Постанова № 38207999, 14.04.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1591/14-а

2а/303/71/14

Номер рядка статистичногозвіту-3

Категорія - 2.1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого- судді Заболотного А.М.

при секретарі Штець І.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бігунець Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради від 26.02.2014 року,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради 26.02.2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. Позов обґрунтовує тим, що в його діях відсутні ознаки самоуправства. Також вказує, що під час винесення постанови не дотримано вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, а тому вважає, що постанова винесена незаконно та просить суд її скасувати.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові. Додатково пояснив, що він з 10.06.2003 року є наймачем квартири АДРЕСА_1. Також в спірній квартирі зареєстровані його дружина ОСОБА_3 та спільні діти. Його дружина ОСОБА_3 вже більше 10 років не проживає в квартирі, не сплачує комунальні платежі, не отримує кореспонденцію за даною адресою, її особистих речей в квартирі також немає, оскільки вона фактично проживає у квартирі, що належить її матері за адресою: АДРЕСА_2. Факт недопущення своєї дружини до квартири заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову та пояснив, що 12.02.2014р. ДІМ (по обслуговуванню м. Мукачева та Мукачівського району) Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, майором міліції Пацкан М.М., було складено протокол № 002466 про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1, відповідно до якого, останній 06.02.2014р. о 19 год. 00 хв. не пускав проживати в квартиру за адресою АДРЕСА_1 свою дружину ОСОБА_3 та двох дітей мотивуючи це тим, що це його власна квартира, чим порушив вимоги ст. 186 КУпАП «Самоуправство». Зазначений вище протокол був зареєстрований у виконавчому комітеті Мукачівської міської ради 13.02.2014 року під вх. № 17/40. 18.02.2014 року ОСОБА_1 було повідомлено про засідання адміністративної комісії згідно з поштової квитанції № 2068 від 18.02.2014 року. В засіданні адміністративної комісії ОСОБА_1 участь взяв, про що вказано у протоколі адміністративної комісії від 26.02.2014 року. У своїх письмових поясненнях до протоколу ОСОБА_1 вказує, що у 2003 році він отримав квартиру, що знаходиться в комунальній власності. На цей він був одружений з ОСОБА_3, проте останнім часом він з дружиною не проживає. З моменту отримання квартири, вони фактично в ній не проживали, оскільки квартира потребувала ремонту, було відсутнє опалення і водопостачання. Після того як він у листопаді 2013 року подав документи на розлучення, його дружина постійно провокує конфлікти, а тому в квартирі вони разом перебувати не можуть. В ході розгляду протоколу про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1, було встановлено, що дружина позивача ОСОБА_3 та спільні діти зареєстровані в квартирі, а відтак мають право на користування нею. Також встановлено, що ОСОБА_1 не допускав до квартири ОСОБА_3 та дітей, а тому вчинив правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП. Винесену постанову вважає обґрунтованою, законною та такою, що відповідає вимогам закону.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити із наступних підстав.

Згідно з ст. 9 КАС України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради від 26.02.2014 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень з тих підстав, що він 06.02.2014 року о 19 год. 00 хв. не пускав проживати в квартиру за адресою АДРЕСА_1 свою дружину ОСОБА_3 та двох дітей, мотивуючи це тим, що це його власна квартира.

Також встановлено, що у 2003 році ОСОБА_1 отримав квартиру за адресою АДРЕСА_1, що належить до комунальної власності та стверджується типовим договором найму житла від 10.06.2003 року. На цей він був одружений з ОСОБА_3, проте останнім часом він з дружиною не проживає. З моменту отримання квартири, вони фактично в ній не проживали, оскільки квартира потребувала ремонту, було відсутнє опалення і водопостачання. Після того як він у листопаді 2013 року подав документи на розлучення, його дружина постійно провокує конфлікти, а тому в квартирі вони разом перебувати не можуть.

Відповідно до довідки ТзОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» № 3-06526 від 08.02.2014 року в квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_3 та двоє дітей.

Як вбачається зі змісту ст. 186 КУпАП, самоуправством визнається самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям. Частиною 1 ст. 218 КУпАП передбачено, що до повноважень адміністративної комісії при виконавчих органах міських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 186 КУпАП.

В ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України зазначено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Згідно з ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Таким чином, судом встановлено, що підтверджується доказами, які є в матеріалах цивільної справи, що ОСОБА_3 зареєстрована в квартирі за адресою АДРЕСА_1, а тому відповідно до вимог ст. 64 ЖК України користується усіма правами наймача квартири, що випливають з договору найму жилого приміщення від 10.06.2003 року. Факту недопущення ОСОБА_3 та дітей до квартири позивачем в судовому засіданні не спростовано.

Невизнання вини позивачем суд розцінює, як спосіб уникнути відповідальності за вчинений адміністративний проступок. Обставини, що спростовують вчинення адміністративного правопорушення в судовому засіданні не встановлені.

Згідно з ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, адміністративною комісією рішення прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Враховуючи вищенаведене, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення доведена винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП, факт адміністративного правопорушення зі сторони позивача мав місце, про що була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення. Таким чином суд вважає, що позивач звернувся до суду не для захисту своїх прав, а з метою уникнути відповідальності за вчинене правопорушення та не вбачає підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17-19, 69-71, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 9, 17, 18, 33, 186, 247, 251, 254, 258, 268, 288, 293 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради від 26.02.2014 року - відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний