Постанова № 38196248, 07.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2014 року № 826/2823/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у місті Харцизьку Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області до Малого приватного підприємства "Алмаз" простягнення заборгованості, встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства "Алмаз" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворилась заборгованість по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 13694,62 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2014 року адміністративну справу прийнято до свого провадження. Справу призначено до судового розгляду на 19.03.2014 року.

В судове засідання 19.03.2014 року сторони не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У зв'язку з неявкою сторін, розгляд справи судом відкладений на 07.04.2014 року.

В судове засідання 07.04.2014 року позивач не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через відділ документообігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано клопотання, яким останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 07.04.2014 року не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином на адресу зазначену в ЄДРПОУ. Заперечень на адміністративний позов не надіслав.

Оскільки в судове засідання не прибули всі особи, що беруть участь у справі, суд, в порядку частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні в ній докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для прийняття рішення, судом встановлено наступне.

Мале приватне підприємство "Алмаз" в установленому порядку зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 24154431) та перебуває на обліку позивача як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у МПП "Алмаз" існує заборгованість перед бюджетом в сумі 13694,62 грн.

Зазначена сума боргу підтверджується поданою відповідачем до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області податковою декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2013 рік.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Так, на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України, податковим органом відповідачу направлена податкова вимога № 3-110 від 02.08.2013 року, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 06.08.2013 року.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 76140,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків малого приватного підприємства "Алмаз" (01033, м. Київ, вул. Ш. Руставелі 31-А, офіс 1, код ЄДРПОУ 24154431) у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг на користь Державного бюджету України в сумі 13694 (тридцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 62 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко