Ухвала суду № 38198594, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/198/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Бюро технічної інвентаризації», Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень та свідоцтва, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

06.01.2014 року позивач звернулася в суд із позовом до Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Бюро технічної інвентаризації», Бориспільської міської ради Київської області, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №742 від 20.06.2011 року щодо оформлення права власності ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_1 визнати протиправними дії зазначеного органу в частині видачі свідоцтва від 04.07.2011 року на право власності названій особі на вказаний будинок, визнати протиправним та скасувати зазначене свідоцтво, а також визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію права власності згаданої особи на вказане нерухоме майно, оформлене витягом за реєстраційним номером 34037897 від 04.07.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду, місцевий суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

З таким висновком суду не можна не погодитись.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_3 не погоджується із діями Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Бюро технічної інвентаризації», Бориспільської міської ради Київської області, внаслідок яких було оформлено право власності гр. ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_1 у період з червня по липень 2011 року.

Враховуючи те, що позивач не надала суду першої інстанції будь-яких доказів чи обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, позовна заява була залишена без розгляду у зв'язку із таким пропущенням - відповідно до ст. 100 та п. 9 ч. 1 ст. 155 цього Кодексу.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зважає на таке.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в частині 1 встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини 2 вказаної процесуальної норми, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, початком перебігу вищевказаного строку звернення до суду визнається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На обґрунтування відсутності зі свого боку пропущення зазначеного строку, позивач посилається на те, що оскільки основним доводом щодо неправомірності дій та рішень суб'єктів владних повноважень щодо оформлення права власності гр. ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_1 які оскаржуються нею, є невідповідність поданих ОСОБА_4 заяв про оформлення свідоцтва на право власності та про реєстрацію права власності на житловий будинок вимогам до їх змісту, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, позивач дізналась про наведені обставини лише після ознайомлення з інвентаризаційною справою на вказаний житловий будинок, копія якої була надана їй БТІ із супровідним листом від 05.07.2013 року №661 (на адвокатський запит).

Однак, колегія суддів не може погодитись із такими доводами позивача, з огляду на те, що перебіг строку звернення до адміністративного суду за правилами КАС України розпочинається не з моменту, коли особа дізналась про невідповідність дій чи рішень суб'єкта владних повноважень вимогам закону, а з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів такими діями чи рішеннями.

У контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи неможливо встановити коли саме були порушені права позивача, оскільки останньою ані в позові, ані в апеляційній скарзі не зазначено, яким чином оспорюваними діями та рішеннями порушені її права. Єдиною наведеною обставиною, що висвітлює таке можливе порушення є те, що позивач є спадкоємицею першої черги свого померлого батька, який, вочевидь перебував також у родинних відносинах із гр. ОСОБА_4

Зважаючи на зазначену обставину, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно вимог ст. ст. 1220, 1270 Цивільного кодексу України особа має прийняти спадщину у шестимісячний строк з дня її відкриття, яким є день смерті спадкодавця.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 (спадкодавець позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а також встановлений законом строк для прийняття спадщини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач повинна була дізнатись про те, що будинок АДРЕСА_1 не відноситься до спадщини, а право власності на такий оформлено за ОСОБА_4, протягом шестимісячного строку з дня смерті свого батька.

Натомість, позивач звернулась до адміністративного суду лише 06.01.2014 року, в той час як мала можливість дізнатись про заявлене нею порушення прав та інтересів принаймні до кінця квітня 2013 року. Такі дії, на переконання колегії суддів, не можна розцінювати як добросовісне ставлення до дотримання встановленого адміністративно-процесуальним законодавством строку звернення до суду.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що позивачем було пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк звернення за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 100 вказаного Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо таку подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відтак, умовою поновлення пропущеного строку звернення до суду є наявність поважних причин. Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами відповідних дій.

Оскільки скаржником не наведено поважних причин пропущення нею строку звернення до суду, а також не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, оскаржене судове рішення слід залишити без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не зумовлюють скасування оскаржуваного рішення.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складено 14 квітня 2014 року)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М