Вирок № 38204627, 14.03.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/1531/14-к

1кп/0202/120/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючої - судді Ігнатенко В.В.

за участю прокурора - Бєлова М.С.

адвоката - ОСОБА_1

при секретарі - Олійник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040660004845 від 30.09. 2013 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 25.03.2011 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 190 ч.2, 187 ч.2, 69, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, за ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2013 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 15 днів, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, 29 вересня 2013 року, о 23 годині, проходячи біля будинку № 1а по вул. Косіора у м. Дніпропетровську, побачив раніше йому малознайомого потерпілого ОСОБА_3, коли у нього на ґрунті неприязних відносин виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, повторно, яке належить потерпілому ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_2, застосовуючи насильство яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_3, наніс потерпілому не менш двох механічних дій (ударів) правою рукою стисненою у кулак в область голови, заподіявши тим самим потерпілому, легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки. Так, обвинувачений ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3, а саме мобільний телефон „Нокіа N 200" вартістю 800 гривень, в комплекті з сім-картою оператора мобільного зв'язку „Київстар" вартістю 10 гривень з коштами на рахунку у сумі 30 гривень та картою пам'яті вартістю 80 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 920 гривень. Після чого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_2 виразилася у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, тобто у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_2 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснюючи суду, що 29 вересня 2013 року, о 23 годині, проходячи біля будинку № 1а по вул. Косіора у м. Дніпропетровську, поряд з раніше йому малознайомим ОСОБА_3, на ґрунті неприязних відносин він вирішив викрасти у нього мобільний телефон. Так, він рукою наніс ОСОБА_3 декілька ударів в область голови, від яких ОСОБА_3 впав на землю, після чого він викрав у потерпілого мобільний телефон „Нокіа", який заложив до ломбарду.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні суду пояснив, що 29 вересня 2013 року, о 23 годині, він проходив біля будинку № 1а по вул. Косіора у м. Дніпропетровську, де його наздогнав обвинувачений ОСОБА_2 та рукою наніс близько двох-трьох ударів в область голови, від яких він впав на землю, та в цей час обвинувачений ОСОБА_2 викрав з його кишені мобільний телефон „Нокіа N 200" вартістю 800 гривень, з сім-картою оператора вартістю 10 гривень, з коштами на рахунку у сумі 30 гривень та картою пам'яті вартістю 80 гривень.

Окрім повного визнання своєї провини вищевикладене також підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 20 вересня 2013 року, з фото-таблицею до нього (а.с. 13-14); довідкою про вартість викраденого мобільного телефону (а.с. 17); протоколом огляду викраденого мобільного телефону „Нокіа N 200" від 24 січня 2014 року (а.с. 61), який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 62).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 4149е від 02 жовтня 2013 року (а.с. 25-26), у потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох синців обличчя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, вони могли утворитися не менш як від двох механічних дій тупим твердим предметом.

При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілого щодо призначення покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше судимий. За місцем мешкання характеризується задовільно, свою провину визнав повністю та у скоєному щиро кається, що суд відносить до пом'якшуючих його провину обставинам, при цьому вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції його від суспільства.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2011 року був засуджений за ст.ст. 190 ч.2, 187 ч.2, 69, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2013 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 15 днів, в період якого скоїв нове кримінальне правопорушення (злочин), у зв'язку з чим, суд вважає необхідним призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2011 року.

Речові докази - мобільний телефон „Нокіа 200" з сім-картою „Київстар", який знаходиться під гарантійною розпискою ОСОБА_3, суд вважає необхідним повернути власнику - потерпілому ОСОБА_3.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

У відповідності до ст. 71 КК України, ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2011 року, у вигляді одного місяця позбавлення волі, остаточно визначив до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки і один місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 29 січня 2014 року, залишив незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Речові докази - мобільний телефон „Нокіа 200" з сім-картою „Київстар", який знаходиться під гарантійною розпискою ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення копії вироку.

Головуюча: В.В. Ігнатенко