Ухвала суду № 38207829, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2763/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма Іскра» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Агрофірма Іскра» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ПП «Агрофірма Іскра» адміністративно-господарські санкції у розмірі 65077 грн. 92 коп. та пеню у розмірі 2556 грн. 16 коп. за невиконання у 2009 році нормативу працевлаштування інвалідів

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ПП «Агрофірма Іскра» створило робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомило про це Золотоніський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Агрофірма Іскра» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суд першої інстанції виходив з того, що позивач не повідомляв Золотоніський міськрайонний центр зайнятості у встановленому законом порядку про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання вимог зазначеного Закону було подано позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ).

У вказаному звіті відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 163 особи, в зв'язку з чим кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону становить 6 осіб. Фактично на підприємстві відповідача у 2009 році працювало 4 інваліда.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 19 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Також, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами - безпосереднього звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

При цьому, ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю - виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування.

Однак, надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, є обов'язком підприємств, установ, організацій, у разі належного виконання якого до них можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

ПП «Агрофірма Іскра» протягом 2009 року не виконувало належним чином своїх обов'язків щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Така інформацію надається шляхом подачі звітів про наявність вакансій за формою № 3-ПН, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 (далі - Наказ).

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Наказу звіт про наявність вакансій за формою № 3-ПН подається за наявності вакансій.

Із зазначених норм права вбачається, що у разі наявності у ПП «Агрофірма Іскра» протягом 2009 року вільних вакансій, вона зобов'язана була щомісяця подавати до відповідного центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН.

До матеріалів справи приєднано копії звітів за формою № 3-ПН, якими ПП «Агрофірма Іскра» повідомляла Золотоніський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій лише станом на 10 березня, 03 квітня, 06 квітня та 21 квітня 2009 року.

З огляду на те, що ПП «Агрофірма Іскра» не виконала нормативу працевлаштування інвалідів у 2009 році та не забезпечила щомісячне надання Золотоніському міськрайонному центру зайнятості у встановленому законом порядку інформації про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний був самостійно нарахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції, передбачені ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Оскільки такі дії відповідачем вчинені не були, колегія суддів вважає, що адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про їх стягнення в судовому порядку є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ПП «Агрофірма Іскра» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 11 вересня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Агрофірма Іскра» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Агрофірма Іскра» - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.