Постанова № 38202468, 01.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року о 11 год. 25 хв.Справа № 808/1704/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - Омельчук О.Г. (довіреність від 06.02.14 №529)

відповідача - Малахова В.В. (довіреність від 29.04.13 №17-ЮЛ/13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат", м. Запоріжжя

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Запорізькому районі, позивач) до Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" (далі - ПАТ «Запорізький рибокомбінат», відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача в рахунок погашення податкової заборгованості перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 29878,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю у сумі 29878,38 грн., який виник в результаті несплати відповідачем суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченнях зазначено, що відповідачем вже було сплачено в повному обсязі суму платежу по оренді землі юридичних осіб за період січня 2014 року. Вказує, що платіжним дорученням №295 від 27.02.2014 сплачено 14000,00 грн., а платіжним дорученням №304 від 03.03.2014 сплачено 15878,39 грн. з призначенням платежів: «оплата за оренду землі за січень 2014 року за договорами оренди №5102 та №5103 від 16.09.06». Тому вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судових засіданнях також зазначив, що оскільки вказаними платіжними дорученнями суми за січень 2014 року сплачені, тому заборгованості за січень 2014 року у підприємства відповідача не має. Крім того зазначив, що сума боргу 104995,30 грн. за попередні періоди, відповідачем не визнається, оскільки оскаржується ПАТ «Запорізький рибокомбінат» та справа находиться на розгляді у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді. Тому вважає, що зарахування позивачем сум за платіжними дорученнями №295 від 27.02.2014 та №304 від 03.03.2014 в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди є неправомірним, оскільки вважає суму боргу за попередні періоди непідтвердженою через оскарження її в судовому порядку. При цьому відповідач зазначив, що самостійного позову з оскарження суми боргу за попередні періоди ПАТ «Запорізький рибокомбінат» не подавав, а лише подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким позов податкового органу про стягнення з ПАТ «Запорізький рибокомбінат» попереднього податкового боргу було задоволено.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.

Станом на час розгляду адміністративної справи відповідач має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за січень 2014 року у розмірі 29878,38 грн., яка виникла на підставі наступного.

Судом встановлено, що ПАТ «Запорізький рибокомбінат» подавало до податкового органу податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності від 20.01.2014 на 2014 рік (а.с.19-22), в якій відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання на 2014 рік на загальну суму 358540,46 грн. Відповідно до вказаної декларації щомісячна частка сплати податку складає 29878,38 грн., та у грудні 29878,28 грн.

Отже, за вказаною декларацією податкове зобов'язання відповідача за січень 2014 року складає 29878,38 грн.

Під час судового розгляду справи відповідач заперечив проти існування податкового боргу за січень 2014 року зазначивши, що платіжними дорученнями №295 від 27.02.2014 та №304 від 03.03.2014 він сплатив вказане податкове зобов'язання за січень 2014 року.

В матеріалах адміністративної справи наявні копії платіжних доручень:

- №295 від 27.02.2014 на суму 14000,00 грн., призначення платежу «101;13050200: Оплата за оренду землі за січень 14р. дог.№5102, 5103 від 16.09.06р. Перерах. частково. Без ПДВ» (а.с.36);

- №304 від 03.03.2014 на суму 15878,39 грн., призначення платежу «101;13050200: Оплата за оренду землі за січень 14р. дог.№5102, 5103 від 16.09.06р. Перерах. повністю. Без ПДВ» (а.с.37).

Відповідно до інтегрованої картки платника орендної плати з юридичних осіб ПАТ «Запорізький рибокомбінат» станом на 19.03.2014, вказані платіжні доручення відображені у такій картці, та зазначено наступне:

- код операції 141 «Зараховано 27.02.2014 [14000] Стягнення ПБ за ріш суду шляхом стяг коштів з рахунків клієнтів банків Платіжне доручення №295 від 27.02.2014» (а.с.40);

- код операції 9Z0 «[6073,36] Зменшено боргу минулих років Податковий розрахунок земельного податку №1300002206 по Платіжне доручення №295 від 27.02.2014» (а.с.40);

- код операції 2Z1 «[183,66] Зменшено боргу по пені КОР нарахованої у минулих роках невизначений документ №AUTOPEN з 02.09.2013 по 04.03.2014 на Платіжне доручення №295 від 27.02.2014» (а.с.40);

- код операції 9Z0 «[7742,98] Зменшено боргу минулих років Податковий розрахунок земельного податку №1300002206 по Платіжне доручення №295 від 27.02.2014» (а.с.40);

- код операції 101 «Зараховано 03.03.2014 [15878,39] Сплата суми податків і зборів/єдиного внеску Платіжне доручення №304 від 03.03.2014 (а.с.40);

- код операції 9Z0 «[15878,39] Зменшено боргу минулих років Податковий розрахунок земельного податку №1300002206 по Платіжне доручення №304 від 03.03.2014» (а.с.40).

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України ДПІ в Запорізькому районі 25.04.2012 була сформована податкова вимога №28 на суму 34718,22 грн., направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, та отримана уповноваженою особою відповідача 11.06.2012 (а.с.7).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що у відповідача існує податковий борг за січень 2014 року у сумі 29878,38 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами п. 287.3 ст. 286 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як встановлено судом із матеріалів адміністративної справи, відповідачем була здійснена оплата податкових зобов'язань, оформлена платіжними дорученнями №295 від 27.02.2014 та №304 від 03.03.2014 на загальну суму 29878,39 грн., проте позивач, керуючись вимогами Податкового кодексу України направив вказані кошти на погашення податкового боргу попередніх періодів, що також підтверджено матеріалами адміністративного позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто, пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що кошти, які надходять у рахунок погашення податкового боргу органами податкової служби спрямовуються на погашення податкового боргу або грошового зобов'язання, виходячи з черговості їх виникнення, причому спочатку погашаються суми податкового боргу, а потім поточні суми грошових зобов'язань платника податку. Зазначена норма має імперативний характер виконання, а відтак відповідача зобов'язано зараховувати кошти у рахунок погашення податкового боргу згідно календарної черговості його виникнення.

Отже, зважаючи на вищезазначені норми Податкового кодексу України позивачем правомірно було направлено кошти у сумі 29878,39 грн. на погашення податкового боргу попередніх періодів, хоч ці кошти були сплачені ПАТ «Запорізький рибокомбінат» на погашення суми за січень 2014 року (поточні зобов'язання) по декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності від 20.01.2014 на 2014 рік.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що зарахування позивачем сум за платіжними дорученнями №295 від 27.02.2014 та №304 від 03.03.2014 в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди є неправомірним, оскільки ПАТ «Запорізький рибокомбінат» вважає суму боргу за попередні періоди непідтвердженою через оскарження її в судовому порядку.

Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що відповідач не звертався з самостійним позовом про оскарження суми податкового боргу за попередні періоди, що, до речі, також підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, а лише оскаржив постанову суду про стягнення такого податкового боргу з ПАТ «Запорізький рибокомбінат».

Суд звертає увагу, що відповідно до п.56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За приписами п.56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що ПАТ «Запорізький рибокомбінат» не зверталось із самостійним позовом про оскарження суми податкового боргу за попередні періоди, що в свою чергу відповідно до приписів Податкового кодексу означає, що суми податкового боргу за попередні періоди є узгодженими.

Вищевказане також підтверджує правомірність дій податкової інспекції при зарахування суми у розмірі 29878,39 грн. за платіжними дорученнями №295 від 27.02.2014 та №304 від 03.03.2014 в рахунок погашення податкового боргу відповідача за попередні періоди, а не за поточні зобов'язання ПАТ «Запорізький рибокомбінат».

Отже доводи відповідача не приймаються з огляду на все вищевикладене.

Отже, оскільки суми самостійно задекларованих зобов'язань за січень 2014 року не були сплачені у встановлені законом строки, вони набули статусу податкового боргу.

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначається пунктом 2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі - Порядок № 765 від 05.12.2013).

Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень (п.4 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013).

Відповідно до п. 7 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013 контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;

- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;

- пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;

- проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п.2 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013).

Пункт чотири Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 визначає, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

ДПІ у Запорізькому районі на підтвердження податкового боргу відповідача у розмірі 29878,38 грн. з орендної плати з юридичних осіб надано:

- інтегровану картку платника з орендної плати з юридичних осіб ПАТ «Запорізький рибокомбінат» (а.с.16-18, 39-41);

- Довідку про заборгованість №549/10/25-014 від 13.03.2014;

- Довідку про заборгованість №729/10/25-014 від 31.03.2014;

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Запорізькому районі звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 29878,38 грн.

Представник відповідача в судових засіданнях проти існування вказаної суми боргу за січень 2014 року заперечив, на момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків платника податків Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" (код ЄДРПОУ 00476642) на користь місцевого бюджету Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області податковий борг по орендній платі за земельні ділянки в сумі 29 878,38 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім тисяч тридцять вісім коп.), які перерахувати на розрахунковий рахунок №33212812700130, код платежу: 13050200, банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34025393.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара