Вирок № 38201800, 08.04.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 49, тел. (0512) 36-10-69, 36-90-08 inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/5473/13-к від08.04.2014

н\п 1-кп/490/68/2014

Справа № 490/5473/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Селіванової О.О.,

при секретарі Місаренко Н.О.,

за участю прокурора Кременцова А.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миколаєва, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, звільненого з ОВС, на час скоєння злочинів працював заступником начальника сектору дільничних інспекторів Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області та мав спеціальне звання - старший лейтенант міліції, не одруженого, раніше не судимого, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,-

обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст.364 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Миколаєва, громадянина України, маючого вищу освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,-

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 84 о/с від 26.11.2012 р. ОСОБА_3 призначений заступником начальника сектору дільничних інспекторів Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 97 від 29.07.2011 р. ОСОБА_3 присвоєно чергове спеціальне звання - старший лейтенант міліції.

Таким чином, ОСОБА_3 займав в Центральному РВ ММУ УМВСУ в Миколаївській області посаду заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції та на підставі ст. 1 Закону України «Про міліцію», був службовою особою - представником державної виконавчої влади.

На початку 2013 року ОСОБА_3 вирішив з метою особистого незаконного збагачення вчиняти вимагання грошей у осіб, які вживають наркотичні засоби. Гроші вимагати ОСОБА_3 вирішив шляхом зловживання владою та використанням свого службового становища як працівника правоохоронного органу, погрожуючи особам порушенням їх прав у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності, шляхом фальсифікації доказів під час здійснення діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Крім цього, ОСОБА_3 вирішив поєднувати вимагання з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.

Для полегшення вчинення злочинів ОСОБА_3 на початку січня 2013 року (більш точна дата та час слідством не встановлені) довів свій злочинний умисел своєму знайомому - колишньому дільничному інспектору міліції СДІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_4 і запропонував останньому вчиняти такі злочини разом із ним, а отримані гроші розділяти між собою за домовленістю. На цю пропозицію ОСОБА_4 погодився і вони вступили у попередню змову на вчинення вимагань групою осіб.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, 14.01.2013 року близько 13.00 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в районі перехрестя вул. Садової та Чкалова від слідкували раніше їм не знайомого ОСОБА_5, який контактував з особою, що під'їхала до нього в автомобілі. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили, що ОСОБА_5 придбав наркотичний засіб і, відповідно, є особою, яка вживає наркотичні засоби.

Як тільки автомобіль від'їхав, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою скоїли фізичне захоплення ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_3 пред'явив ОСОБА_5 своє службове посвідчення працівника міліції. Продовжуючи дії, пов'язані із фізичним захопленням ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 застосували до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я цієї особи, а саме ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 кілька ударів кулаком в область грудної клітини, і відповідно до висновку експерта №168 від 28.01.2013 р. спричинив тим самим ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому 5 ребра праворуч, які відносяться до середнього ступеню тяжкості. При цьому вони встановили, що ОСОБА_5 не має при собі наркотичних засобів, але епізодично вживає їх. Зловживаючи владою та використовуючи як працівник міліції своє службове становище, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 у процесі застосування насильства висунув ОСОБА_5 вимогу передачі їм грошей в сумі 4000 грн., погрожуючи у разі його відмови порушити його права та шляхом фальсифікації доказів злочинної діяльності ОСОБА_5 притягнути його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, пов'язаного із незаконним обігом наркотичних засобів.

Приймаючи погрози ОСОБА_3 та ОСОБА_4 реально, ОСОБА_5, не бажаючи допущення факту порушення його прав погодився передати їм 4000 грн.

Того ж дня близько 15.00 год. біля піцерії «Коза Ностра» по вул. Дзержинського 152а у м. Миколаєві в автомобілі «Opel Vectra» держномер НОМЕР_5, який знаходиться у користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передав їм, а саме безпосередньо ОСОБА_4, гроші в сумі 2000 грн., а ще 2000 грн. зобов'язався передати їм коли ці гроші у нього з'являться. Отримані від ОСОБА_5 2000 грн. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розділили між собою та витратили на власний розсуд.

05.04.2013 року близько 13.00 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи повторно, в районі будинку № 100 по вул. Чкалова у м. Миколаєві помітили ОСОБА_5, який контактував з особою, яка під'їхала до нього в автомобілі. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили, що ОСОБА_5 придбав наркотичний засіб і, відповідно, є особою, яка вживає наркотичні засоби.

Як тільки автомобіль від'їхав, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 схопили ОСОБА_5, застосували до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я цієї особи, а саме обидва нанесли ОСОБА_5 кілька ударів долонями в область голови і спричинили йому тим самим легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми зі струсом головного мозку, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, що підтверджується висновком експерта № 615 від 10.04.2013. При цьому вони встановили, що це той самий ОСОБА_5, який за вищевикладених обставин передав їм лише 2000 грн. з обіцяних 4000 грн.

Зловживаючи владою та використовуючи як працівник міліції своє службове становище, ОСОБА_3, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 у процесі застосування до ОСОБА_5 насильства небезпечного для життя та здоров'я виказав ОСОБА_5 погрозу обмеження його прав громадянина шляхом штучного створення доказів зберігання ним наркотичних засобів і подальшим незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та висунув ОСОБА_5 вимогу передати їм решту тих грошей, які він на їхню вимогу зобов'язався передати їм 14.01.2013 року.

ОСОБА_5, сприймаючи висловлювання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо порушення його прав реально, погодився передати їм гроші, але повідомив, що зможе передати їм лише 1500 грн. На це ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодилися.

Цього ж дня близько 14.40 год. біля будівлі по вул. 7 Поперечній, 1 у м. Миколаєві в автомобілі «Opel Vectra» держомер НОМЕР_5, який знаходиться у користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передав їм, а саме безпосередньо ОСОБА_4, гроші в сумі 1500 грн.

Отриманими грошима ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядитися не встигли, оскільки безпосередньо після одержання грошей були затримані працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_3, керуючись корисливим мотивом та маючи на меті особисте збагачення, зловживаючи владою та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, грубо порушив вимоги законів, нормативних актів та функціональних обов'язків, які регламентують діяльність працівника правоохоронного органу, а саме - органу Міністерства внутрішніх справ України.

Своїми діями, спрямованими на вчинення корисливого кримінального правопорушення, поєднаного із застосуванням насильства та втягненням у злочинну діяльність іншої особи ОСОБА_3 підірвав авторитет держави в особі органів внутрішніх справ, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян, державним та громадським інтересам.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст.364 КК України, визнав в повному обсязі і дав суду показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, які відповідають фактичним обставинам справи і не суперечать їм. Так, ОСОБА_3 пояснив, що дійсно при викладених в обвинувальному акті обставинах 14.01.2013 року, він, разом з ОСОБА_4 висунули ОСОБА_5 вимогу передачі їм грошей в сумі 4000 грн., погрожуючи у разі його відмови притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів. Перед цим він пред'явив ОСОБА_5 своє службове посвідчення працівника міліції та наніс ОСОБА_5 кілька ударів кулаком в область грудної клітини. В той же день ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 гроші в сумі 2000 грн., а ще 2000 грн. зобов'язався передати їм коли ці гроші у нього з'являться. Гроші у сумі 2000 грн. розділили між собою. Крім того, 05.04.2013 року він та ОСОБА_4, також при вказаних в обвинувальному акті обставинах, нанесли ОСОБА_5 кілька ударів долонями в область голови і висунули ОСОБА_5 вимогу передати їм решту тих грошей, які він повинен був передати їм ще 14.01.2013 року, а саме 2000 грн. В той же день в автомобілі, де знаходився він та ОСОБА_4, ОСОБА_5 передав їм гроші в сумі 1500 грн., оскільки більше в нього не було. Після того, як вони висадили ОСОБА_5 з автомобіля, були затримані працівниками правоохоронних органів. Під час судового розгляду справи відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому у повному обсязі в сумі 5000 грн. Щиро розкаюється в скоєному.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, визнав в повному обсязі і дав суду показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, які відповідають фактичним обставинам справи і не суперечать їм, а також показанням ОСОБА_3 Під час судового розгляду справи відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому у повному обсязі в сумі 5000 грн. Щиро розкаюється в скоєному.

Крім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх вина повністю підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 Так, ОСОБА_5 пояснив, що дійсно при викладених в обвинувальному акті обставинах, 14.01.2013 року ОСОБА_3 пред'явив своє службове посвідчення працівника міліції та наніс йому кілька ударів кулаком в область грудної клітини. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 вимагали, щоб він передав їм гроші в сумі 4000 грн., погрожуючи у разі його відмови притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів. В той же день він передав ОСОБА_4 гроші в сумі 2000 грн., а ще 2000 грн. зобов'язався передати їм коли ці гроші у нього з'являться. Від удару, який йому наніс ОСОБА_3 у нього був перелом 5 ребра праворуч. 23.01.2013 року він звернувся до правоохоронних органів з заявою про нанесення йому тілесних ушкоджень та вимагання у нього грошових коштів даними працівниками міліції.

Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що 05.04.2013 року, при вказаних в обвинувальному акті обставинах, він знову зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які нанесли йому кілька ударів долонями в область голови і почали вимагати передати їм решту тих грошей, які він повинен був передати їм ще 14.01.2013 року, а саме 2000 грн. Як і раніше, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погрожували йому притягненням до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів, якщо він не передасть їм гроші. Пізніше в той же день в автомобілі, де знаходився ОСОБА_3 та ОСОБА_4, він передав їм гроші в сумі 1500 грн., які йому перед цим видали працівники міліції. В результаті ударів, які нанесли йому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у нього було тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку.

Також, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що під час судового розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшкодували йому матеріальну та моральну шкоду в сумі по 5000 грн. кожний. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не має.

Згідно висновку експерта №168 від 28.01.2013 року у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 5 ребра праворуч, які виникли від дії тупого твердого предмету та відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Давність даного перелому не більше 10 - 14 днів. Не виключено його виникнення у наслідок удару рукою (кулаком) по грудній клітині.

Згідно висновку експерта № 615 від 10.04.2013 року у ОСОБА_5 були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми зі струсом головного мозку, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Дані тілесні ушкодження могли утворитись незадовго до моменту звернення за медичною допомогою, не виключено у наслідок удару руками по потиличній зоні голови.

В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_7 підтвердила висновки своїх експертиз відносно ОСОБА_5 за №168 від 28.01.2013 року та за № 615 від 10.04.2013 року.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає повністю доказаною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав особи, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України (вимагання).

Крім того, дослідивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає повністю доказаною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному з корисливих мотивів використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян, державним та громадським інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.364 КК України.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає повністю доказаною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав особи, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України (вимагання).

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані його особистості, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання.

На підставі ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, слід визнати повне визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди потерпілому, та суд вважає за можливе на підставі ст.69 КК України призначити ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.189 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, передбачені ст.67 КК України, не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого та скоєне ним, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без відбування покарання, тобто вважає можливим обрати відносно нього покарання із застосуванням ст.75 КК України.

На підставі ст.ст.54, 77 КК України, суд вважає необхідним застосувати додаткове покарання та позбавити ОСОБА_3 спеціального звання середнього начальницького складу: старшого лейтенанта міліції, яке було йому присвоєно наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 97 від 29.07.2011 року.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані його особистості, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання.

На підставі ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід визнати повне визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди потерпілому, та суд вважає за можливе на підставі ст.69 КК України призначити ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.189 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, передбачені ст.67 КК України, не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого та скоєне ним, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без відбування покарання, тобто вважає можливим обрати відносно нього покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 не заявлений.

На підставі п.12 ч.2 ст.36, ч.1 ст.127, ч.3 ст.128 КПК України, цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 694 грн. 46 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.368, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3, визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст.364 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.3 ст.189 КК України на підставі ст..69 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.364 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах внутрішніх справ України строком на 3 роки, на підставі ст.54 КК України позбавити спеціального звання старший лейтенант міліції.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 5 / п'яти / років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах внутрішніх справ України строком на 3 /три/ роки, на підставі ст.54 КК України позбавити спеціального звання старший лейтенант міліції.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3/ три/ роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця праці та мешкання.

На підставі ст.ст.54, 77 КК України застосувати додаткове покарання та позбавити ОСОБА_3 спеціального звання середнього начальницького складу: старший лейтенант міліції, яке було йому присвоєно наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 97 від 29.07.2011 року.

ОСОБА_4, визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України та призначити йому покарання на підставі ст.69 КК України у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2/ два/ роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця праці та мешкання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмінити, звільнив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із-під варти із залу суду.

Зарахувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в строк покарання знаходження їх під вартою з 05.04.2013 року по 27.01.2014 року включно.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та ОСОБА_4 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради ( р/р 31413544700003 ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781, код платежу 24060300 «Інші надходження») кошти, витрачені Миколаївською міською лікарнею швидкої допомоги м.Миколаєва на лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 694 грн. 46 коп.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області витрати у кримінальному провадженні №42013160000000013 на проведення експертизи №23 від 27.05.2013 року на суму 391 грн. 20 коп., та експертизи №526 від 24.05.2013 року на суму 4413 грн. 60 коп., а разом на загальну суму 4804 грн. 80 коп.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Центрального

районного суду м.Миколаєва О.О. Селіванова