Рішення № 38198209, 14.04.2014, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6078/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.,

при секретарі Тищенко К

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,Ірпінської міської ради,3-я особа управління Держкомзему у м.Ірпені про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю,визначення порядку користування земельною ділянкою та про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та частиною будинку та по уточнюючій позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_6,ОСОБА_4,Ірпінської міської ради,3-я особа управління Держкомзему у м.Ірпені про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю,визначення порядку користування земельною ділянкою та про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та частиною будинку

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду із позовом,відповідно до якого зазначила,що відповідно до договору дарування від 15.07.2009 року вона є власником 19/50 частин будинку АДРЕСА_1. Відповідно до договору дарування вона отримала від ОСОБА_7, попереднього власника даної частини будинку, відокремлену частину будинку у вигляді відокремленої квартири №2 з приміщеннями 11 пл.4,1 кв.м, 2-1 пл.11,2 кв.м, 2-2 пл.3,0 кв.м, 2-3 пл.9,4 кв.м, 2-4 пл.13,7 кв.м., вигрібна яма №11, альтанка „Д", частина колодязя №4, частина паркану.

З часу придбання даної частини будинку вона постійно проживає в ньому із своєю сім»єю та несе витрати по її утриманню.

Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_3 являються власниками по 1/8 частині даного будинку у вигляді відокремленої квартири №3, а відповідачка ОСОБА_4 являється власницею 37/100 частин даного будинку у вигляді відокремленої квартири № 1.

При оформленні договору дарування частини будинку з попереднім власником даної частини будинку він її попередив, що між ним та іншими співвласниками будинку АДРЕСА_1, тобто з відповідачами, ще до нього був добровільно визначений порядок користування земельною ділянкою біля даного будинку в зв'язку з чим була укладена мирова, оскільки один із співвласників даного будинку, займався приватизацією земельної ділянки біля даного будинку. При цьому він передав їй і ксерокопію договору про визначення порядку - користування земельною ділянкою із схемою розподілу земельної ділянки.

Крім того, попередній власник даної частини будинку передав їй копію рішення виконкому Ірпінською міської ради від 30.12.1999р. №360/3 про передачу у особисту власність ОСОБА_9, попередньому власнику її частини будинку, земельної ділянки пл. 0,0350 га.

Оскільки порядок користування земельною ділянкою, який був визначений між співвласниками будинку, являється обов'язковим і для наступних співвласників будинку, то вона погодилась з ним, так як із наданої копії договору про порядок користування земельною ділянкою біля будинку було видно, що порядок користування був визначений таким чином, щоб кожен із співвласників будинку міг належним користуватись своєю частиною будинку та прилеглою до нього частиною земельної ділянки.

Із переданої мені схеми порядку користування земельною ділянкою вбачається, що в користування власника частини будинку, яка в даний час належить їй, перейшла частина земельної ділянки з вулиці та в тилу земельної ділянки з виділенням їй в певному місці проходу.

Відповідно до схеми розподілу земельної ділянки вона має вільний доступ як до належної їй частини будинку для його обслуговування, так і прохід до частини земельної ділянки, яка виділена їй в тилу нашої садиби. Загальна площа земельної ділянки, яка їй була виділена відповідно до мирової угоди повинна становити 350,50 кв.м.

Так як між співвласниками даного будинку добровільно був визначений порядок користування земельною ділянкою і даний порядок являється і для неї обов'язковим, то вона звернулась до Ірпінською міської ради Київської області з заявою про передачу їй у особисту власність земельної ділянки, яка відповідно до вище названої мирової угоди повинна бути виділена до її частини будинку.

Ірпінська міська рада Київської області своїм рішенням №165 6-ї сесії Шостого скликання від 20.01.2011 року дала їй дозвіл на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки пл.0,0350 га біля будинку АДРЕСА_1.

Не дивлячись на те, що Ірпінська міська рада Київської області дала їй дозвіл на приватизацію земельної ділянки, вона не може в даний час займатись оформленням документів на отримання державного акту на землю, оскільки відповідачка ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на частину земельної ділянки з порушенням визначеного між співвласниками порядку користування земельної ділянки.

Позивач зазначила,що відповідно до схеми розподілу земельної ділянки між співвласниками даного будинку вона повинна мати підхід до своєї зовнішньої стіни будинку та вікон в приміщенні 2-4 пл.13,7 кв.м. на відстані 1,0 метри.

Але із отриманих в Ірпінському Держкомземі копій документів вбачається, що відповідачка ОСОБА_4 отримала державний акт на частину земельної ділянки з порушенням укладеної мирової угоди, оскільки в її державний акт ввійшла і земельна ділянка, яка повинна залишитись у її-позивачки користуванні для обслуговування її частини будинку. В даний час відповідачка ОСОБА_4 встановила свій паркан таким чином, що вона не має підходу до своєї частини будинку та вікон що не дає їй можливості належним чином утримувати свою частину будинку.

Вона пропонувала відповідачці ОСОБА_4 перенести паркан відповідно до мирової угоди. Але вона відмовилась в зв'язку з чим вона змушена звертатись в суд про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка мені повинна належати відповідно до мирової угоди та ставити питання про визнання недійсним отриманого нею державного акту на землю.

Крім того, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 всупереч укладеній мировій угоді відносно порядку користування земельною ділянкою біля даного будинку в даний час встановили біля її приміщення 11 пл.4,1 кв.м. паркан і вона не має доступу ні до колодязя, ні до частини земельної ділянки, яка їй повинна належати в тилу ділянки відповідно до умов мирової угоди. Відповідач ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка відповідно до мирової угоди повинна бути виділена їй для проходу до частини земельної ділянки в тилу ділянки, розпочав самовільне будівництво з порушенням діючих ДБН. Добровільно вирішити спір з відповідачами вона не може.

Позивачка просила визначити порядок користування земельною ділянкою біля буд АДРЕСА_1 відповідно до мирової угоди,яка була укладена між попередніми співвласниками даного будинку,виділивши у її відокремлене користування 350 кв.м земельної ділянки.Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_4 біля АДРЕСА_1.Зобов»язати ОСОБА_4 перенести встановлений нею паркан біля її части ни будинку шляхом перенесення його від стіни її частини будинку(прим 2-4) на 1,0 м.Зобов»язати відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою біля АДРЕСА_1,демонтувавши встановлений ними паркан біля приміщення 2-1 та 3-4 для вільного доступу до колодязя та частини земельної ділянки в тилу ділянки відповідно до мирової угоди.Зобов»язати ОСОБА_8 та ОСОБА_3 припинити самовільне будівництво на земельній ділянці біля АДРЕСА_1.

У послідуючому позивачка подала до суду уточнюючу позовну заяву,відповідно до якої зазначила,що після проведення по справі судової будівельно-технічної експертизи та у зв'язку з тим, що після смерті ОСОБА_3 співвласником 1/8 частини будинку АДРЕСА_1 став ОСОБА_6, їй необхідно уточнити свої позовні вимоги.

Зазначила, що відповідачка ОСОБА_8 в будинку не проживає, а її син ОСОБА_6 являються власниками по 1/8 частині даного будинку у вигляді відокремленої квартири №3, а відповідачка ОСОБА_4 являється власницею 37/100 частин даного будинку у вигляді відокремленої квартири № 1.

Також додатково зазначила,що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 всупереч укладеній мировій угоді відносно порядку користування земельною ділянкою біля будинку в даний час встановили біля приміщення 11 пл. 4,1 кв.м. паркан таким чином, що вона не має доступу ні до колодязя, ні до частини земельної ділянки, яка їй повинна належати в тилу ділянки відповідно до умов мирової угоди.

Що ж стосується земельної ділянки в тилу земельної ділянки і на яку у неї виникло право на підставі укладеної мирової угоди між попередніми власниками даного будинку, то її незаконно утримує не ОСОБА_6, а ОСОБА_4, яка зробила на ній дитячий майданчик і в цій частині вона уточнює свої вимоги.

ОСОБА_6 лише біля її веранди встановив паркан таким чином, що вона не має підходу до колодязя та своєї земельної ділянки в тилу.

Відповідач ОСОБА_6 також не допустив і експертів для обстеження земельної ділянки та його частини будинку у зв'язку з чим експертиза не змогла обстежити його та дати відповідь на питання, яке було поставлене судом.

Також позивачка зазначила,що із висновку №СЕ-1-1-176/13 від 23.12.2013 року судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що з врахуванням схеми розподілу земельної ділянки по розподілу земельної ділянки відповідно до мирової угоди про визначення порядку користування земельною ділянкою біля будинку АДРЕСА_1 між попередніми власниками даного будинку та з врахуванням застосування експертами точних приладів для обміру земельної ділянки, у її користування повинна бути виділена земельна ділянка пл. 384,8 кв.м (Додаток №3 до Висновку). Така площа земельної ділянки відповідає тій конфігурації земельної ділянки, яка передбачена мировою угодою.

При виділенні їй в користування даної земельної ділянки, вона не заперечує проти встановлення земельного сервітуту для вільного проходу ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до їх частини будинку та земельної ділянки з врахуванням тієї ж мирової угоди.

Позивачка просить виділити їй у відокремлене користування частину земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 відповідно до мирової угоди та Висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-1-1-176/13 від 23.12.2013 року площею 384,8 кв.м(додаток №3 висновку експертизи),яка була укладена між попередніми співвласниками даного будинку. Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_4 біля АДРЕСА_1.Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перенести встановлений ними паркан біля її частини будинку шляхом перенесення його від стіни її частини будинку(прим 2-4).Зобов»язати відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою в тилу ділянки біля АДРЕСА_1,демонтувавши встановлений ними паркан біля приміщення 2-1 та 3-4 для вільного доступу до колодязя та частини земельної ділянки в тилу ділянки відповідно до мирової угоди.Зобов»язати ОСОБА_4 демонтувати встановлені нею на земельній ділянці,яка відповідно до мирової угоди в тилу ділянки виділена їй,дитячі розважальні предмети.

Позивачка та її представник ОСОБА_13 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали у повному обсязі,просили у позові відмовити.Як зазначила ОСОБА_2 вона не підписувала ніяких мирових угод про розподіл земельної ділянки.ОСОБА_3 також не міг підписувати мирову угоду,поскільки він на той час не проживав у Ірпені.Земельна ділянка між співвласниками будинку ніколи не ділилась.Позивачка на земельній ділянці самочинно набудувала приміщень,із колодязя вона хоче зробити каналізацію,тому вони заперечують проти зняття паркану.

Відповідач ОСОБА_3 згідно свідоцтва про смерть (а.с. 173) помер ІНФОРМАЦІЯ_1р.ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3,про що свідчить витяг(а.с.76).

Ухвалою суду від 11.02.2014р ОСОБА_6 було залучено до участі у справі в якості відповідача.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_15 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали,просили у позові відмовити,поскільки вважають ,що співвласниками будинку мирова угода про розподіл земельної ділянки не укладалась.Також представник відповідача вважає,що державний акт ОСОБА_4 отримала законно,підстав для визнання державного акту недійсним немає.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилась,подала до суду клопотання про застосування строків позовної давності і позові просить відмовити.(а.с.21).

Представник відповідача Ірпінської міської ради у судове засідання не з»явився,про день розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Представник 3-ї особи Держземагенства у м.Ірпені у судове засідання не з»явився,до суду надійшов лист про розгляд справи за їх відсутності.

Суд,заслухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.3 ЦПК України «Кожна особа має право у порядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів. У випадках,встановлених законом,до суду можуть звертатися органи та особи,яким надано право захищати права,свободи та інтереси інших осіб,або державні чи суспільні інтереси».

Відповідно до ст..11 ч 1 ЦПК України «Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі».

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України «Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених ст.. 61 цього Кодексу».

Відповідно до ст.. 61 ч 3 ЦПК України «Обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини».

У судовому засіданні було встановлено,що відповідно до договору дарування від 15.07.2009 року позивачка є власником 19/50 частин будинку АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_6 являються власниками по 1/8 частині даного будинку, а відповідачка ОСОБА_4 являється власницею 37/100 частин даного будинку.Наведені обставини справи стверджуються копією договору дарування (а.с.12-13),копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 14),копією витягу про реєстрацію права власності (а.с. 76),копією матеріалів інвентаризаційної справи,а саме витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.115).

Також,у судовому засіданні було встановлено,що рішенням Ірпінської міської ради №1764-46 від 16.03.2006р ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку пл.. 0,0269 га по АДРЕСА_1 і на підставі даного рішення ради ОСОБА_4 було видано 21.06.2007р Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку (а.с.28 т 2)

Позивачка просить визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_4 біля АДРЕСА_1 та виділити їй у відокремлене користування частину земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 відповідно до мирової угоди та Висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-1-1-176/13 від 23.12.2013 року площею 384,8 кв.м(додаток №3 висновку експертизи),яка була укладена між попередніми співвласниками даного будинку.

Дані позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи із наступного:

Відповідно до ст..152 ЗК України «Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.»

Відповідно до ст.. 155 ЗК України «У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта,яким порушуються права особи щодо володіння,користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою,такий акт визнається недійсним».

У судовому засіданні було встановлено,що ОСОБА_4 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на підставі рішення Ірпінської міської ради №1764-46 від 16.03.2006р.Дане рішення ради позивачкою у передбаченому законом порядку не було оскаржене та не скасоване.Крім того,зазначений державний акт на право власності на землю ОСОБА_4 отримала у 2007р,позивачка стала власником 1950 частин будинку АДРЕСА_1 15.07.2009р.Доказів тих обставин,що зазначеним Державним актом порушуються права позивачки суду надано не було.Посилання позивачки на мирову угоду,відповідно до якої ОСОБА_9 (попередньому співвласнику 1950 частин будинку) виділялась земельна ділянка площею 350 кв.м є безпідставним,поскільки суду не було надано доказів тих обставин,що між співвласниками буд АДРЕСА_1 був встановлений порядок користування земельною ділянкою саме відповідно до даної мирової угоди,адже у відділі земельних ресурсів Ірпінської міської ради є ще одна мирова угода,про визначення порядку користування земельною ділянкою,яка була підписана співвласниками будинку 14.09.2004р .

Враховуючи викладене,суд вважає відсутні підстави для визнання недійсним Державного акту на право власності на землю,виданого ОСОБА_4,тому суд відмовляє позивачці у даних позовних вимогах.

Щодо позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1,то дані вимоги також безпідставні та такі ,що не підлягають до задоволення.

Як зазначалось раніше,відповідачка ОСОБА_4 на даний час є власником земельної ділянки пл.. 0,0269 га по АДРЕСА_1 з визначеними Державним актом межами.Судом відмовлено позивачці у вимогах в частині визнання недійсним зазначеного державного акту,тому відсутні підстави та можливість визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до мирової угоди та Висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-1-1-176/13 від 23.12.2013 року площею 384,8 кв.м(додаток №3 висновку експертизи),як просить позивачка згідно уточнюючої позовної заяви.Крім того,необхідно звернути увагу також на ті обставини,що ставлячи питання про визначення порядку користування вказаною земельною ділянкою,позивачкою не було надано до суду доказів тих обставин,яких розмірів земельна ділянка закріплена за АДРЕСА_1,на підставі якого правовстановлюючого документу та яким саме документом визначені межі вказаної земельної ділянки на місцевості.Також,необхідно звернути увагу і на ті обставини,що у судовому засіданні було встановлено,що буд. АДРЕСА_1 між його співвласниками у передбаченому законом порядку реально не розділений,будинок перебуває у спільній частковій власності всіх співвласників будинку,що в свою чергу також впливає на можливість визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позивачка просить зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перенести встановлений ними паркан біля її частини будинку шляхом перенесення його від стіни її частини будинку(прим 2-4).Дані позовні вимоги не підлягають до задоволення,поскільки суду не надано доказів тих обставин,яким чином зазначений паркан перешкоджає позивачці у користуванні чи будинком чи земельною ділянкою,також не надано доказів тих обставин,що позивачка є власником приміщення 2-4 від стіни якого вона просить перенести паркан,тому у даних вимогах суд відмовляє.

Позивачка просить зобов»язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою в тилу ділянки біля АДРЕСА_1,демонтувавши встановлений ними паркан біля приміщення 2-1 та 3-4 для вільного доступу до колодязя та частини земельної ділянки в тилу ділянки відповідно до мирової угоди.Дані вимоги підлягають до задоволення,поскільки у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не заперечували існування даного паркану та його встановлення,заперечували проти його знесення.Однак,враховуючи,що судом відмовлено у вимогах про визначення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1,всі співвласники вказаного будинку,а саме позивачка та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 мають право спільно користуватись земельною ділянкою,що знаходиться біля вказаного будинку,а також враховуючи ту обставину,що позивачка є співвласником колодязя,до якого внаслідок встановлення зазначеного паркану вона не має доступу,суд вважає за необхідне зобов»язати ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою у тилу ділянки біля будинку АДРЕСА_1 ,демонтувавши встановлений ними паркан біля приміщення 2-1 та 3-4 будинку, надавши ОСОБА_1 вільний прохід до колодязя та земельної ділянки,яка знаходиться в тилу зазначеної ділянки.

Позивачка просить зобов»язати ОСОБА_4 демонтувати встановлені нею на земельній ділянці,яка відповідно до мирової угоди в тилу ділянки виділена їй,дитячі розважальні предмети.Дані вимоги не підлягають до задоволення,поскільки судом відмовлено позивачці у визначенні порядку користування земельною ділянкою відповідно до її вимог.Крім того,суду не було надано доказів тих обставин,що на вказаній земельній ділянці перебувають дитячі розважальні предмети,що дані предмети заважають співвласникам будинку у користуванні земельною ділянкою чи будинком і що дані розважальні предмети були встановлені саме ОСОБА_4,тому у даних вимогах суд відмовляє.

На підставі ст. 152,155,158 ЗК України,ст.. 317,319,386 ЦК України,керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою у тилу ділянки біля будинку АДРЕСА_1 ,демонтувавши встановлений ними паркан біля приміщення 2-1 та 3-4 будинку, надавши ОСОБА_1 вільний прохід до колодязя та земельної ділянки,яка знаходиться в тилу зазначеної ділянки.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З мотивованим рішенням суду сторони зможуть ознайомитись 15.04.2014р.

Суддя: С. І. Оладько