Постанова № 38208082, 05.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 р. Справа № 804/913/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Безрученко К.В. Шкарбан Т.В., Жикіна А.В. Задорожна А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання протиправними та скасування картки відмови №110100000/2013/00563 та рішення про коригування митної вартості №110100000/2013/200464/1 від 11.10.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів України та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.02.2014р., просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів №1101/00000/2013/00563 від 11.10.2013р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №1101/00000/2013/200464/1 від 11.10.2013р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов контракту купівлі-продажу №SK2013/03/29 від 29.03.2013р. отримав від фірми «SHANDONG KEER IMP&EXP TRADE Co.,LTD" (КНР) товар - оцинковану сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,25мм та 0,28мм. Позивач зазначає, що разом з вантажною митною декларацією для митного оформлення вказаного товару були надані усі документи, що передбачені законодавством, які обґрунтовано та беззаперечно доводили вартісні показники товару, що імпортується, а тому у відповідача не було жодних підстав самостійно визначати митну вартість задекларованого товару за резервним методом, при цьому, відповідачем проігноровані як основний метод визначення митної вартості товару, що імпортувався позивачем, так і другорядні методи. Також позивач вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, застосування відповідачем коригування митної вартості є передчасним та загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин не застосування того чи іншого методу не повинні розцінюватися як достатні доводи обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення. Окрім того, у письмових поясненнях позивач зазначає, що відповідачем було застосовано резервний метод без жодних консультацій з декларантом.

У судовому засіданні представники позивача вищевикладені позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та з цією метою можуть витребовувати додаткові документи для перевірки правильності вказаної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву, що вона визначена вірно. Оскільки позивачем не були надані документи, запитувані митницею, а у митниці були сумніви щодо правильності заявленої митної вартості товару, відповідач правомірно застосував шостий метод визначення митної вартості, оскільки наявність в товарно-супровідних документах розбіжностей, що стосуються умов поставки, не давали можливості достовірно обрахувати всі складові митної вартості заявленого до митного оформлення товару у зв'язку з чим, заявлена позивачем митна вартість товару - 0,79 дол. США/кг була скоригована до 0,87 дол. США/кг за МД від 04.10.2013р. №12530005/2013/162407.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.03.2014р.

У ході судового розгляду справи, судом встановлені наступні обставини у справі.

29.03.2013р. між ТОВ «Торговий Дім Профіль України» як покупцем товару та Фірмою «SHANDONG KEER IMP&EXP TRADE Co.,LTD" (КНР) як продавцем товару було укладено контракт купівлі-продажу №SK2013/03/29 (а.с.44-52).

Розділом 3 контракту встановлені і умови поставки товару, а саме: умови поставки товару зазначені в додатках до цього контракту. Поставка товару здійснюється у відповідності з тлумаченням Міжнародних правил «Інкотермс»(в редакції 2000 року).

За умовами п.4.2, п.4.4, п.4.5 розділу 4 вказаного контракту ціна на кожну партію товару, зазначається у додатках до цього контракту і встановлюється в доларах США, загальна вартість контракту становить5000000 (п'ять мільйонів) доларів США; ціна товару включає вартість упаковки і маркування(а.с.45).

На виконання умов зазначеного вище контракту, на адресу позивача від вищевказаної фірми надійшов наступний товар, а саме:

- Оцинкована сталь методом цинкування в рулонах товщиної 0,25мм;

- Оцинкована сталь методом цинкування в рулонах товщиної 0,28мм.

10.10.2013р. позивачем була сформована митна декларація №110100000/2013/232001 та подана до митниці з метою митного оформлення товару у якій позивач зазначив митну вартість товару у загальній сумі 38480,92 грн. за першим методом митної вартості товару - 0,79 дол. США/кг ( за ціною контракту) - (а.с.11).

При цьому, на підтвердження митної вартості заявленого до митного оформлення товару, позивачем були надані, а саме: коносамент №QDSW00689 від 14.08.2013р.; виписка по рахунку від 30.09.2013р.; банківський платіжний документ №404 від 30.09.2013р.; банківський платіжний документ Swift №1705 від 30.09.2013р.; довідка транспортних витрат; договір про перевезення; виписка з бухгалтерської документації від 09.10.2013р.; прайс-лист виробника товару від 25.07.2013р.; розрахунок ціни (калькуляція) від 25.07.2013р.; комерційна пропозиція від 25.07.2013р.; пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс) від 25.07.2013р. №SXD13072501; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.07.2013р. №7; зовнішньоекономічний контракт від 29.03.2013р. №SK2013/03/29; сертифікат про походження товару; сертифікат якості від 25.07.2013р. та копія ЕК митної декларації від 23.08.2013р. (а.с.12).

Однак, в результаті проведення контролю заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею було встановлено, що дата оплати не кореспондується з датою фактичного відвантаження відповідно до дати коносаменту (14.08.2013р.), та не відповідає умовам додатку №7 від 25.07.2013р., інвойсу № SXD13072501 від 25.07.2013р. та прайс-листа від 25.07.2013р.; виписки по рахунку, надані декларантом в якості виписок з бухгалтерської документації, не є бухгалтерськими документами та не відносяться до системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві; наданий прайс-лист має уособлений вигляд та не відповідає поняттю дійсної вартості відповідно до Угоди про застосування статті УІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Зазначено про те, що проведено консультації декларанта з митним органом та згідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та за власним бажанням декларант може подати будь-які додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару про що митницею 10.10.2013р. було складено електронне повідомлення, яке направлено на адресу позивача (а.с.14).

На вищевказане електронне повідомлення 11.10.2013р. було надано лист позивачем в якому повідомлялося про безпідставність витребування митницею додаткових документів та повідомлено митницю, що надати додаткові та будь-які документи в десятиденний термін неможливо (а.с.70-73).

11.10.2013р. Дніпропетровською митницею було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №110100000/2013/00563 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200464/1 за яким було скориговану митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2г - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 МКУ) (метод 6) до 0,87 дол. США/кг на підставі раніше визнаної митними органами митної вартості товару за МД від 04.10.2013р. №125130005/2013/162407 з урахуванням регіону походження, умов контракту, у наближений до митного оформлення час (а.с.74-78).

В подальшому, за зверненням позивача, митницею було надано дозвіл на випуск вищезазначеного товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до п.7 ст.55 та ст.313 МК України (а.с.79-80).

Позивач вважає, що вищевказана картка відмови та рішеннями про коригування митної вартості товару є протиправним посилаючись на безпідставність збільшення відповідачем митної вартості товару із 0,79 дол. США/кг до 0,87 доларів США/кг, оскільки заявлена позивачем митна вартість за ціною контракту підтверджується документально наданими документами та піддається обчисленню, жодних розбіжностей та неточностей подані позивачем до митного оформлення документи не містять і наданих документів позивач вважає було достатньо для перевірки контролю митної вартості товару та прийняття її за методом вартості контракту (за основним методом).

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до Угоди про застосування статті УІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності ( стаття 17 та додаток Ш, параграф 6 Угоди).

За нормами п.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є : декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок -проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

За приписами ст.337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п.2 статті УІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею УІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

При цьому, застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За ч. 5 ст.55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.

Так, як встановлено у ході судового розгляду справи, позивачем на підтвердження митної вартості товару, заявленого до митного оформлення була надана МД №1100100000/2013/2322001 від 10.10.2013р. разом з наступними документами, а саме: коносамент №QDSW00689 від 14.08.2013р.; виписка по рахунку від 30.09.2013р.; банківський платіжний документ №404 від 30.09.2013р.; банківський платіжний документ Swift №1705 від 30.09.2013р.; довідка транспортних витрат; договір про перевезення; виписка з бухгалтерської документації від 09.10.2013р.; прайс-лист виробника товару від 25.07.2013р.; розрахунок ціни (калькуляція) від 25.07.2013р.; комерційна пропозиція від 25.07.2013р.; пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс) від 25.07.2013р. №SXD13072501; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.07.2013р. №7; зовнішньоекономічний контракт від 29.03.2013р. №SK2013/03/29; сертифікат про походження товару; сертифікат якості від 25.07.2013р. та копія ЕК митної декларації від 23.08.2013р. (а.с.12).

Однак, податковий орган надіслав на адресу позивача електронне повідомлення про витребування додаткових документів від 10.10.2013р., зокрема, щодо надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями(а.с.14).

При цьому, встановлено, що будь-яких консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Митного кодексу України до направлення позивачеві електронного повідомлення не проводилось.

11.10.2013р. митним органом були прийняті картка відмови у митному оформленні №110100000/2013/00563 та рішення про коригування митної вартості товару №110100000/2013/200464/1 згідно якого митний орган збільшив митну вартість товару із 0,79 дол.США/кг, заявлену позивачем за ціною контракту до 0,87 дол. США/кг, тобто митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2г - резервний метод (ст.64 МКУ, метод 6) - (а.с.75).

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару видно, що підставами для коригування слугували наступні обставини, а саме:

- дата оплати не кореспондується з датою фактичного відвантаження відповідно до дати коносаменту (14.08.2013р.), та не відповідає умовам додатку №7 від 25.07.2013р., інвойсу № SXD13072501 від 25.07.2013р. та прайс-листа від 25.07.2013р.;

- виписки по рахунку, надані декларантом в якості виписок з бухгалтерської документації, не є бухгалтерськими документами та не відносяться до системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві;

- наданий прайс-лист має уособлений вигляд та не відповідає поняттю дійсної вартості відповідно до Угоди про застосування статті УІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Однак такі висновки посадової особи митного органу не ґрунтуються на нормах чинного митного законодавства, суперечать наданим документам та встановленим обставинам у справі, виходячи з наступного.

25.07.2013р. між сторонами була підписана додаткова угода №7 до контракту від 29.03.2013р. за умовами якої було передбачено: умови поставки - FOB; умови оплати - 100% передплати; строк відвантаження - протягом 15 днів після оплати (а.с.42).

Також, позивачем від відповідача було одержано комерційний інвойс 25.07.2013р. на фактичну кількість товару, пакувальний лист та рахунок-фактура, які містять вартість товару - 38480,92 дол. США (а.с.36-39).

Згідно змісту коносаменту №QDSW00689 - відвантаження товару відбулося 14.08.2013р., що кореспондується з датами, які зазначені у комерційному інвойсі, рахунку-фактурі та пакувальному листі.

Оплата за вказаний товар позивачем була здійснена - 30.09.2013р. у сумі 38480,92 дол.США, що підтверджується банківською випискою та платіжним документом, які були надані і митному органу під час митного оформлення товару.

Отже, будь-яких невідповідностей умовам додатку № 7 від 25.07.2013р. інвойсу та прайс-листа не встановлено.

Між тим, доводи представника відповідача про те, що передплата повинна була бути проведена позивачем за умовами додатку № 7 до контракту, до дати фактичного відвантаження товару, тобто до 14.08.2013р., як на підставу для недостовірності поданих даних, є неспроможними, оскільки зазначені обставини щодо порушення позивачем умов сплати за придбаний товар не може бути визначено як розбіжності, так як надані вище досліджені документи надають можливість ідентифікувати за який саме товар здійснена оплата та вказане ніяким чином не може впливати на визначення митної вартості товару митним органом.

Не можуть бути прийняті до уваги як підстави правомірності відмови у митному оформленні товару та коригування митної вартості доводи відповідача про те,що виписки по рахунку не є бухгалтерськими документами та не відносяться до системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємстві, оскільки згідно з вимог ст. 53 МК України в якості підтвердження митної вартості товару можуть бути надані декларантом не лише документи бухгалтерського обліку, а й будь-які інші документи, що містять інформацію про товар чи відомості щодо умов перевезення та суми понесених транспортних витрат та інше.

Щодо висновків податкового органу про те, що прайс-лист має уособлений вигляд та не відповідає поняттю дійсної вартості відповідно до Угоди про застосування ст. 7 ГАТТ 1994р., то слід зазначити, що прайс-лист не є обов'язковим документом для митного оформлення, надається виробником у довільній формі і його форма не може впливати на визначення митної вартості товару.

Окрім того, прайс-лист не є товаросупровідним документом або документом, що засвідчує якість товару.

Згідно ст.7 ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито,. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Таким чином, дійсною вартістю товару є ціна фактично сплачена за ціною контракту або та ціна, що підлягає сплаті за товар.

Так, митниці були надані виписки банку та платіжний документ, який свідчив про оплату позивачем придбаного товару за ціною контракту 38480,92 дол.США і зазначена сума є дійсною вартістю товару у розумінні ст. 7 ГАТТ.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи не надав суду жодних доказів та не навів жодних підстав щодо обґрунтованості прийнятих ними рішень з урахуванням встановлених судом обставин у даній справі.

Також, доводи представника відповідача про те, що були проведені консультації з декларантом шляхом надання електронного повідомлення та витребування документів не приймаються до уваги та є безпідставними з огляду на те, що у відповідності до вимог митного законодавства процедура консультацій між митним органом та декларантом з приводу визначення митної вартості товару повинна проводитися до моменту витребування у декларанта додаткових документів.

Водночас, слід зазначити, що посилання митного органу на те, що оплата за товар була здійснена позивачем не на умовах передплати, а після його фактичного відвантаження є безпідставними, оскільки зазначені обставини та порушення позивачем строків проведення передплати не може бути підставою для відмови у митному оформленні та коригуванні митної вартості товару.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, перевіривши оспорювані рішення у відповідності до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Митним кодексом України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, тому слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 172 грн. 05 коп., виходячи з вимог ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України(а.с.103).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання протиправними та скасування картки відмови №110100000/2013/00563 та рішення про коригування митної вартості №110100000/2013/200464/1 від 11.10.2013р. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпропетровською митницею Міндоходів України:

- картку відмови у митному оформленні товарів№110100000/2013/00563 від 11.10.2013р.;

- рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200464/1 від 11.10.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» (49022, м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, буд. 6-б, код ЄДРПОУ 35203742) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 172 грн. 05 коп.( сто сімдесят дві грн. 05 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10.03.2014р.

Суддя С.О. Конєва