВ «Атік-М», ТОВ «Фактор енергогруп», податковими деклараціями екологічного податку, вантажними митними деклараціями, платіжними дорученнями.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковими агентами по сплаті екологічного податку з продажу нафтопродуктів, що придбавалися ТОВ «Мар-трейд» на території України у оптових продавців, є суб'єкти господарської діяльності, що оптом реалізовували нафтопродукти, ними в ціну товару вже включено екологічний податок, задекларований та сплачений до бюджету, а тому позивач не відноситься до податкових агентів, визначених п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України, а відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року №0000042301, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 14 квітня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Мельничук В.П.