Рішення № 38202838, 08.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа № 911/620/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», м. Вишгород

про стягнення 10825959,60 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», м. Вишгород

до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», м. Київ

про визнання недійсним кредитного договору та стягнення 842850,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Середюк Б.Л.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Коваленко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» про стягнення заборгованості по Кредитному Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року в розмірі 10825959,60 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 27 лютого 2014 року, та розгляд справи призначено на 18 березня 2014 року.

17 березня 2014 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про визнання недійсним Кредитного Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року, укладеного між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «Артпласт Інвест» та стягнення грошових коштів в сумі 842 850,41 грн.

Предметом спору за первісним позовом ПАТ «Енернобанк» є заборгованість ТОВ «Арпласт Інвест» по Кредитному Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року, а предметом зустрічного позову ТОВ «Арпласт Інвест» до ПАТ «Енернобанк» є вимоги про визнання недійсним Кредитного договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року.

За приписами ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

З заявлених позовних вимог за первісним та зустрічним позовом слідує, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю задоволення вимог по первісному позову, та зустрічний позов було подано до початку розгляду справи по суті, у зв'язку з чим їх спільний розгляд є доцільним.

В судовому засіданні 18 березня 2014 року розгляд справи відкладався до 01 квітня 2014 року.

В судовому засіданні 01 квітня 2014 року оголошено перерву до 08 квітня 2014 року.

В судовому засідання 08 квітня 2014 року Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив, Відповідач проти позову заперечив, підтримав вимоги зустрічного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступне.

27 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» було укладено Кредитний договір №1212-02, відповідно до п.п. 1.1.-1.4. якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування кредит у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом користування 1 170 000,00 доларів США, до 30 вересня 2015 року з відсотковою ставкою за користування кредитом 13 % річних.

З тексту кредитного договору, а саме п.п. 1.5 слідує, що кредит надається Позичальнику для цілей погашення кредитної заборгованості ТОВ «Артпласт Плюс» та ТОВ «Кіностудія «Ялта-Фільм» по кредитним договорам, укладеним з ПАТ «Енергобанк».

Згідно п.п. 3.5. кредитного договору погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок № 37397911 в ПАТ «Енергобанк», код Банку 300272, відповідно до графіку погашення кредиту, який наведено в Додатку 1 до кредитного договору. Датою погашення заборгованості вважається дата зарахування коштів на вказаний рахунок.

Відповідно до п.п. 3.4. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи із розрахунку встановленої кредитним договором процентної ставки і фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць, а Позичальник сплачує проценти щомісячно до 20 числа (включно) наступного за звітним місяцем. Датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку.

В підтвердження надання Позичальнику Банком кредитних коштів ПАТ «Енергобанк» надано виписку по рахунку № 2063736369901 на суму 1 161 178,21 доларів США. Позивач стверджує, що слідує і з вказаної виписки, що станом на дату звернення до суду Позичальником повернуто лише 36 460,95 доларів США, у зв'язку з чим заборгованість Відповідача за кредитом становить 1 124 717,26 доларів США, за відсотками 86 363,45 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту (згідно п.п. 9.1. кредитного договору) 31245,57 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів (п.п. 9.1. кредитного договору) 2 758,67 доларів США, 3 проценти річних за прострочення сплати відсотків 636,62 доларів США, та 3 проценти річних за прострочення сплати кредиту 7 210,52 доларів США.

Судом також встановлено, що спірний кредитний договір було укладено на підставі Рішення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест», оформленого Протоколом № 26 від 27 грудня 2012 року, відповідно до якого на загальних зборах учасників Товариства було вирішено наступні питання:

- про звернення до ПАТ «Енергобанк» з клопотанням про прийняття Товариством зобов'язань боржника ТОВ «Артпласт Плюс» за кредитними договорами № 712-89 від 18.12.2007 року, № 808-41 від 05.08.2008 року, № 20836 від 05.08.2008 року та боржника ТОВ «Кіностудія «Ялта Фільм» за кредитним договором № 1101-01 від 17.01.2011 року укладених з ПАТ «Енергобанк»;

- про отримання ТОВ «Артпласт Інвест» кредитних коштів в ПАТ «Енергобанк» з лімітом кредитування 1 170 000,00 доларів США, відсотковою ставкою 13% річних, строком до 30.09.2015 року, та передання в іпотеку/заставу майна Товариства, а саме корпоративних прав на частку 76,74% статутного капіталу Товариства;

- про внесення змін до договорів поруки, в яких Товариство виступає поручителем по зобов'язаннях ТОВ «Артпласт Плюс» та ТОВ «Кіностудія «Ялта Фільм» в частині погашення ТОВ «Артпласт Інвест» заборгованості боржників за кредитними договорами;

- надано повноваження на укладення зазначених вище договорів новообраному Директору Товариства ОСОБА_3

Крім того, судом досліджено та встановлено, що ОСОБА_3 було призначено на посаду Директора Товариства на підставі Рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» від 04 грудня 2012 року, що оформлено Протоколом № 24.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12 серпня 2013 року у справі №911/3033/13, залишеним в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 січня 2014 року по справі №911/3033/13 та Постановою Вищого господарського суду України від 25 березня 2014 року (на час розгляду справи набрало законної сили) було визнано недійсними Рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Артпласт Інвест», оформлені Протоколом №24 від 04.12.2012р. та Протоколом №26 від 27.12.2012р., та зобов'язано Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців скасувати державну реєстрацію змін (записів), внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі визнаного недійсним Рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформленого Протоколом № 24 щодо призначення Директором Товариства ОСОБА_3, та реєстрації нової редакції статуту Товариства.

При дослідженні Протоколів Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» №24 від 04.12.2012р. та №26 від 27.12.2012р. судом встановлено, що обидва Рішення, оформлені Протоколами № 24, № 26 Загальних Зборів Учасників Товариства, приймалися одноособово одним учасником Товариства з часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 76,74% - ОСОБА_3. Інші учасники товариства на загальні збори запрошені не були, та участі у вказаних зборах не приймали.

В свою чергу ОСОБА_3 став учасником товариства згідно Протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ «Артпласт Інвест» № 23 від 22 жовтня 2012 року.

Судом встановлено, що 03.07.2013 року Господарським судом Київської області було ухвалено Рішення у справі № 911/1874/13 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ТОВ «Артпласт Інвест», яким:

- визнано недійсними Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Артпласт Інвест» про вихід зі складу учасників Товариства та про погодження відступлення (продаж) належної ОСОБА_4 частки в статутному капіталі ТОВ «Артпласт Інвест» на користь ОСОБА_3; про перерозподіл статутного капіталу ТОВ «Артпласт Інвест» між новими учасниками та включено ОСОБА_3 до складу учасників товариства з часткою 76,74% статутного капіталу, що становить 11 511 000,00 грн.; та про затвердження нової редакції статуту ТОВ «Артпласт Інвест», що оформлене Протоколом Загальних зборів Учасників ТОВ «Артпласт Інвест» № 23 від 22 жовтня 2012 року;

- визнано недійсною нову редакцію статуту ТОВ «Артпласт Інвест» затверджену Рішенням загальних зборів учасників Товариства, що оформлене Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Артпласт Інвест» № 23 від 22 жовтня 2012 року, зареєстрованого Державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Мируцьким Р.С. 05 листопада 2012 року, номер запису 13341050028002402.

- зобов'язано Державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області скасувати зміни (записи), внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та скасувати реєстрацію нової редакції статуту ТОВ «Артпласт Інвест».

З тексту зазначеного судового Рішення слідує, що ОСОБА_3 не набув права власності на частку в статутному капіталі Товариства.

Також суд зазначає, що апеляційне провадження, порушене за фактом подання апеляційної скарги ПАТ «Енергобанк» на вказане рішення Господарського суду Київської області, було припинено на підставі Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27 січня 2014 року.

Відповідно до абз. 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами.

Згідно п. 1 роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 року № 02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Визнані судом недійсними рішення Загальних зборів товариства не створюють будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Зважаючи, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «АртпластІнвест», оформлені Протоколами № 23 від 22 жовтня 2012 р. (про включення до числа учасників Товариства ОСОБА_3), №24 від 04.12.2012р. (про обрання ОСОБА_3 директором Товариства) та №26 від 27.12.2012р. (про укладення оспорюваного кредитного договору) були визнані недійсними Рішеннями суду, вказані рішення є недійсними з моменту їх прийняття.

За таких умов, відсутнє належне волевиявлення вищого органу Товариства Загальних зборів Учасників на укладення спірного кредитного договору та призначення на посаду Директора Товариства ОСОБА_3 та надання повноважень на підписання від імені Товариства спірного кредитного договору, а також не діє статут товариства в редакції, зареєстрованій 05 листопада 2012 року, на підставі якого діяв ОСОБА_3

Частина 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачає, що «Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону».

Керуючись ч. 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу».

«Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)».

Частини 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України визначають загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так:

« 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі».

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний кредитний договір не відповідає вищевикладеним вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме вчинений з порушенням вимог ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, тобто укладений особою ОСОБА_3, який на час укладення кредитного договору не мав повноважень щодо підписання від імені Товариства Кредитного Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року з ПАТ «Енергобанк».

В свою чергу і Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» не приймали рішення щодо укладення оспорюваного кредитного договору та не надавали згоду на його укладення так само, як і не уповноважували на його укладення та підписання ОСОБА_3

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Артпласт Інвест» за зустрічним позовом про визнання недійсним Кредитного Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року, укладеного між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «Артпласт Інвест» підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, щодо позовних вимог ПАТ «Енергобанк» про стягнення з ТОВ «Артпласт Інвест» заборгованості по Кредитному Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року у розмірі відсотків за користування кредитом 86 363,45 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту (згідно п.п. 9.1. кредитного договору) 31245,57 доларів США, пені за прострочення сплати процентів (п.п. 9.1. кредитного договору) 2 758,67 доларів США, 3 процентів річних за прострочення сплати відсотків 636,62 доларів США, та 3 процентів річних за прострочення сплати кредиту 7 210,52 доларів США, суд вважає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що судом задовольняються позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання Кредитного Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року недійсним з моменту його укладення.

Стосовно позовних вимог ПАТ «Енергобанк» про стягнення з ТОВ «Артпласт Інвест» заборгованості по Кредитному Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року в розмірі заборгованості Відповідача за кредитом, що становить 1 124 717,26 доларів США, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 1.5 Кредитним договором №1212-02 від 27 грудня 2012 року, кредит надається Позичальнику для цілей погашення кредитної заборгованості ТОВ «Артпласт Плюс» та ТОВ «Кіностудія «Ялта-Фільм» по кредитним договорам, укладеним з ПАТ «Енергобанк».

Згідно п.п. 3.1. Кредитного договору, видача кредиту на цілі, визначені п.п. 1.6. цього Договору, здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у письмовій Заяві Позичальника. При цьому, сторони погоджуються, що перерахування Банком коштів, за письмовою заявою Позичальника є достатнім доказом факту надання кредиту Позичальникові.

Підпункт 1.6 в тексті Кредитного Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року відсутній.

Підпунктом 3.3. Кредитного договору визначено, що днем надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначенні в заяві Позичальника, з урахуванням вимог пункту 3.1. цього Договору.

В підтвердження надання Позичальнику Банком кредитних коштів ПАТ «Енергобанк» надано суду виписку по рахунку № 2063736369901 за 27 грудня 2012 року на суму 1 161 178,21 доларів США.

Судом не приймається в якості належного доказу у справі посилання Позивача за первісним позовом на клопотання ТОВ «Артпласт Івнест» від 27 грудня 2013 року Вих. № 27/12-2, як на підставу передбачену п.п. 3.1. кредитного договору - заяву позичальника з вказівкою рахунку для перерахування кредитних коштів, оскільки вказане клопотання було подано банку лише 28 грудня 2012 року, про що свідчить відмітка Банку вхідн. № 20/4308 від 28.12.2012 року, вже після перерахування грошових коштів згідно виписки по особовому рахунку за 27.12.2012 року.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

З огляду на викладене, цільовий характер використання кредитних коштів, розглядається законодавцем істотною умовою кредитного договору.

Аналізуючи текст Кредитного Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року, а саме п.п. 3.1., видача кредиту здійснюється на цілі, визначені п.п. 1.6. Договору. Проте п.п 1.6 в Кредитному Договорі №1212-02 від 27 грудня 2012 року відсутній.

В свою чергу п.п. 1.5 Кредитним договором №1212-02 від 27 грудня 2012 року передбачено, що кредит надається Позичальнику для цілей погашення кредитної заборгованості ТОВ «Артпласт Плюс» та ТОВ «Кіностудія «Ялта-Фільм» по кредитним договорам, укладеним з ПАТ «Енергобанк». Але зі змісту вказаного підпункту Кредитного договору суд не має можливості чітко встановити, на погашення яких саме кредитних зобов'язань ТОВ «Артпласт Плюс» та ТОВ «Кіностудія «Ялта-Фільм» перед ПАТ «Енергобанк» видається кредит, не вказано реквізитів кредитних договорів та дату їх укладення, не визначено суми кредитних коштів, які спрямовуються ТОВ «Артпласт Інвест» на погашення основної заборгованості третіх осіб перед Банком, на сплату відсотків за користування кредитом, на сплату штрафних санкцій та інш.. За таких умов суд дійшов до висновку, що Відповідач не знав і не міг знати, на погашення яких саме кредитних зобов'язань та у якому розмірі буде спрямовано кредитні кошти.

Таке цільове призначення кредитних коштів не відповідає призначенню платежу, яке визначено в виписці банку по особовому рахунку за 27.12.2012 року, на яку посилається ПАТ «Енернобанк» як на підтвердження цільового використання кредитних коштів.

З огляду на викладене, отримані ПАТ «Енергобанк» грошові кошти від ТОВ «Артпласт Інвест» в сумі 1 161 178,21 доларів США є отриманими не у відповідності до їх цільового призначення.

Частина 2 п. 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог за зустрічним позовом про визнанням недійсним Кредитного Договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року, застосовуючи наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, та враховуючи встановлені судом обставини, за яких кредитний договір визнано недійсним, судом встановлено, що спірні кредитні кошти в сумі 1 161 178,21 доларів США.ТОВ «Артпласт Інвест» фактично не отримувало і не розпоряджалось ними в рахунок оплати кредитної заборгованості третіх осіб, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 10825959,60 грн. не підлягають задоволенню.

Крім того судом не приймається до уваги і посилання Позивача за первісним позовом на лист ТОВ «Артпласт Інвест» від 27.12.2012 року Вих № 27/12-1, як на підставу перерахування на рахунки ПАТ «Енергобанк» отриманих ТОВ «Артпласт Інвест» кредитних коштів, за яким останній звертається до банку з проханням щодо переведення на нього виконання зобов'язань за кредитними договорами № 712-89 від 18.12.2007 року, № 808-41 від 05.08.2008 року, № 20836 від 05.08.2008 року укладеними між ТОВ «Артпласт Плюс» та ПАТ «Енергобанк» і кредитним договором № 1101-01 від 17.01.2011 року що укладений між ПАТ «Енергобанк» та ТОВ «Кіностудія «Ялта-Фільм».

Відповідно до ст. 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, лист ТОВ «Артпласт Інвест» від 27.12.2012 року Вих № 27/12-1 не є достатньою правовою підставою переведення на ТОВ «Артпласт Інвест» прав та обов'язків ТОВ «Артпласт Плюс» та ТОВ «Кіностудія «Ялта-Фільм», та не є підставою для сплати ТОВ «Артпласт Інвест» на користь ПАТ «Енергобанк» кредитної заборгованості вказаних юридичних осіб, у зв'язку з чим не може бути прийнятий судом як доказ.

Судом встановлено, що ТОВ «Артпласт Інвест» було сплачено на користь ПАТ «Енергобанк» за Кредитним договором №1212-02 від 27 грудня 2012 року грошові кошти в розмірі 103 394,11 доларів США, що є еквівалентом 842 850,41 грн., з яких сплати строкової заборгованості по поверненню кредиту складає 9750,00 доларів США (еквівалент 79374,75 грн), відсотків по кредиту 93644,11 доларів США (еквівалент 763475,66 грн). На підтвердження перерахування на користь ПАТ «Енергобанк» вказаної суми грошових коштів ТОВ «Артпласт Інвест» надано суду на ознайомлення та долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії Квитанцій.

Оскільки, відповідач (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що не отримував кредитних коштів і не має відношення до укладення Кредитного договору №1212-02 від 27 грудня 2012 року та не отримував кошти за таким договором, сплачені ним на користь банку кошти в сумі 842 850,41 грн. не підлягають стягненню внаслідок застосування ч. 2 п.1 ст. 216 Цивільного кодексу України (двосторонньої реституції), а фактично вважаються безпідставно сплаченими і відповідне питання підлягає розгляду в межах окремого позовного провадження по суті належних підстав позову.

Стосовно позовних вимог Позивача за зустрічним позовом про визнання погашеним боргу ТОВ «Артпласт Інвест» за Кредитним Договором №1212-02 від 27 грудня 2012 року, то заявлена позовна вимога не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, за зустрічним позовом покладаються судом на відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог. Судові витрати за первісним позовом відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково.

3. Визнати недійсним Кредитний Договір №1212-02 від 27 грудня 2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОБАНК» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ: 19357762) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (07300, Київська область, м. Вишгород, Промисловий майданчик «Карат», буд. 2, код ЄДРПОУ: 33744372) з моменту його укладання.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ: 19357762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Інвест» (07300, Київська область, м. Вишгород, Промисловий майданчик «Карат», буд. 2, код ЄДРПОУ: 33744372) 1218 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Суддя Кошик А.Ю.

дата підписання 14.04.2014 р.