Рішення № 38205878, 24.03.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/3075/13-ц

2/643/129/14

24.03.2014

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді

при секретарі - Сисоєвої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Ритуал» Харківської міської ради про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Ритуал» ХМР про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії.

В подальшому декілька разів позивач уточнювала свої позовні вимоги та остаточно просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь суму заборгованості у розмірі 2 710, 69 гривень, та грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень, визнати недійсним свідоцтво про поховання, видане ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року та зобов'язати КП «Ритуал» ХМР переоформити могили на прізвище ОСОБА_1, видавши про це відповідне свідоцтво. Стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_3, в цей же день вона передала своєму сусіду ОСОБА_2 гроші у сумі 10 000 гривень для організації поховання ОСОБА_3 Побажання її було в придбанні подвійної могили для заховання її після смерті поруч з тілом її чоловіка ОСОБА_3 Никифоров від свого імені уклав договір від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про надання ритуальних послуг з ФОП ОСОБА_4 та для виконання умов договору ним було сплачено 5 207, 00 гривень, цей факт підтверджується копією договору від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також копією рахунку-замовлення від ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Гроші передавались у присутності родички та друзів, в письмовій формі розписка не складалася, тільки в усній формі було врегульовано усі умови поховань.

Разом із цим позивачка посилалась у позовній заяві, що вона виконала у повному обсязі свої зобов'язання передавши відповідачу ОСОБА_2 гроші. ОСОБА_2 зобов'язання виконав частково, залишок коштів за організацію ритуальних послуг їй не повернув, документи на поховання ОСОБА_3 оформив на своє власне ім'я, та на вимоги, повернути документи, та переоформити земельну ділянку місце АДРЕСА_1 м. Харкова на її імя - ОСОБА_1, ігнорує.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх та надала пояснення відповідно обставин, викладених в позовній заяві. Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснила, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 було порушено право ОСОБА_1 на вільне розпорядження могилою покійного чоловіка, на сьогоднішній день вона позбавлена можливості встановити могильну споруду на місці похованні ОСОБА_3, тому що не має необхідних документів, які передбачені при похованні, а також положенням про порядок функціонування та утримання кладовищ та тільки відповідач ОСОБА_2 може розпоряджатися могилою ОСОБА_3, а також може поховати на вільному місці 18 будь-яку особу за своїм власним розсудом, так як має відповідне свідоцтво. З цього приводу ОСОБА_1 хвилюється, страждає безсонням, головними болями, постійно плаче від безсилля.

Відповідач заперечував проти задоволення позову зазначив, що дійсно за власної ініціативи ОСОБА_1 передала йому кошти для організації поховань ОСОБА_3 Він потратив усі гроші на поховання, так як сплачував усі витрати, пов'язані з похованням, на цвинтарі він додатково оплачував ще одне місце та замовляв монтаж бордюру та квітів, а також оплачував поминальний обід для друзів померлого, який був замовлений у кафе, неподалік від будинку де вони мешкають, ще додатково купував у магазині «Караван» цукерки, пиріжки, вино та напої, та ці витрати він може підтвердити чеком з магазину. Документи на поховання складено було на його прізвище, тому що він особисто звертався до необхідних інстанцій та на цьому наполягала сама ОСОБА_1, тому що на той час діяв заповіт, яким ОСОБА_1 заповідала йому усе своє майно, та тільки потім після похорону ОСОБА_3 позивачка скасувала свій заповіт. Вважає, що вимоги позивача суперечать закону та необґрунтовані, крім цього просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Комунального підприємства «Ритуал» ХМР в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3, в цей же день вона передала своєму сусіду ОСОБА_2 гроші у сумі 10 000 гривень для організації поховання ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_2 документи оформив на своє власне ім'я. З зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 відповідного свідоцтва про поховання чоловіка ,вона позбавлена права вільно розпоряджатися могилою покійного чоловіка, позбавлена можливості встановити могильну споруду на місці похованні ОСОБА_3, тому що не має необхідних документів, які передбачені Законом України про поховання та похоронну справу, а також положенням про порядок функціонування та утримання кладовищ та тільки відповідач ОСОБА_2 може розпоряджатися могилою ОСОБА_3, а також може поховати на вільному місці 18 будь-яку особу за своїм власним розсудом, так як має відповідне свідоцтво.

Відповідно до ст. 11 ЗУ України про поховання та похоронну справу поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого не має вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком) іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.

Згідно ст. 25 ЗУ України про поховання та похоронну справу За побажанням одного з родичів, визначених у ч. 5 ст. 6 цього Закону, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання. Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення могильних споруд у межах могили, вирішення питання про проведення під поховання здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Клдексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, , які дали показання суду, що були присутні на похороні ОСОБА_3, свого сусіда, організацією поховання займався ОСОБА_2, поминальний обід був організований у кафе неподалік від будинку де вони мешкають, однак хто за обід сплачував кошти вони не знають, так як при цьому не біли присутні.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_7, яка дала суду показання, що була присутня при похованні сусіда ОСОБА_3, оформленням документів на поховання займався ОСОБА_2, поминальний обід був організований у кафе, обід оплачувала особисто ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_8, дала суду показання, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3 за особистим проханням ОСОБА_1 її чоловік та вона особисто займалися організацією поховання, їздили в різні інстанції, оформлювали документи, купували необхідні предмети для поховання, а також продукти харчування, які були необхідні для цього заходу, в кафе був замовлений поминальний обід, який був попередньо узгоджений з позивачкою, після поминок вона та її чоловік - відповідач по справі сплачували кошти за обід.

Так в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_9, яка дала показання суду, що вона є приятелькою позивача по справі ОСОБА_1 вона не була присутньою на похованні ОСОБА_3, так як на той час знаходилась за межами міста та не мала можливості приїхати на похорон. Вона часто спілкується з позивачем, ОСОБА_1 постійно скаржиться їй на те, що вона позбавлена можливості піклуватися за могилою свого покійного чоловіка, що дирекція цвинтаря, де поховано ОСОБА_3, не дозволяє їй встановити могильний пам'ятник, так як у неї відсутнє свідоцтво на поховання, що тільки ОСОБА_2 має право розпоряджатися могилою, так як виписав свідоцтво на своє власне ім'я. Вона хвилюється, що коли сама помре, то її не поховають рядом з тілом ОСОБА_3 що ОСОБА_2 на ділянці, котру придбав за її рахунок може поховати кого завгодно. Із-за своєї безпорадності ОСОБА_1 постійно плаче, нервує.

Відповідно до ст.. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому суд зазначає, що факт порушення прав позивача має місце, тому саме це є підставою для стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди. Виходячи з правил розумності та справедливості суд вважає, що необхідно з відповідача стягнути 1000 гривень.

Відповідно до приписів ст.. 88 ЦПК України судовий збір суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 27 , 3157-60, 209 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 60, 526, ЦК України, ст.ст. 11, 25 ЗУ України про поховання та похоронну справу, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про поховання № 2005, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 року КП «Ритуал» ХМР ОСОБА_2 користувачу родинного місця поховання.

Зобовязати КП «Ритуал» Харківської міської ради переоформити могили: місце 17 і 18 в ряду 9 квартал 31, розташовані на 18 кладовищі м. Харкова, користувачем яких вказати ОСОБА_1, про що видати відповідне свідоцтво.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості 2710,69 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень, судовий збір 479,30 гривень, а всього 4189,99 гривень (чотири тисячі сто вісімдесят девять гривень 99 коп.)

В решті в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Московський суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Ф.Погасій