Постанова № 38196209, 20.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2014 року № 826/347/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АД Шина»

до

про

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 15.10.2013 №№100270000/2013/700362/2, 100270000/2013/700363/2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ад Шина» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 15.10.2013 №№100270000/2013/700362/2, 100270000/2013/700363/2.

Ухвалою суду від 03.02.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 10.02.2014, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст.122 КАС України за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2013 відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/700362/2, №100270000/2013/700363/2, якими митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість імпортованих товарів ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснено.

В подальшому, на підставі вказаних рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття вказаних спірних рішень про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішень, а саме.

Так, коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 МК України у зв'язку із тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності). На виконання вимог ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п. 4.1. ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а саме: у наданій копії МД країни відправлення зазначено номер інвойсу що відрізняється від наданого до митного оформлення. Проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі.

В подальшому, зазначаючи в гр. 33 рішень про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності обраного декларантом методу визначення митної вартості, відповідач посилається на інформаційні ресурси, які знаходяться у віданні митного органу та відомості, а також дані, оброблені під час декларування товарів іншими, аніж позивач особами.

За таких обставин, митну вартість товарів визначено на підставі митної вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення яких вже завершено.

Інших підстав для визначення митної вартості за резервним методом оскаржувані рішення в собі не містять.

На думку відповідача, вказані обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, як до належних та допустимих доказів коригування митної вартості імпортованих товарів за резервним методом, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2013 позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від підприємства «HANGZHOU ZHONGCE RUBBER COMPANY LIMITED» за Контрактом від 01.06.2012 №19102012 наступний товар, а саме: шини пневматичні гумові нові для легкових автомобілів, шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів торгівельної марки «Westlake». Шляхом електронного декларування позивачем подано до Київської регіональної митниці - митний пост «Столичний» митні декларації за формою МД-2 від 15 жовтня 2013 №100270000/2013/209997 і №100270000/2013/209934.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товарів, ТОВ «АД ШИНА» подано митному органу наступні документи, а саме:

- до декларації № 100270000/2013/209997: зовнішньоекономічний контракт від 01.06.2012 №19102012, доповнення до договору №1 від 30.11.2012, №2 від 26.12.2012, №3 від 01.03.2013, облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №100/2012/0004791 від 15.08.2013, інвойс від 28.08.2013 №HX1306822J, коносамент від 31.08.2013 №MRFB13081182, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 03.10.2013 №82180/1, банківський платіжний документ №073 від 01.10.2013, документ що підтверджує вартість перевезення товару №03/10/2013 від 03.10.2013, декларацію про походження товару, копію митної декларації країни відправлення №518283283 від 28.08.2013.

- до декларації №100270000/2013/209934: зовнішньоекономічний контракт від 01.06.2012 №19102012, доповнення до договору №1 від 30.11.2012, №2 від 26.12.2012, №3 від 01.03.2013, облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №100/2012/0004791 від 15.08.2013, інвойс від 28.08.2013 №HX1306836J, коносамент від 31.08.2013 №MRFB 13081175, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 07.10.2013 №52/87, банківський платіжний документ №073 від 01.10.2013, документ що підтверджує вартість перевезення товару №031013/FM1 від 03.10.2013, декларацію про походження товару, копію митної декларації країни відправлення №518290840 від 27.08.2013.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

З урахуванням положень ст.53МК України, вбачається за можливе прийти до висновку, що позивачем до митного оформлення імпортованих товарів було надано повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частини 2 вказаної статті МК України.

Втім, як вже зазначалось, під час митного оформлення товару та визначенні митної вартості товарів приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та витребування від декларанта додаткових документів і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що у наданій копії МД країни відправлення зазначено номер інвойсу що відрізняється від наданого до митного оформлення.

На підставі ч.3 ст.53 МК України митним органом запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме:

1. транспортні (перевізні документи);

2. митну декларацію країни відправлення;

3. каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товарів;

4. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію про вартість товару або сировини;

5. виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні/бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару.

Разом з тим, посадовою особою контролюючого органу залишено поза увагою той факт, що у наданій копії МД країни відправлення зазначено номер інвойсу, що є таким же, як і інвойс, наданий до митного оформлення, що підтверджується належним чином завіреними копіями вказаних документів, які наявні в матеріалах справи.

Як зазначає представник позивача, інших додатково витребуваних митним органом документів товариством не надавалось з огляду на те, що гр. 33 оскаржуваного рішення, на думку позивача, не містила в собі викладення обставин підробки або неточностей (розбіжностей) в документах.

Суд погоджується з таким твердженням позивача, оскільки гр.33 оскаржуваного рішення дійсно не містить в собі викладення обставин наявності розбіжностей, ознак підробки тощо (ч.3 ст.53 МК України) в конкретних наданих позивачем документах, з урахуванням чого суд приходить до висновку про передчасність та помилковість витребування у позивача додаткових документів, а зазначення з власних мотивів посадовою особою митного органу недостовірних відомостей про наявність розбіжності в номерах інвойсів не є підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості, а тому оскаржувані рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 15.10.2013 №100270000/2013/700362/2, №100270000/2013/700363/2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2013 №100270000/2013/700362/2, №100270000/2013/700363/2 Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

3. Судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. присудити на користь ТОВ «АД ШИНА» (код ЄДРПОУ 35974863, адреса: 02660, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАКРЕВСЬКОГО, будинок 16) з Державного бюджету України.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.