Ухвала суду № 38207875, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5080/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Салд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ТОВ «ВКФ Салд» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення позапланової перевірки та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 серпня 2013 року № 0000112301 та № 0000122301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було проведено результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ВКФ Салд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» за березень 2012 року, про що складено акт від 16 липня 2013 року № 9/22-03/37360757.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 02 серпня 2013 року № 0000112301, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 22735 грн. 00 коп., з яких 18188 грн. 00 коп. - за основним платежем та 4547 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 02 серпня 2013 року № 0000122301, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21653 грн. 00 коп., з яких 17322 грн. 00 коп. - за основним платежем та 4331 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «ВКФ Салд» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ВКФ Салд» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ТОВ «ВКФ Салд» придбало у ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» програмне забезпечення.

На підставі документів, складених вказаним контрагентом, позивачем був сформований податковий кредит та витрати.

ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області вважає такі дії ТОВ «ВКФ Салд» неправомірними з огляду на те, що співробітниками відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено акт від 15 квітня 2013 року № 1098/22-90/33594723 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку із ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «КФ «Горизонталь». У вказаному акті закріплено висновок про неможливість здійснення ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень.

На думку колегії суддів самі по собі відомості, викладені в акті перевірки від 15 квітня 2013 року № 1098/22-90/33594723, не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між позивачем та зазначеним контрагентом, адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Також у акті перевірки від 15 квітня 2013 року № 1098/22-90/33594723 зазначено, що ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» перебувало у правовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «КФ «Горизонталь», фактичне виконання господарських зобов'язань якими не підтвердилося.

Разом з тим, непідтвердження господарських операцій між ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» та іншими контрагентами, ніж ТОВ «ВКФ Салд», не свідчить про безтоварності операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Однак, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операцією з ним, позивач зобов'язаний надати суду копії всіх документів, які підтверджують фактичне отримання товару.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що договір між ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження» та ТОВ «ВКФ Салд» був укладений шляхом виставлення рахунку-фактури № СФ-123588-197968 від 19 березня 2012 року. Можливість укладення договору у зазначеній формі передбачена ч. 1 ст. 181 ГК України.

Фактична передача програмного забезпечення від продавця до покупця підтверджується видатковою накладною РН-0000011 від 27 березня 2012 року, податковою накладною від 19 березня 2012 року № 9, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за березень 2012 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне отримання товару від ТОВ «Інтелектуальні Технології Відеоспостереження».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ВКФ Салд» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 02 серпня 2013 року № 0000112301 та № 0000122301.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 18 жовтня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.