Постанова № 38207842, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10647/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ален-К" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2013 року № 0006882280 та № 0006872280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ален-К" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ален-К» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Токмак Трейдінг» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 26 квітня 2013 року №1264/22-80/33448455.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 110 412,00 грн., та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 131 873,00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2013 року № 0006882280 та № 006872280.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від від 18 травня 2013 року № 0006882280 та № 006872280, оскільки позивачем не доведено факту реальності господарських операцій за договором, укладеним між ТОВ «АЛЕН-К» та ТОВ «Токмак Трейдінг».

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 вказаного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АЛЕН-К» (Постачальник), з однієї сторони, та ТОВ «Токмак Трейдінг» (Одержувач), з іншої сторони, було поставлено товар.

На підтвердження виконаних робіт, позивачем надано видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки-фактури, акти звірки взаєморозрахунків.

Судом встановлено, що суму податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового зобов'язання відповідного періоду, та відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2010 року та січень, квітень, травень, червень та липень 2011 року.

Так, матеріали справи свідчать, що ТОВ «Токмак Трейдінг» має поточну дебіторську заборгованість перед ТОВ «АЛЕН-К» у сумі 82 612,66 грн. (ПДВ 13 764,33 грн.).

Перевіркою позивача встановлено, що згідно рахунків-фактур ТОВ «Токмак Трейдінг» в особі директора Юрєва Дениса Леонтійовича оформлено на адресу ТОВ «АЛЕН-К» наступні документи: видаткову накладну, акти здачі приймання робіт, податкові накладні за наступні товари, роботи, послуги: канцелярські товари, консультаційні, маркетингові, юридичні послуги, обслуговування офісної техніки за рахунок чого останнє сформувало собі податковий кредит на загальну суму 110 412,9 грн.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за грудень 2010 року та лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2011 року.

Колегія суддів вказує, що вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам чинного законодавства України та фіксують факт здійснення господарської операції.

Судом також встановлено, що розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, зокрема, на рахунок ТОВ «Токмак Трейдінг» в оплату наданих товарів, робіт (послуг) були перераховані від ТОВ «АЛЕН-К» грошові кошти на загальну суму 467 272,04 грн. (в т.ч. ПДВ 77 878,67 грн.), що підтверджується банківськими виписками.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що на час здійснення господарських відносин контрагент позивача не був зареєстрований як юридична особа та не був платником податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом.

Посилання суду першої інстанції на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року у кримінальній справі № 2602/1973/12 по обвинуваченню ОСОБА_3, яким останнього визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 1 ст. 205 КК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки даним вироком не було надано оцінки господарській діяльності позивача та контрагента за період, що перевірявся.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року не може свідчити про умисел щодо вчинення неправомірних дій від імені ТОВ «Токмак Трейдінг» саме під час здійснення господарських операцій з позивачем.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року № 0014092202 та від 12 грудня 2012 року № 0014102202 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2013 року № 0006882280 та від 18 травня 2013 року № 0006872280 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 19.03.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.